Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №216/6822/21 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6822/21

провадження 2-а/216/2/26

РІШЕННЯ

іменем України

29 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до капрала поліції Калашникової Тетяни Олегівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Суть справи

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до капрала поліції Калашникової Тетяни Олегівни про скасування постанови серії ЕАО № 4909559 від 16 січня 2021 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесення з порушенням законодавства, що належних та допустимих доказів вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення не надано. Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач зазначив, що він рухався по вулиці 1-ша Сортувальна, 30 в м. Одеса, проїхав до кінця цієї вулиці в напрямку вулиці Миколаївська Дорога і повернув праворуч на вулицю Миколаївська Дорога - Ґуґл схема. Процес заїзду до магазину в який він прямував, вимагав від нього руху по правій крайній смузі. Проїхавши Вулицею Миколаївська Дорога 200м, він пригальмував, щоб повернути на парковку біля магазину. На парковці стояв патрульний автомобіль, а біля нього жінка-патрульна жестом наказала йому зупинитися, після чого склала щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення за рух по смузі для маршрутних транспортних засобів. Однак, зазначена постанова повинна бути скасована з причин невідповідності самої постанови вимогам законодавства та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, №1395 від 07.11.15 (надалі - Інструкція), так і фактичним обставинам справи. Працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може ґрунтуватися лише на припущеннях працівника патрульної поліції. Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ухвалою судді від 27 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 січня 2025 року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.

У своєму відзиві на позовну заяву Федька С.А. представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Нигнибіда О.М. просив залишити позовну заяву без задоволення, а рішення суб`єкта владних повноважень без змін. В обгрунтування відзиву представник зазначив, що 16.10.2021 року приблизно о 09 год 20 хв в ході виконання службових обов`язків поліцейський роти №4 батальйону №1 полку УПП в Одеській області ДПП капрал поліції Калашнікова Тетяна Олегівна, за адресою: м. Одеса, дорога Миколаївська, 89, виявив транспортний засіб марки ЗАЗ 110307-40 реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням, як пізніше стало відомо ОСОБА_1 , який керуючи вищезазначеним транспортним здійснив зупинку/стоянку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив Правила дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Поліцейські відреагували на дане правопорушення та пояснили позивачу суть скоєного правопорушення, роз`яснили йому права передбачені статтею 268 КУпАП та пояснили, що відносно нього на місці зупинки автомобіля розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП. ОСОБА_1 під час розгляду справи письмових заяв чи клопотань не подавав. Вважає, що поданням данної позовної заяви позивач намагається уникнути встановленої законом відповідальності.

Разом з цим представник відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Нигнибіда О.М. звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 16 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн за те, що він 16.10.2021 року приблизно о 09 год 20 хв за адресою: м. Одеса, дорога Миколаївська, 89, керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ 110307-40 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку (рух) на смузі для для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР України.

ОСОБА_1 не визнавши факту порушення ним зазначених у постанові Правил дорожнього руху, та вважаючи неправомірним притягнення його до адміністративної відповідальності, звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Мотиви суду та застосовані норми права

До даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 р. №1306.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), поліція відповідно до покладених на неї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Стаття 122 КУпАП регулює перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.

Зокрема, частиною 3 вказаної норми передбачено адміністративну відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Пункт 17.1 ПДР України передбачає, що на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 5.8 або 5.11 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі, мопедів, мотоциклів (за винятком мотоциклів з боковим причепом, мотоколясок, триколісних транспортних засобів) та велосипедистів) на цій смузі.

Разом з цим, пункт 17.2 ПДР України передбачає, що водій, який повертає праворуч на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Приписи частини 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти.

В разі відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Статтею 31 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Також статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що положення Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, при цьому матеріалами справи встановлено, що єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, однак вона є предметом спору між сторонами.

При цьому, суд наголошує, що будь які сумніви трактуються на користь особи.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Натомість притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відтак, з огляду на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року - суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4909559 - є протиправною.

Як наслідок, зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 122 КУпАП - закриттю.

Разом з цим, оцінюючи доводи клопотанням про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити, що ухвалою суду від 01.11.2021 під час відкриття провадження у справі вже було вирішено питання про поновлення строку подання адміністративного суду, тому у задовленні клопотання представника відповідача Нигнибіди О.М. належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 241-244, 246, 251, 255, 286, 295 КАС України, ст.283 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до капрала поліції Калашникової Тетяни Олегівни, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО №4909559 від 16 січня 2021 року складену капралом поліції Калашниковою Тетяною Олегівною, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: поліцейський Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Калашникова Тетяна Олегівна, місце розташування: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5,.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, місце розташування: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Суддя О.В. Цимбалістенко