Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №570/83/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 570/83/26

Провадження №2/291/355/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Герасимчук Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щаРужин, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач з відповідачем з 04.09.2005 перебувала у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19.11.2015 в справі № 570/2521/15-ц шлюб було розірвано. Однак ще тривалий час після розлучення шлюбу вони проживали сім`єю. Від шлюбу а також фактичних шлюбних стосунків у них є малолітня дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також повнолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання. Згідно рішення суду неповнолітній на той час син ОСОБА_5 був залишений проживати з позивачем. Фактично обоє синів проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Відповідач служить в Збройних Силах України як мобілізований для захисту держави від російської агресії, його орієнтовний розмір заробітку (доходів) становить 20 000,00 грн. У зв`язку з чим просить встановити аліменти на повнолітнього сина, що продовжує навчання, в розмірі ? частки заробітку (доходу) платника аліментів, з урахуванням необхідності забезпечення сину витрат на проживання, харчування, проїзд тощо.

Ухвалою суду від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 25.03.2026 вирішено роз`єднати позовні вимоги у даній цивільній справі та виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина.

Оскількирозглядсправивідбуваєтьсяв порядкуспрощеногопровадження без повідомленняучасниківсправи, особи, якіберуть участь у справі, в судовезасідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленимицим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позоввідповідачем у визначенийтермін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Суд, дослідивши матеріалисправи, оцінившизібраніусправідокази, установив такіфактичніобставинисправи, та відповідні до них правовідносини.

Дослідивши представлені письмові докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.12.2019 року, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є працездатною особою, не надав належних та допустимих доказів щодо неможливості працевлаштуватися чи заборону працювати у зв`язку із захворюванням, на його утримані немає інших неповнолітніх чи малолітній дітей.

Визначаючи розмір аліментів, суд врахував, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, потреби дітей, матеріальний стан відповідача, загальновідомі обставини про щоденну потребу дітей у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей.

Cуд зауважує, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків обов`язку по утриманню дитину.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у частці у розмірі ? частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подання позову – 07.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів- задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду –07.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути ОСОБА_6 дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 04 червня 2026 року.

Суддя І.В. Федорчук