Суд: Березанський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 03 червня 2026 р.
Справа: №356/901/25
Суддя: Лялик Р. М.
БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2-др/356/6/26
Справа № 356/901/25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2026 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретаря Настич Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Писаренка Олександра Олексійовича про розподіл судових витрат та виправлення друкарської помилки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 15.05.2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ земельних ділянок в повному обсязі.
25.05.2026 року представник позивачки ОСОБА_1 – адвоката Писаренко Олександр Олексійович подав до суду заяву про розподіл судових витрат та виправлення друкарської помилки, в якій просить суд стягнути з відповідач на користь позивачки адвокатський гонорар в розмірі 86 100, 00 грн. за правничі послуги у справі та оплату за послуги судового експерта в розмірі 25 000, 00 грн.
Сторони в судове засідання не з`явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає заяву обгрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.01.2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов висновку, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
У зазначеній справі позивачка у позовній заяві від 25.09.2025 року зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у зв`язку з розглядом справи, які вона має сплатити складає 86 100, 00 гонорару адвоката, а також судовий збір та витрати за послуги судового експерта в сумі 25 000, 00 грн.
До заяви про розподіл судових витрат представником позивачки долучено копії:
- платіжної інструкції від 01.08.2025 року;
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1253;
- договору № 10/06 про надання правничої допомоги від 10.06.2025 року;
- акт про надання правничої допомоги від 15.05.2026 року;
- звіт про виконання правничої допомоги за період з 10.06.2025 року;
- рахунку № 19-25 від 01.08.2025 року;
- виписки про рух коштів по рахунку фізичної особи-підприємця від 16.05.2026 року.
Суд зазначає, що обгрунтувань поважності причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі заява представника позивачки Солонченко Ж.О. не містить.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат, оскільки зміст заяви не містить обгрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З приводу виправлення друкарської помилки суд зазначає наступне.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки (ч. 4 ст. 269 ЦПК України).
Перевіривши матеріали справи, враховуючи вимоги ст. 269 ЦПК України, суд вважає, що у рішення Березанського міського суду Київської області від 15.05.2026 року по справі № 356/901/25 необхідно внести виправлення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 269, 352, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити частково.
Внести виправлення в другий абзац резолютивної частини рішення Березанського міського суду Київської області від 15.05.2026 року справі № 356/901/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ земельних ділянок, а саме в резолютивній частині рішення щодо поділу в натурі ділянки з кадастровим номером 3210400000:08:010:0055 зазначити «Точка 1 з координатами Х 5566867.6700 Y 4226398.1900, відстань 19,78 м, кут 95 градусів».
Відмовити в задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Суддя Р. М. Лялик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua