Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №176/2051/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2051/26

провадження №1-кп/176/428/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Мар`їнка, Мар`їнський район, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби призваного на військову службу за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуваючого на посаді головного сержанта зенітно ракетної батареї зенітно ракетного дивізіону, у військовому званні сержант, який фактично мешкає: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19березня 2026 року за №12026041220000149,

з участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2026 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи легковим автомобілем марки «BMW» моделі «318I» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який перебував у технічно справному стані, рухався разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по вулиці Богдана Хмельницького в місті Жовті Води з вулиці Івана Франко в напрямку вулиці Авангардна.

Того ж дня, приблизно у той самий час, водій автомобілю марки «BMW» моделі «318I» з реєстраційним номером НОМЕР_2 - ОСОБА_3 не впорався з керуванням транспортного засобу, діючи необережно, із кримінальною протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, керуючи технічно справним автомобілем, проявляючи неуважність не урахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та перебуваючи в стані сильного ступеня алкогольного сп`яніння, унаслідок чого лівою стороною коліс автомобіля, контактував з бордюром, після чого допустив виїзд за межі проїжджої частини ліворуч по ходу свого руху, де допустив наїзд на нерухому опору у вигляді дерева.

При цьому, ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:

- п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Невиконання вимог пункту Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з подією, що настала.

У результаті порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху трапилася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом діафіза правого стегна зі зміщенням відламків по ширині та заходженням їх по довжині, закритий уламковий перелом лівої променевої кістки в нижній третині зі зміщенням відламків, струс головного мозку, забійно-рвана рана лівої стопи, різана рана неправильної веретеноподібної форми на шкірі нижньої третини лівої гомілки витягнута в горизонтальному напрямку, садно неправильної лінійної форми на границі між середньою та нижньою третинами лівої гомілки по передньо-внутрішній поверхні, переривчате лінійне садно на шкірі правої гомілки по передній поверхні гомілково-ступневого суглобу та нижньої третини гомілки, лінійне садно на шкірі середньої третини правої гомілки по передній поверхні, різана рана правої передньо-бокової поверхні шиї, різана рана правої вушної раковини по її внутрішньому краю, синець неправильної овальної форми на шкірі задньої поверхні правого надпліччя. Тілесні ушкодження, виявлені у гр. ОСОБА_6 не підлягають розподіленню, потягли за собою розлад здоров`я на строк більший ніж три тижні (21 день), так як для консолідації (зрощення) кісних відламків і утворення стійкого кісного мозолю необхідний термін часу не менший 21 день, і за цією ознакою згідно п.п. 2.2.1. «в», та 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р. відноситься до Середнього ступеню тяжкості.

Згідно висновку експерта №5450 від 20.04.2026 року водій автомобіля марки «BMW» моделі «318I» з реєстраційним номером НОМЕР_2 - ОСОБА_3 , в крові виявлено етиловий спирт у концентрації 2,96%. Дана кількість етилового алкоголю в крові відноситься до сильного ступеню алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду кримінального провадження 07.06.2026 року між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення.

В судовому засіданні обвинувачений просив затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_6 . Обвинувачений визнав свою винуватість повністю, погодився на призначення узгодженого покарання і усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Просив суд затвердити угоду про примирення з потерпілою. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження.

Потерпіла в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення з обвинуваченим. Наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй роз`яснені та зрозумілі. Угода укладена добровільно. Зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого не має. Обвинувачений є її чоловіком, її сім`я перебувають на його утриманні. Шкода відшкодована.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення. Призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами. Захисник посилався на правовий висновок Верховного суду від 30.04.2026 року у справі за аналогічних обставин кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні висловила думку про неможливість затвердження угоди про примирення щодо узгодженого сторонами покарання. Зазначила, що узгоджене покарання є несправедливим, і є м`яким покаранням.

Виконавши вимоги ст.ст. 342-348 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди, суд вважає, що угода підлягає затвердженню з ухваленням вироку і призначенням узгодженого сторонами покарання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав свою винуватість, є нетяжким злочином, а отже угода може бути укладена у даному кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 473, 394, 474, 424, 476 КПК України, ст.389-1 КК України, а потерпіла розуміє положення ст.ст. 394, 474, 424 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст.286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції,що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Сторони угоди узгодили наступне.

Обвинувачений ОСОБА_3 має єдине джерело доходу в родині ОСОБА_8 та є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України по теперішній час. Також ОСОБА_3 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та разом і з дружиною ОСОБА_6 яка є потерпілою в цій справі мають згідно діючого законодавства України статус багатодітної сім`ї.

Також, враховуючи наявність обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілій (оплата лікування) ОСОБА_6 матеріальної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 приніс щирі вибачення потерпілій ОСОБА_6 та надав іншу допомогу після вчинення кримінального правопорушення, позитивну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , вчинення ним злочину уперше та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, враховуючи санкцію частини ч.1 ст.286-1 КК України, сторони погодили застосування обвинуваченому покарання за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Обвинувачений надав згоду на призначення узгодженого сторонами покарання.

Потерпіла також погоджується на призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, встановлених ст.65 КК України.

Суд погоджується про можливість призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України, тобто призначення більш м`якого виду основного покарання.

Зокрема, суд врахував, що сім`я ОСОБА_8 є багатодітною сім`єю, обвинувачений є єдиним утриманцем сім`ї, на утримання обвинуваченого перебувають діти дружини від попереднього шлюбу. Батько однієї із дитини є безвісно зниклою особою під час бойових дій. Потерпіла не має жодних претензій до обвинуваченого, оскільки він є її чоловіком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття,активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування потерпілій (оплата лікування) ОСОБА_6 матеріальної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

При вирішенні питання про можливість затвердження угоди про примирення у даному кримінальному провадженні суд врахував правовий висновок Верховного суду а кримінальному провадженні за аналогічних обставин.

Зокрема, постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.04.2026 року /справа №284/1083/24/ зроблено такий висновок.

«Угода ж про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу, оскільки сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують правовий інститут примирення саме до конкретного випадку, чим фактично задовольняється як власні (приватні) інтереси, так і за результатом укладення угоди суспільний (публічний) інтерес.

При цьому публічний інтерес в такому випадку задовольняється шляхом притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, призначення їй узгодженого, але ж покарання, та настання відповідних наслідків кримінально правового характеру (до прикладу настання судимості, призначення більш суворого покарання у разі вчинення нового кримінального правопорушення, або ж призначення покарання із застосуванням положень статей 70, 71 КК, тощо), які є відмінними від тих, які настають у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК.

Отже, виходячи із аналізу норм матеріального і процесуального права, реалізація інституту примирення між потерпілим та обвинуваченим має два шляхи його правової реалізації.

Перша - звільнення від кримінальної відповідальності та, як наслідок, закриття кримінального провадження, що обумовлює припинення кримінального переслідування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, що очевидно є більш сприятливою умовою, ніж ухвалення вироку на підставі угоди про примирення з визначенням узгодженого покарання. Саме тому положення ст. 46 КК визначають більш широкий перелік вимог, аніж воля осіб та тяжкість кримінального правопорушення, наявність яких є необхідними для можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 46 КК.

Друга - затвердження вироком суду угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення узгодженого сторонами покарання. У такому випадку окрім покарання, правовим важелем для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень законодавець передбачив також наслідки за невиконання узгодженого покарання, які закріплені у ст. 476 КПК.

Верховний Суд України підкреслював, що під час примирення сторін у кримінальному судочинстві кожна зі сторін кримінально-правового конфлікту переслідує свої інтереси. Для потерпілого це відновлення порушених прав шляхом відшкодування заподіяної злочином шкоди, для захисту якої він у кримінальному процесі наділений відповідними правами. Для обвинуваченого (підозрюваного) - це уникнення кримінальної відповідальності або призначення мінімального покарання. Держава, у свою чергу, будучи носієм публічного інтересу, регулює суспільні відносини, які є предметом кримінального процесуального права (постанова Верховного Суду України від 31 березня 2016 року у справі № 5-27 кс 16).

Колегія суддів Верховного Суду в даному випадку погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вирок суду на підставі укладеної між потерпілою та обвинуваченим угоди про примирення не суперечить суспільним інтересам, яким забезпечено баланс інтересів сторін угоди, а також дотримано принципів публічності й диспозитивності.

Верховний Суд виснував також, що оскільки сторонами в угоді про примирення узгоджено засудженому покарання саме із застуванням ст. 69 КК, яка у свою чергу не містить заборон щодо її застосування до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК, а тому доводи прокурора в цій частині, а також і щодо м`якості призначеного покарання, не можуть бути предметом касаційного розгляду з огляду на процесуальні обмеження, встановлені вимогами п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК».

Таким чином, враховуючи правовий висновок Верховного Суду, умови угоди про примирення, укладеної між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертиз стягнути з обвинуваченого на користь держави. Ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 474-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 07 червня 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, яка укладена між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Ухвалу слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 23.03.2026 року про накладення арешту на майно - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в загальному розмірі 8664,48 грн.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя