Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №214/3640/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3640/26

2/214/4042/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Авдєєва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/3640/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття; судові витрати пов`язані із розглядом справи покласти на відповідача.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 18.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, відповідний актовий запис №190. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбно-сімейні стосунки між подружжям не склались та остаточно були припинені з серпня 2011 року, з того часу вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Після розірвання шлюбу сторін, неповнолітній ОСОБА_4 залишився мешкати з матір`ю та перебуває на її утриманні. ОСОБА_3 , будучи батьком дитини, визначений ст.180 СК України, обов`язок з його утримання не виконує, жодної участі в матеріальному забезпеченні сина не бере, повністю самоусунувшись від цього, хоча є здоровим та працездатним. У позасудовому порядку досягти згоди з питання утримання дитини, сторони не можуть. Відтак, керуючись інтересами дитини та наміром забезпечити повноцінне задоволення першочергових потреб сина, ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористалася, попередньо подавши заяву про розгляд справи за її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку ст.128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, спрямований на захист інтересів малолітньої дитини, категорію та складність справи, тривалість її перебування у провадженні суду, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його повторну неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача та її представника проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 18.08.2010 було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, відповідний актовий запис №190.

Під час шлюбу сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився спільний син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 15.10.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, відповідний актовий запис №357. Батьком дитини зазначений ОСОБА_2 та факт батьківства ним не оспорюється.

Після припинення шлюбно-сімейних стосунків з серпня 2011 року та розлучення, неповнолітній син сторін залишився проживати разом з матір`ю ОСОБА_5 , з якою проживає по теперішній час. Мати та син перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.07.2022 за №1242-5001906042 та №1242-5001905917.

В подальшому, ОСОБА_6 28.01.2013 уклала шлюб із ОСОБА_7 , 1989 року народження, про що виконкомом Біленьківської селищної ради міста Краматорська Донецької області, складено відповідний актовий запис №3, та змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Крім того, позивач повідомила суд, що починаючи з серпня 2011 року їй не відоме місце перебування відповідача, контакти з ним не підтримуються. Відповідач у жодний спосіб не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні неповнолітнього ОСОБА_3 , домовленостей про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, що підтверджує наявність спору щодо виконання батьківських обов`язків.

Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.

Згідно зі ст.ст.141, 180 СК України, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Як слідує з положень ч.2 ст.180, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред`явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, з урахуванням викладеного та того, що відповідач є працездатним, не має інших встановлених аліментних зобов`язань, та з огляду на відсутність заперечень та відзиву з його боку на позовну заяву, суд вважає, що він має реальну можливість здійснювати щомісячні аліментні виплати на утримання неповнолітнього сина, а також, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, рівності обов`язку обох батьків з утримання дітей, положень ст.182 СК України, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог із стягуванням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у заявленому позивачем розмірі. Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено, а доказів щодо їх наявності відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З огляду на те, що позивач звернулася до суду з позовом 06.04.2026, тому стягнення аліментів слід здійснювати саме з 06.04.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.ст.280-284, 287, 354-355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.04.2026 та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі

1 331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення у справі складено та підписано без проголошення 04 червня 2026 року.

Суддя О.І. Євтушенко