Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №639/4189/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/4189/26

Провадження № 1-кп/639/342/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221210000246 від 10.03.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, із неповною середньою освітою, офіційно працевлаштованої касиром торгівельного залу ТОВ «ВОК 23», незаміжньої, яка є матір`ю двох малолітніх дітей та двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого - начальника Служби у справах дітей по Новобаварському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , 2012 року народження, з яким вона спільно проживає, що призводить до психологічних страждань останнього, а також погіршення якості його життя, що виражається у формі втрати енергійності, втомі, втраті повноцінного сну та відпочинку.

Так, 23 серпня 2025 року о 21 годині 30 хвилин за місцем спільного проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), вчинила домашнє насильство відносно свого сина ОСОБА_6 , 2012 року народження, а саме: умисні дії економічного характеру, які проявились в умисному позбавленні житла.

За вказані дії останній було виписано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА №429385 від 23.08.2025 строком 1 добу, а також постановою Новобаварського районного суду міста Харків від 08.09.2025 ОСОБА_3 визнано винною за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 510 гривень на користь держави.

Крім того, 14 вересня 2025 року приблизно о 23 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 вчинила домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: перебувала у стані алкогольного сп`яніння, влаштувала сварку, кричала нецензурною лайкою.

За вказані дії постановою Новобаварського районного суду міста Харків від 26.09.2025 ОСОБА_3 визнано винною за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1 360 гривень на користь держави.

Окрім цього, 08 березня 2026 року о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, за місцем спільного проживання: АДРЕСА_2 , влаштувала сварку зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: кричала, ображала нецензурною лайкою, намагалась вдарити рукою у ділянку голови неповнолітнього, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що призвело до психологічних страждань останнього.

Внаслідок таких систематичних дій з боку ОСОБА_3 неповнолітній потерпілий ОСОБА_6 постійно перебуває у стані емоційного пригнічення, у нього спостерігається погіршення психологічного самопочуття, зниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя, погіршенні якості життя в цілому, зниження рівня психосоціального функціонування, що є наслідком переживання довготривалої психотравмівної ситуації.

Згідно з висновком практичного психолога, доцента кафедри соціології ХНУВС ОСОБА_7 , у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 виявлено ознаки переживання психологічного насильства у складі домашнього насильства, а також ознаки переживання стресового стану внаслідок зазначених подій.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ст. 126-1 КК України.

ІІ. Позиція обвинуваченої ОСОБА_3 щодо пред`явленого обвинувачення

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнала у повному обсязі, не оспорює встановлені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 надала показання, що протягом 2025-2026 років вона дійсно вчиняла домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , за що була притягнута до адміністративної відповідальності.

Свою вину в інкримінованому злочині ОСОБА_3 визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється.

ІІІ. Висновки суду

Під час судового розгляду прокурор вважала за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_3 та законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку учасників судового провадження, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченою ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що її вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо свого неповнолітнього сина, з яким вона перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань останнього.

V. Мотиви суду при призначенні покарання

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття.

Відповідно до вимог, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона в силу статті 89 КК України не судима, на обліку в лікаря-психіатра в КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер №3» не перебуває, з червня 2021 по січень 2024 року перебувала на обліку в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» з діагнозом: «синдром залежності від алкоголю», має неповну середню освіту, офіційно працевлаштована касиром торгівельного залу в ТОВ «ВОК 23», незаміжня, є матір`ю двох малолітніх дітей та двох неповнолітніх дітей, щодо яких не позбавлена батьківських прав (на теперішній час двоє малолітніх дітей та одна неповнолітня дитина влаштовані до патронатної родини), має постійне місце проживання за адресою: м. Харків, вул. Керченська, буд. 33.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, дані про особу винної, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 покарання в межах санкції за ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаюється, піддала критичній оцінці свої дії та усвідомлює негативні наслідки, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 , попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без її ізоляції від суспільства.

Таким чином, суд вважає можливим прийняти рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, із застосуванням на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстав для його застосування немає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 08 червня 2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 2 ст. 76, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 , обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Роз`яснити, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 Кримінального кодексу України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.

Виконання програми для кривдників покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та законному представнику неповнолітнього потерпілого.

Суддя ОСОБА_1