Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №389/771/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

08.06.2026

Провадження №2/389/410/26

ЄУН 389/771/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі – Іваніні В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в якій просить визнати їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 строком в три місяці.

Вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача – ОСОБА_3 .. У лютому місяці 2026 року позивач разом з відповідачем прибираючись в будинку де проживала ОСОБА_3 та передивляючись фотокартки знайшли заповіт від імені останньої, зроблений на ім`я позивача.

В подальшому, позивач звернулась до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області, де отримала письмове роз`яснення про порушення строків подачі заяви про прийняття спадщини. Разом з тим, нотаріусом було запропоновано звернутись до суду для вирішення питання стосовно визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ..

Враховуючи що позивач про існування заповіту не знала та не могла здогадуватись, відтак вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено з поважної причини, тому змушена звернутись з даною позовною заявою до суду.

Позивач та її представник – адвокат Новіков О.М. в судове засідання не з`явились, в матеріалах справи міститься заява останнього, в якій він позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи провести без його участі та без участі позивача.

Відповідач також в підготовче засідання не з`явився, подав заяву, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог, просив розгляд справи провести без його участі.

Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами справи, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.

Вивчивши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

З копії заповіту №70 складеного 16 лютого 2022 року та посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області встановлено, що за життя ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 усі її права та обов`язки, які належать їй на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належать їй у майбутньому, та все її майно де б воно не знаходилось та і з чого б воно не складалось (а.с.14).

Наявні в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 доводяться один одному сестрою та братом, а відтак ОСОБА_3 доводиться їм рідною бабою по материнській лінії (а.с.10;17;18;19;20).

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської областівід 30 березня 2026 року та інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась (а.с.31-34).

Як вбачається з відомостей, наданих Суботцівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області, померла ОСОБА_3 станом на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з нею проживав та був зареєстрований онук – ОСОБА_2 .. Крім нього, станом на 24 березня 2025 року разом із ОСОБА_3 ніхто не проживав (а.с.36).

Роз`ясненням нотаріуса повідомлено позивача зокрема про те, що вона вважається такою, що не прийняла спадщину, так як в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву не подала, разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживала. Нотаріусом запропоновано звернутись до суду для вирішення питання стосовно додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою,

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що кореспондується з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.

Цивільний процесуальний кодекс України у статті 1 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.

Крім того, частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно зі ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Визнання відповідачем позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ні сторін по справі, ні інших осіб, з урахуванням положень ст.8 Конституції України щодо верховенства права, та збереження справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення ЄСПЛ у справі "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року), оскільки спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, позивач є спадкоємцем за заповітом, інші спадкоємці не встановлені, суд вважає, що причина пропуску вказана позивачем строку для прийняття спадщини, є поважною, позовні вимоги обґрунтовані та доведені, а тому вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись 4,12,13, 81,89, 141,142, 200, 206, 223, 259, 263 -265, 354 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком в три місяці, який обчислювати з дня наступного після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач – ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова