Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №363/6541/24 — Вишгородський районний суд Київської області

08.06.2026 Справа № 363/6541/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретарів: Крюкової В.Є., Ставиченка В.О.,

представника позивача – адвоката Вовка С.П.,

представника відповідачів – адвоката Декань М.В. ( у режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгород у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку, за підписом представника позивача – адвоката Вовка С.П., надійшла вказана вище позовна заява, у якій просить:

визнати недійсним договір купівлі-продажу №4883/24/002081 укладений 24.07.2024 між продавцем – ОСОБА_2 та покупцем – ОСОБА_3 в Територіальному сервісному центрі МВС в м. Києві №8043 щодо транспортного засобу – автомобіль DODGE RAM-1500 (Марка DODGE, Модель RAM-1500, Рік випуску 2017, Об`єм (потужність) двигуна, см3-5654, номер кузова НОМЕР_1 );

cкасувати перереєстрацію транспортного засобу – автомобіль DODGE RAM-1500 (Марка DODGE, Модель RAM-1500, Рік випуску 2017, Об`єм (потужність) двигуна, см3-5654, номер кузова НОМЕР_1 ) на нового власника – ОСОБА_3 здійснену 24.07.2024 в Територіальному сервісному центрі МВС в м. Києві №8043 за договором купівлі-продажу №4883/24/002081 укладеного 24.07.2024 між ОСОБА_2 як продавцем та

ОСОБА_3 як покупцем, а також стягнути сплачений судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024 у справі №363/2019/24 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики та стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 82 176,37 доларів США та

30 816,12 Євро, а також судові витрати. Крім того, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024 у справі №363/2019/24 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт, зокрема, на транспортний засіб – автомобіль DODGE RAM-1500, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження. Як зазначає позивач, після відкриття виконавчого провадження було встановлено, що в ухвалі суду про забезпечення позову та у постанові приватного виконавця про арешт майна боржника була допущена технічна описка у номері кузова транспортного засобу, а саме помилково зазначено зайву літеру «R». Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2024 виправлено описку в ухвалі суду від 18.07.2024 шляхом зазначення правильного номеру кузова автомобіля, а постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С. від 15.08.2024 внесено відповідні виправлення до постанови про арешт майна боржника. Разом із тим, відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях від 15.08.2024 транспортний засіб DODGE RAM-1500 24.07.2024 було перереєстровано на нового власника – ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №4883/24/002081, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач вважає, що вказаний договір купівлі-продажу є фіктивним та укладеним з метою уникнення виконання боргових зобов`язань перед кредитором і недопущення звернення стягнення на належне боржнику майно.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.12.2024, з урахуванням ухвали суду від 02.01.2025 про виправлення описки, відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, призначеного на 11:00 19.02.2025, про що повідомлено учасників провадження у порядку, встановленому ЦПК України.

Також, вказаним судовим рішенням, за клопотанням представника позивача та у порядку статті 84 ЦПК України, витребувано у Територіального сервісного центру МВС в

м. Києві №8043 належним чином завірену копію договору купівлі-продажу від 24.07.2024 №4883/24/002081 укладений між продавцем – ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) та покупцем – ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_3 ) щодо транспортного засобу – автомобіля DODGE RAM-1500 (Марка DODGE, Модель RAM-1500, Рік випуску 2017, Об`єм (потужність) двигуна, см3-5654, номер кузова НОМЕР_1 ).

13.01.2025 представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Бережна Я.С. ознайомилася із матеріалами справи у приміщенні суду, а 27.01.2025 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження фіктивності оспорюваного договору купівлі-продажу транспортного засобу. При цьому, представник відповідача не заперечує факт укладення 24.07.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу №4883/24/002081 щодо транспортного засобу DODGE RAM-1500, та зазначає, що вказаний договір був реально виконаний сторонами, оскільки покупцем сплачено грошові кошти продавцю, а транспортний засіб перереєстровано на нового власника у встановленому законом порядку. Також у відзиві зазначено, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу у відповідних державних реєстрах були відсутні відомості про арешт чи інші обмеження щодо відчуження спірного транспортного засобу, а тому відповідачі не були обізнані про наявність ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024 про забезпечення позову, оскільки заява про забезпечення позову розглядалася судом без повідомлення учасників справи, а копію ухвали відповідач ОСОБА_2 не отримував. Крім того, представник відповідача посилається на те, що на момент укладення спірного договору рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі №363/2019/24 не набрало законної сили, оскільки перебувало на розгляді суду апеляційної інстанції, а тому, на думку сторони відповідача, у позивача були відсутні порушені права чи інтереси, які підлягають судовому захисту. Також зазначає, що позивач не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу транспортного засобу, а викладені у позовній заяві доводи щодо недобросовісності дій відповідачів ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

На стадії підготовчого провадження брали участь: представник позивача – адвокат

Вовк С.П., представник відповідачів – адвокат Декань М.В. (у режимі ВКЗ) та з`являвся відповідач ОСОБА_2 , який подавав численні зави про відкладення підготовчого засідання для забезпечення участі відповідача ОСОБА_3 , стверджуючи, що вона має бажання особисто брати участь під час розгляду справи.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 з`явилася до суду лише 19.03.2025 та у вказаному судовому засіданні їй було вручено копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та оголошено перерву для забезпечення її права надати відзив на позовну заяву. У подальші судові засідання на стадії підготовчого провадження ОСОБА_3 не з`являлася, правом подати відзив на позовну заяву ні вона, ні її представник – адвокат Декань М.В. не скористалися.

Так, на стадії підготовчого провадження судом неодноразово відкладалися судові засідання для забезпечення участі відповідачів, які на кожне судове засідання подавали клопотання про їх відкладення, незважаючи на участь їхнього представника, який також подавав клопотання про відкладення судових засідань.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.11.2025 визнано неповажними причини неявки у підготовче судове засідання, призначене на 12.11.2025, представника відповідачів – адвоката Декань М.В. та роз`яснено відповідачам та їх представнику про необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами, якими наділені учасники судового процесу, та недопущення зловживання процесуальними правами, з підстав та мотивів, викладених у вказаному судовому рішенні.

09.10.2025 до дуду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме просив витребувати від Вишгородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяг з державного реєстру актів цивільного стану, щодо дитини, де батьком являється ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_4 ) та матір?ю являється ОСОБА_3 (код НОМЕР_5 ).

10.01.2026, у підготовчому засіданні, за участі представників сторін, ухвалами суду, внесеними до протоколу судового засідання, відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про витребування доказів, враховуючи, що вказаний факт визнається відповідачем ОСОБА_2 у його клопотанням про відкладення розгляду справи, а також у порядку статті 200 ЦПК України закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 10.03.2026 о 14:00, визначивши резервну дату – 24.03.2026 о 14:00.

Судове засідання, призначене на 10.03.2026, не відбулося і зв`язку із зайнятістю головуючого судді, як слідчого судді під час розгляду клопотання, що надійшли в порядку КПК України.

У зв`язку із неявкою відповідачів у судове засідання, призначене на 24.03.2026 (резервна дата), а також у зв`язку із оголошенням на території Київської області повітряної тривоги, з метою забезпечення участі відповідачів, розгляд справи було відкладено на 28.05.2026 о 14:00, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 28.05.2026, з`явився представник позивача, а представник відповідачів взяв участь у режимі ВКЗ. Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явилися, доказів поважності причин неявки суду не надали.

Представник відповідачів – адвокат Декань М.В. просив відкласти розгляд справи, посилаючись на усне повідомлення відповідачів про неможливість з`явитися до суду та надати особисті пояснення щодо обставин справи, які він як їх представник повідомити суду не може через заборону самими відповідачами. Причиною неявки відповідачів їх представник зазначив те, що вони проживають у районі метро Лук`янівка в місті Києві, який днями зазнав пошкоджень внаслідок влучання ракет, та відповідачі зазнали пошкоджень житла і займаються переїздом.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів, суд врахував думку представника позивача, який заперечував проти чергового відкладення розгляду справи через неявку відповідачів, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідачів під час розгляду справи, положення статті 223 ЦПК України, відсутність у матеріалах справи доказів поважності причин неявки відповідачів, а також можливість розгляду справи за участю їх представника – адвоката Декань М.В.

Щодо посилань представника відповідача про місце проживання відповідачів у районі метро Лук`янівка у м.Києві, слід зазначити, що згідно з відомостями, отриманими судом у порядку частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 , а місце проживання відповідача ОСОБА_3 зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_2 .

Крім цього, за наявними у матеріалах справи письмовими заявами ОСОБА_2 , адресою його фактичного місця проживання є: АДРЕСА_3 , та разом з ним проживають його дружина – ОСОБА_3 (відповідач) та їх спільна дитина.

Суд враховує, що відповідачам було забезпечено належну можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема ознайомитися з матеріалами справи, подати заяви по суті справи, надати докази та брати участь у судових засіданнях особисто або через представника. Відповідач ОСОБА_3 з березня 2025 року мала можливість подати відзив на позовну заяву та докази, проте таким правом не скористалася. Представник відповідачів брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, мав можливість висловити позицію сторони відповідачів, заявити клопотання, надати пояснення та заперечення.

Частиною першою статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки подальше відкладення розгляду за відсутності належних доказів поважності причин неявки відповідачів суперечило б завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи, принципу добросовісного користування процесуальними правами та праву позивача на розгляд справи у розумний строк.

Відповідно до статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на протиправність дій позивача щодо відповідача ОСОБА_2 та наявність кримінального провадження №12024100100001451, яке, на думку сторони відповідачів, має значення для вирішення цієї справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа №363/2019/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики від 26.01.2024 в розмірі 80 000 доларів США та 30 000 євро, а також процентів, трьох процентів річних, моральної шкоди та судових витрат.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024 у справі №363/2019/24 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на: автомобіль DODGE RAM-1500 (марка - DODGE, модель - RAM-1500, д.н.з – НОМЕР_6 , рік випуску - 2017, дата останньої реєстрації – 14 жовтня 2023 року, об?єм (потужність) двигуна, см3 – 5654, номер кузова НОМЕР_7 ); автомобіль SMART MC (марка - SMART, модель - МС, рік випуску - 1999, дата останньої реєстрації 09 липня 2021 року, об?єм (потужність) двигуна, см3 – 599, номер кузова – НОМЕР_8 ),що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) (том 1 а.с. 9-11).

У вказаному судовому рішенні зазначено, що ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, а строк пред`явлення ухвали до виконання встановлено до 18.07.2027.

23.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75615698 з примусового виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024 у справі №363/2019/24 (том 1 а.с. 12-13).

24.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області

Кузьменком О.С. у виконавчому провадженні ВП №75615698 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на транспортні засоби, що належали

ОСОБА_2 , зокрема на автомобіль DODGE RAM-1500 (том 1 а.с. 14-15).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14.08.2024 у справі №363/2019/24 виправлено описку в другому абзаці резолютивної частини ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024, а саме номер кузова автомобіля DODGE RAM-1500, як « НОМЕР_10 », замість помилково зазначеного « НОМЕР_7 » (том 1 а.с. 16).

15.08.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області

Кузьменком О.С. винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у ВП №75615698, якою внесено виправлення до постанови про арешт майна боржника від 24.07.2024 та зазначено правильний номер кузова автомобіля DODGE RAM-1500 – 1C6RR7FTXHS669410 (том 1 а.с. 17-19).

У листі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) від 05.09.2024, адресованого приватному виконавцю виконавчого округу Київської області О.Кузьменку, зазначено, що внести відомості щодо арешту транспортних засобів «DODGE RAM-1500» та «SMART MC», що були зареєстровані на імя

гр.. ОСОБА_2 , не надалося можливим, оскільки вищевказані транспортні засоби 23.07.2024 та 24.07.2024 перереєстровано на нових власників (том а с. 20).

Відповідно до наданої суду відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в

м. Києві від 31.03.2025, на виконання ухвали суду про витребування доказів, суду надано завірені копії документів, на підставі яких було проведено перереєстрацію транспортного засобу DODGE RAM-1500 на ОСОБА_3 , а саме: договір купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081 від 24.07.2024, договір комісії №4883/24/1/002081 від 23.07.2024, акт огляду реалізованого транспортного засобу №4883/24/002007 від 24.07.2024, акт технічного стану транспортного засобу №4883/24/1/002081 від 23.07.2024 (том 1 а.с. 137-142).

Із договору комісії №4883/24/1/002081 від 23.07.2024 вбачається, що ОСОБА_2 передав ФОП ОСОБА_4 для продажу транспортний засіб DODGE RAM-1500,

2017 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_6 , ціна транспортного засобу – 10 000 грн.

З акта технічного стану транспортного засобу від 23.07.2024 вбачається, що предметом огляду був автомобіль DODGE RAM-1500, 2017 року випуску, тип кузова – пікап, колір – чорний, об`єм двигуна 5654 см3, номер кузова НОМЕР_1 , пробіг – 201 000 км, технічний стан визначено як справний та придатний до експлуатації, відсоток зносу – 20 %, ціна продажу – 10 000 грн.

24.07.2024, між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081 щодо автомобіля DODGE RAM-1500, 2017 року випуску, чорного кольору, номер кузова/VIN НОМЕР_1 (том 1 а.с. 138).

Згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081 від 24.07.2024 ціна продажу автомобіля DODGE RAM-1500 становила 10 000 грн.

Також, 24.07.2024, на підставі вказаного договору купівлі-продажу транспортний засіб DODGE RAM-1500 було перереєстровано на нового власника – ОСОБА_3 у Територіальному сервісному центрі МВС в м. Києві №8043.

З акта огляду реалізованого транспортного засобу від 24.07.2024 також убачається, що транспортний засіб DODGE RAM-1500, номер кузова НОМЕР_1 , був оглянутий та переданий покупцю ОСОБА_3 .

Отже, на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу транспортного засобу, існувала ухвала суду про забезпечення позову, яка підлягала негайному виконанню, та якою суд застосував захід забезпечення позову саме щодо автомобіля DODGE RAM-1500, який належав ОСОБА_2 .

Щодо описки в номері кузова автомобіля, суд зазначає, що така описка стосувалася лише однієї літери у VIN-коді транспортного засобу та не змінювала суті ухвали суду про забезпечення позову, оскільки в ухвалі від 18.07.2024 транспортний засіб був індивідуалізований за іншими істотними ознаками: маркою DODGE, моделлю RAM-1500, державним номерним знаком НОМЕР_6 , роком випуску 2017, датою останньої реєстрації 14.10.2023, об`ємом двигуна 5654 см3 та належністю ОСОБА_2 .

Отже, суд дійшов висновку, що арешт, накладений ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.07.2024, стосувався саме спірного автомобіля DODGE RAM-1500, який у подальшому був відчужений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Так, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024 у справі №363/2019/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 26 січня 2024 року, яка складається із основного боргу в розмірі

80 000 доларів США та 30 000 Євро, процентів на рівні облікової ставки НБУ в розмірі

2 018, 57 доларів США та 756, 95 Євро та 3% річних в розмірі 157,80 доларів США та

59,17 Євро, а всього 82 176,37 (вісімдесят дві тисячі сто сімдесят шість, тридцять сім) доларів США та 30 816,12 (тридцять тисяч вісімсот шістнадцять, дванадцять) Євро (том 1 а.с. 8).

Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2025 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024 – без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.09.2025 у справі №363/2019/24 касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах адвокатом Декань М.В., залишено без задоволення, а рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024 та постанову Київського апеляційного суду від 06.02.2025 - без змін. Поновлено виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2025.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2025 зазначив, що наявність боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 підтверджена розписками від 26.01.2024, за якими відповідач взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 80 000 доларів США та 30 000 євро, які зобов`язався повернути до 26.03.2024. ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження недійсності вказаних договорів позики або виконання зобов`язань за ними.

Таким чином, факт існування грошового зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 у значному розмірі встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили та залишене без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій.

Суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката

Бережної Я.С. про те, що на момент укладення оспорюваного договору рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28.10.2024 у справі №363/2019/24 ще не було ухвалене, а тому у позивача нібито були відсутні порушені права чи інтереси.

Захисту підлягає не лише право, підтверджене судовим рішенням, яке набрало законної сили, а й майновий інтерес кредитора, який уже виник із цивільного зобов`язання. На час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, між ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 вже існували спірні боргові правовідносини за договорами позики від 26.01.2024, строк повернення коштів за якими сплив 26.03.2024, а в провадженні суду вже перебувала справа про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. Крім того, ухвалою суду від 18.07.2024 вже було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль.

Отже, позивач мав законний майновий інтерес у збереженні майна боржника, на яке могло бути звернене стягнення для реального виконання судового рішення, а відчуження такого майна, після вжиття заходів забезпечення позову, порушує зазначений інтерес.

У даному випадку, суд не бере до уваги аргументи сторони відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного договору купівлі-продажу, а тому не має права вимагати визнання його недійсним, оскільки позивач є кредитором ОСОБА_2 , грошова вимога якого підтверджена судовими рішеннями у справі №363/2019/24. Оспорюваний договір стосується майна боржника, на яке до моменту його відчуження було накладено арешт з метою забезпечення позову кредитора. Тому позивач має правовий інтерес у зверненні до суду з позовом про визнання такого договору недійсним та скасування перереєстрації транспортного засобу.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною або сторонами вимог, встановлених частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин як інструмент уникнення виконання грошового зобов`язання, приховування майна від кредитора або унеможливлення виконання судового рішення.

Правочин, який вчиняється боржником після виникнення у нього зобов`язання перед кредитором, під час судового спору про стягнення заборгованості або після застосування судом заходів забезпечення позову, за наявності ознак недобросовісності може бути оцінений судом як такий, що спрямований на порушення прав та інтересів кредитора і є формою зловживання правом.

Як встановлено судом, оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу укладений 24.07.2024 – після виникнення у ОСОБА_2 обов`язку повернути

ОСОБА_1 грошові кошти за договорами позики та після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення заборгованості, після постановлення ухвали суду від 18.07.2024 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль та після відкриття 23.07.2024 виконавчого провадження з примусового виконання такої ухвали. За день до укладення договору купівлі-продажу, 23.07.2024, ОСОБА_2 передав автомобіль DODGE RAM-1500 комісіонеру для продажу за договором комісії, а вже наступного дня, 24.07.2024, транспортний засіб було відчужено на користь ОСОБА_3 та перереєстровано на неї як на нового власника.

Так, покупцем автомобіля стала ОСОБА_3 , яка, за поясненнями та письмовими заявами ОСОБА_2 , є його дружиною, проживає разом із ним та їх спільною дитиною. Тобто відчуження майна відбулося не на користь сторонньої особи, а на користь близької особи, пов`язаної з боржником сімейними та фактичними побутовими відносинами.

Крім цього, встановлено, що договірна ціна автомобіля DODGE RAM-1500, 2017 року випуску, становила лише 10 000 грн. При цьому йдеться про автомобіль типу пікап, з об`ємом двигуна 5654 см3, який згідно з актом технічного стану від 23.07.2024 був справним і придатним до експлуатації. Беручи до уваги доводи представника позивача, така ціна, з огляду на характер, марку, рік випуску та технічний стан транспортного засобу, є очевидно заниженою та економічно необґрунтованою.

Відповідачі не надали суду належних і допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини або підтверджували економічну доцільність відчуження автомобіля саме 24.07.2024, саме на користь ОСОБА_3 та саме за ціною 10 000 грн.

Також відповідачі не надали належних доказів фактичного руху коштів за оспорюваним договором, джерела походження коштів у покупця, реального вибуття транспортного засобу з фактичного володіння сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також реальної зміни порядку користування цим автомобілем після його перереєстрації.

Суд не бере до уваги аргументи представника відповідачів – адвоката Деканя М.В. про наявність кримінального провадження №12024100100001451 щодо позивача, оскільки зі змісту письмових вказівок прокурора від 12.03.2025 (том 1 а.с. 149) вбачається, що прокурором у кримінальному провадженні надано слідчому вказівки щодо проведення додаткових слідчих дій, зокрема отримання відомостей щодо руху коштів на рахунках потерпілого та ОСОБА_1 , отримання відомостей щодо майнового стану потерпілого, допиту свідків, здійснення тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , встановлення та допиту персоналу клініки «Арех», проведення додаткового допиту ОСОБА_2 щодо його місцезнаходження в день датування розписок про отримання позик, а також проведення одночасних допитів.

Надані представником відповідачів докази підтверджують лише факт існування кримінального провадження та здійснення у ньому досудового розслідування, у межах якого прокурором надано слідчому вказівки щодо перевірки певних обставин. Водночас такі документи не містять встановлених у передбаченому законом порядку фактів вчинення ОСОБА_1 або іншими особами кримінального правопорушення, не підтверджують недійсність договорів позики, не спростовують встановлених судами у справі №363/2019/24 обставин щодо існування боргових зобов`язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 та не впливають на правову оцінку оспорюваного договору купівлі-продажу транспортного засобу та не спростовують заявлених позовних вимог, не підтверджують правомірності відчуження спірного транспортного засобу після вжиття заходів забезпечення позову та не доводять відсутності майнового інтересу позивача у визнанні договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу від 24.07.2024 укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з метою звичайного, добросовісного та економічно обґрунтованого відчуження майна, а з метою виведення активу з власності боржника, уникнення виконання боргових зобов`язань перед кредитором та унеможливлення звернення стягнення на майно, на яке вже було накладено арешт ухвалою суду про забезпечення позову.

Такий правочин суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема добросовісності, розумності та справедливості, порушує вимоги частин другої, третьої

статті 13 ЦК України щодо недопустимості зловживання цивільними правами, не відповідає вимогам частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України і порушує охоронюваний законом майновий інтерес кредитора.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081, укладений 24.07.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо автомобіля DODGE RAM-1500, номер кузова НОМЕР_1 , підлягає визнанню недійсним.

Оскільки перереєстрація транспортного засобу на ОСОБА_3 була здійснена саме на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу, який суд визнає недійсним, похідна позовна вимога про скасування перереєстрації транспортного засобу також підлягає задоволенню як належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права та майнового інтересу позивача.

Таким чином, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов до переконання, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені у позовній заяві, наявність порушеного права позивача є очевидним, а отже підлягає захисту судом у спосіб, визначений законодавцем, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у порядку статті 141 ЦПК України, із відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., тобто по 1 211,20 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 526, 610, 611, 626-628, 638, 651, 792 ЦК України, статтями 124, 141 ЗК України, статтями 2-5, 12, 13, 76-89, 141, 174, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним – задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081, укладений 24.07.2024 між продавцем – ОСОБА_2 та покупцем – ОСОБА_3 у Територіальному сервісному центрі МВС в м. Києві №8043 щодо транспортного засобу – автомобіля DODGE RAM-1500, марка DODGE, модель RAM-1500, рік випуску 2017, об`єм (потужність) двигуна 5654 см3, номер кузова НОМЕР_1 .

Скасувати перереєстрацію транспортного засобу – автомобіля DODGE RAM-1500, марка DODGE, модель RAM-1500, рік випуску 2017, об`єм (потужність) двигуна 5654 см3, номер кузова НОМЕР_1 , на нового власника – ОСОБА_3 , здійснену 24.07.2024 в Територіальному сервісному центрі МВС в м. Києві №8043 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №4883/24/002081, укладеного 24.07.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКППО НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_7 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 .

Суддя О.П. Лукач