Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №205/5681/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

20.05.2026 Єдиний унікальний номер 205/5681/26

Номер провадження3/205/1664/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Мовчан Д.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665975 від 12.04.2026 року, 11.04.2026 року о 22 годині 20 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічного та фізичного характеру, яке, за змістом протоколу, полягало у висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу та штовханні потерпілої особи, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров`ю.

Представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначив, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає. Також стороною захисту зазначено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існують неприязні відносини та конфлікти, пов`язані з користуванням житловим будинком, у якому вони спільно проживають. На думку сторони захисту, звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів обумовлені наявністю між сторонами цивільно-правового спору щодо користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації місця проживання, виселення та відшкодування моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що між нею та ОСОБА_1 протягом тривалого часу склалися неприязні стосунки, у зв`язку з чим між ними періодично виникають конфлікти та словесні суперечки.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, доходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статей 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються в сім`ї, між родичами або між особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю.

Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, необхідно встановити не лише факт вчинення певних дій фізичного або психологічного характеру, а й наявність належних та допустимих доказів того, що такі дії могли спричинити або спричинили шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665975 від 12.04.2026 року, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, яке полягало у висловлюванні нецензурною лайкою на її адресу та штовханні потерпілої особи.

Разом із тим суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом винуватості особи та підлягає перевірці й оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об`єктивно підтверджували факт застосування ОСОБА_1 фізичного чи психологічного насильства щодо ОСОБА_2 саме за обставин, викладених у протоколі.

Наявні у справі матеріали не дають можливості достовірно встановити обставини події адміністративного правопорушення та дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час існують неприязні стосунки та конфлікти, пов`язані з користуванням житловим будинком, у якому вони проживають. За таких обставин висновок про винуватість особи не може ґрунтуватися виключно на змісті протоколу про адміністративне правопорушення без належного підтвердження викладених у ньому відомостей іншими доказами.

У справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не має права самостійно виправляти недоліки обвинувачення або відшукувати докази на підтвердження вини особи, оскільки це суперечить принципу рівності сторін та порушує право особи на захист.

Аналогічна правова позиція викладена Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, рішення від 20 вересня 2016 року).

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням до пункту 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)), відповідно до якої доказування має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій, а за їх відсутності не можна вважати, що винуватість особи доведена поза розумним сумнівом.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, ч.1 ст. 173-2, 247 ч.1 п. 1, 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення..

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Д. В. Мовчан