Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №205/3042/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3042/26

Номер провадження2/205/3292/26

Справа № 205/3042/26

Провадження № 2/205/3292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача – адвокат Лабовкін О.О. звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову посилався на те, що позивач та відповідач з 09.08.2003 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 року було розірвано. Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Донька ОСОБА_4 досягла повноліття та на даний час є студенткою І курсу денної форми навчання за державним не фінансовим контрактом за програмою бакалавра першого циклу «Логістика та комерція» на факультеті розвитку біоекономіки Академії сільського господарства університету імені Вітовта Великого. Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає. В свою чергу, донька навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу.

Враховуючи викладене, представник позивача звертається до суду та просить стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, до закінчення донькою навчання, а саме до 31 січня 2029 року, але не пізніше ніж до досягнення нею 23 років.

Позивач ОСОБА_1 письмово просила розгляд справи провести за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 письмово просив судове засідання проводити за його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Положеннями ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.08.2003 року перебували у шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2019 року було розірвано.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Донька ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.

Повнолітня донька ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми навчання за державним не фінансовим контрактом за програмою бакалавра першого циклу «Логістика та комерція» на факультеті розвитку біоекономіки Академії сільського господарства університету імені Вітовта Великого, що підтверджується відповідною довідкою.

Повнолітня донька свого постійного доходу не має та потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на своє утримання на період продовження нею навчання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів особи, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

На підставі ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України визначено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що донька сторін досягла повноліття, на теперішній час продовжує навчання, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує з боку відповідача матеріальної допомоги на утримання доньки, враховуючи, що відповідач має забезпечити не тільки мінімальний, а й достойний рівень життя повнолітньої доньки на період продовження нею навчання, а також визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 06.03.2026 року і до закінчення повнолітньою донькою навчання в Академії сільського господарства Університету імені Вітовта Великого, термін закінчення навчання – 31.01.2029 року, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 4, 12-13, 80, 81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-266, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 06.03.2026 року і до закінчення повнолітньою донькою навчання в Академії сільського господарства Університету імені Вітовта Великого, термін закінчення навчання – 31 січня 2029 року, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя: Федотова В.М.