Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 07 червня 2026 р.
Справа: №373/319/26
Суддя: Лебідь В. В.
Справа № 373/319/26
Провадження № 2/373/808/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебедя В.В.,
за участі секретаря судових засідань Герасько К.Г.,
представника позивача-адвоката Комащенка В.М.,
розглянув у відкритому судовому в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Комащенко В.М. звернувся до суду з позовом, у якому просив поділите майно, нажите сторонами в справі під час перебування у зареєстрованому шлюбі; стягнути судові витрати із відповідача на користь позивача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони в справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 27.04.1996 Дем`янецькою сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області (актовий запис № 2). Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2025 шлюб між ними був розірваний. Під час перебування у зареєстрованому шлюбі сторонами було придбане рухоме та нерухоме майно. Після припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу вони не змогли добровільно вирішити питання про поділ майна, нажитого у шлюбі, що стало причиною звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 10.02.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву в передбаченому ст. 191 ЦПК України порядку.
Ухвалою суду від 22.04.2026 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 12.05.2026.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом публікації оголошення на веб-порталі «Судова влада України», відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.
Сторони перебували у шлюбі, що був зареєстрований 27.04.1996 Дем`янецькою сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, актовий запис № 2 (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27.04.1996).
Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2025 шлюб між сторонами був розірваний.
Із копії договору купівлі-продажу, посвідченого 27.12.2004 приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Сокур Л.Ф. (реєстровий номер 3336), вбачається, що 27.12.2004 відповідачем був придбаний житловий будинок (загальною площею 88,70 кв.м, житловою площею 46,90 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 .
Згідно з копією рішення Дем`янецької сільської ради Бориспільського району Київської області № 28 від 04.02.2016 АДРЕСА_2 була перейменована на АДРЕСА_2 .
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 230729590 від 03.11.2020 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 3223382401:02:018:0098, що розташована по АДРЕСА_1 . Відповідач набув права власності на вказану земельну ділянку 06.10.2020.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 24.09.2005 ОСОБА_2 є власником автомобіля марки «ВАЗ 2109», 1991 року випуску, червоного кольору, шасі № НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 .
Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 09.11.2016 ОСОБА_2 є власником причіпу марки «ЛЕВ», модель 183131, синього кольору, номер шасі НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 .
До позову додано копію трудової книжки позивача, з якої вбачається, що вона у період із 17.07.1996 до 14.03.2001 та із 16.03.2021 була працевлаштованою.
Із доданої до позову копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 27.12.2025 вбачається, що позивач 27.12.2025 зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 та змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 ». Також додані копії її ID-картки, картки платника податків, витягу з реєстру територіальної громади, у яких зазначено її прізвище як « ОСОБА_5 ».
Також до позову додані копії висновку про вартість нерухомого майна, звіту про незалежну оцінку.
Означені докази суд уважає допустимими, належними та достовірними.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (СК України) майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з ч. 1 ст. 61 СК України об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь - які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
Стаття 63 СК України передбачає, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
В силу ст. 68 цього Кодексу, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
В силу ч. 2 ст. 370 цього Кодексу, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15-ц, вбачається, що положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Приймаючи до уваги, що спірне майно було придбане під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, кошти на його придбання були їх спільною сумісною власністю, будь-яких доказів протилежного не було представлено, суд дійшов висновку, що наведене вище майно є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1991,30 грн.
Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , у порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на:
- частину житлового будинку (загальною площею 88,70 кв.м, житловою площею 46,90 кв.м) з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 ;
- частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 3223382401:02:018:0098, що розташована по АДРЕСА_1 ;
- частину автомобіля марки «ВАЗ 2109», 1991 року випуску, червоного кольору, шасі № НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ;
- частину загального причіпа марки «ЛЕВ», модель 183131, синього кольору, номер шасі НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1991,30 грн (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто одна гривня 30 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_10 .
СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua