Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №559/4723/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4723/25

Провадження № 2/559/413/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08 червня 2026 року м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Макеєв С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Представник військової частини НОМЕР_1 - Павлуша Даніель Іванович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів у розмірі 1141, 93 грн., а також сплаченого судового збору.

Вимоги мотивує тим, що під час проходження служби в НОМЕР_2 прикордонному загоні ОСОБА_1 з 19 липня 2024 року був відряджений до НОМЕР_3 прикордонного загону, в якому виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями). У розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідачу було виплачено додаткову винагороду в розмірі 8 709,68 грн. (період з 01.08.2024 по 09.08.2024).

02.08.2024 ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду, про що зазначено у постанові Старовижівського районного суду Волинської області від 07 серпня 2024 року у справі № 168/824/24 та відповідно накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. За фактом здійснення безпідставної виплати додаткової винагороди було проведено службове розслідування від 18.07.2025 №03.5/730/25-Вн, яким встановлено суму завданих збитків, а також що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду та не виконував обов`язки військової служби. З урахуванням цього факту була нарахована сума що підлягає відшкодування за період, коли відповідач не міг виконувати покладені на нього обов`язки через алкогольне сп`яніння у розмірі 1141,93 грн. У зв`язку з тим, що на момент подання позову місце перебування відповідача невідоме, досудове врегулювання стає неможливим (знятий з усіх видів забезпечення з 08 серпня 2025 року на підставі наказу №33-ОС від 10 січня 2025 року), НОМЕР_2 прикордонний загін звертається до суду задля забезпечення інтересів Держави.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно витягу з наказу №501-ОС від 05 червня 2024 року ОСОБА_1 призваний на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (а.с. 14).

Відповідно до витягу з наказу №328-ВВ від 22.07.2024, ОСОБА_1 був відряджений до НОМЕР_3 прикордонного загону (а.с. 12).

ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду в розмірі 8 709,68 грн. за період з 01.08.2024 по 09.08.2024, що підтверджується витягом з наказу «Про виплату додаткової винагороди» №844-ОС від 17.09.2024 (а.с. 18-20).

Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 7 серпня 2024 року у справі № 168/824/24, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 02 серпня 2024 року перебував з ознаками алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Свою вину відповідач повністю визнав. Постанова не оскаржувалась в апеляційному порядку та набрала законної сили (а.с. 21-22).

ОСОБА_1 знятий з усіх видів забезпечення з 08 січня 2025 року на підставі наказу №33-ОС від 10 січня 2025 року (а.с. 15).

IV. Норми права, які застосував суд.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», передбачено, що з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з подальшим неодноразовим його продовженням та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні.

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» визначено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Відповідно до ст.ст.9, 16, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.

Згідно із абз.2 ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (ч. 4 ст. 24), військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Пребування ОСОБА_1 02 серпня 2025 року в стані алкогольного сп`яніння підтверджується постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 7 серпня 2024 року у справі № 168/824/24. Зважаючи на це, в день коли відповідача було виявлено в нетверезому стані, він не міг виконувати покладені на нього обов`язки військової служби, а також завдання, які передбачають участь у бойових діях або заходах. Тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також суд погоджується із розрахунком позивача щодо розміру виплачених відповідачу коштів за один день.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 289, 352 ЦПК України, , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно виплачених коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави в особі НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) безпідставно виплачені кошти у розмірі 1141 (одна тисяча сто сорок одна гривня) 93 копійки та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на повернення сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 08.06.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Учасники справи:

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя: С.В. Макеєв