Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №345/2723/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 червня 2026 р.

Справа: №345/2723/26

Суддя: Сухарник І. І.

Справа №345/2723/26

Провадження № 2/345/2212/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

08.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Сухарник І.І.

секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його наступним.

Позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем з 10.02.2007, який 03.11.2025 вони розірвали. Від шлюбу у них є двоє дітей: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в даний час повнолітня; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на утриманні і вихованні матері.

В даний час дочка ОСОБА_3 повнолітня, навчається на першому курсі заочної форми навчання в Івано-Франківському інституті «Одеська юридична академія» за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність» освітнього ступеня «бакалавр». Планова дата завершення навчання – 30.06.2027. Навчання платне. Загальна сума витрат інституту за надання освітніх послуг за 2025-2027 роки становить 73600,00 грн.

Позивачка зазначає, що відповідач проживає і офіційно працює в Німеччині в м. Кельн, отримує заробітну плату в сумі 1500 євро, однак точне місце праці не повідомляє. В добровільному порядку жодної матеріальної допомоги на утримання дітей не подає, участі у вихованні не бере. Відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дочки на період її навчання, мотивуючи тим, що коли вернеться в Україну, тоді дасть дочці значну суму. Відповідач фізично здоровий, інших утриманців, крім дітей сторін, не має, а тому може надавати допомогу на утримання дочки ОСОБА_3 на період навчання.

Позивачка тимчасово не працює і їй важко одній утримувати дочку, платити за навчання, харчування, навчальні посібники, проїзд під час екзаменаційних сесій, витрати на придбання одягу, засобів гігієни та інших речей.

У зв`язку з цим, позивачка просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000,00 грн щомісячно, на час навчання, до досягнення донькою 23-річного віку. Також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове позивачка не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує та просить її задоволити. Розгляд справи просить проводити без її участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не зверталася, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем з 10.02.2007, який 03.11.2025 вони розірвали (а.с.5-6).

Від шлюбу у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю (а.с.11, 12).

В даний час дочка ОСОБА_3 навчається на першому курсі заочної форми навчання в Івано-Франківському інституті «Одеська юридична академія» за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність» освітнього ступеня «бакалавр», планова дата завершення навчання – 30.06.2027, що підтверджується довідкою навчального закладу від 16.02.2026 (а.с.7).

Як вбачається з індивідуального договору про надання освітніх послуг від 11.08.2025, навчання є платним. Загальна сума витрат інституту за надання освітніх послуг за 2025-2027 роки становить 73600,00 грн (а.с.8-9).

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача є повнолітня донька, яка продовжує навчатись та потребує матеріальної допомоги.

Згідно зі ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз статей 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріального допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, а також з врахуванням можливостей самої повнолітньої дочки (сина) нести таке утримання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є повнолітньою та навчається на першому курсі заочної форми навчання в Івано-Франківському інституті «Одеська юридична академія» за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність» освітнього ступеня «бакалавр», планова дата завершення навчання – 30.06.2027. Навчання є платним. Загальна сума витрат інституту за надання освітніх послуг за 2025-2027 роки становить 73600,00 грн. У зв`язку з цим, дочка сторін ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги. На час навчання вона перебуває на утриманні матері, при цьому її батько також повинен надавати матеріальну допомогу на її утримання, доки донька продовжує навчання. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач повинен сплачувати у користь позивачки аліменти на утримання доньки на період навчання, але не довше, ніж до досягнення останньою 23 років. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я сторін та їх доньки, матеріальне становище сторін. При цьому відповідач не подав суду заперечень щодо стягнення з нього аліментів в розмірі 6000,00 грн щомісячно на утримання доньки у зв`язку з продовженням навчання, а, отже, може надавати матеріальну допомогу на утримання доньки у визначеному позивачкою розмірі.

Даючи оцінку викладеному, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи обставини, визначені в ст. 182 СК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти у розмірі 6000,00 грн щомісячно на дитину на період навчання, але не більше, ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років, починаючи з 06.05.2026, оскільки згідно з ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви до суду.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів слід допустити до негайного виконання.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, а тому судовий збір в розмірі 1331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

З матеріалів справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 01.05.2026 уклала з адвокатом Перегінець Д.М. договір про надання правової допомоги та сплатила визначену актом прийому-передачі послуг вартість послуг в розмірі 3000,00 грн., що підтверджено квитанцією від 04.05.2026 (а.с. 13, 14, 15).

Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, обсягу виконаної адвокатом роботи, врахувавши принцип співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000,00 гривень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3000,00 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, - задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатись, в твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн щомісячно.

Стягнення аліментів розпочати з 06.05.2026 і проводити до закінчення ОСОБА_5 навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua