Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №295/15952/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15952/25

Категорія 38

2/295/2025/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Шевчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2025 позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, 03.12.2007 між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 122-05П/2007-і, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 150000,00 грн. зі сплатою 17,7 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 02.12.2017. Заочним рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 29.11.2011 у справі № 2-316/11, яке набрало законної сили 10.01.2012, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість по кредитному договору, яка станом на 01.11.2011 становить 133524,20 грн, з них: сума кредиту 43839,00 грн; сума нарахованих та несплачених відсотків 89685,20 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення по 60,00 грн з кожного та по 850,00 грн судового збору з кожного. 24.04.2023 між позивачем та АТ «Мегабанк» було укладено договір № GL3N022131 про відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ «Мегабанк» відступило позивачу право вимоги від ОСОБА_2 коштів, право на одержання яких належить АТ «Мегабанк», у зв`язку з чим позивач набув право вимоги від ОСОБА_2 сум заборгованостей за кредитним договором № 122-05П/2007 від 03.12.2007. Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 23.05.2023 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача АТ «Мегабанк» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 28.02.2012 на підставі заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29.11.2011 у справі № 2-316/11. Приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є.О. виконано ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 23.05.2023, замінено стягувача у виконавчому провадженні № 64607521 щодо стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2

Також за змістом позову, відповідач рішення суду не виконав, безпідставно користується коштами в розмірі 133524,20 грн, тому в позивача як у правонаступника АТ «Мегабанк» виникло право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3 % річних.

У зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 73889,97 грн інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 11.11.2025 та 14870,57 грн трьох відсотків річних період з 24.02.2022 по 11.11.2025, що разом становить 88760,54 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 26.11.2025 у справі відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши про підтримання позову та що проти заочного розгялду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 29.11.2011 у справі № 2-316/11, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.11.2011 становить 133524,20 грн, з них: сума кредиту 43839,00 грн, сума нарахованих та несплачених відсотків 89685,20 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення по 60,00 грн з кожного та по 850,00 грн судового збору з кожного.

Судом встановлено, 24.04.2023 між позивачем та АТ «Мегабанк» було укладено договір № GL3N022131 про відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ «Мегабанк» відступило позивачу право вимоги від ОСОБА_2 коштів, право на одержання яких належить АТ «Мегабанк».

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 23.05.2023 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача АТ «Мегабанк» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа, виданого 28.02.2012 на підставі заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29.11.2011 у справі № 2-316/11, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 133524,20 грн, з них сума кредиту 43839,00 грн, сума нарахованих та несплачених відсотків 89685,20 грн; витрат на інформаційно-технічне забезпечення 60,00 грн та 850,00 грн судового збору, на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є.О. на виконання ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 23.05.2023 замінено стягувача з АТ «Мегабанк» на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 64607521 щодо стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_2

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Формулювання статті 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 ЦК і статті 230 Господарського кодексу України. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дають підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Під час воєнного стану наявні правові підстави для застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, яке виникло на підставі судового рішення, згідно висловленої правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.11.2025 у справі № 754/9673/24.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано належним чином грошового зобов`язання, яке виникло на підставі заочного рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29.11.2011 у справі № 2-316/11, а до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 122-05П/2007-і згідно укладеного 24.04.2023 між ним та ПАТ «Мегабанк» договору про відступлення прав вимоги № GL3N022131, й ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 23.05.2023 замінено стягувача із ПАТ «Мегабанк» на ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа в справі № 2-316/11, при цьому відповідачем не спростовано наявність суми боргу за невиконаним грошовим зобов`язанням у розмірі 133524,20 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 73889,97 грн інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 11.11.2025 та 14870,57 грн трьох відсотків річних період з 24.02.2022 по 11.11.2025, що разом становить 88760,54 грн, у вигляді цивільно-правової відповідальності згідно ст. 625 ЦК України, з розрахунком якої, складеним позивачем, суд погоджується.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджено документально.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 623, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 73889,97 грн інфляційних втрат за період з 24.02.2022 по 11.11.2025 та 14870,57 грн трьох відсотків річних період з 24.02.2022 по 11.11.2025, що разом становить 88760,54 грн, та 968,96 грн судового збору, а всього 89729,50 грн (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять гривень п`ятдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Л.М. Семенцова