Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №201/4295/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер судової справи 201/4295/26

Номер провадження 1-кп/201/776/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Дніпро

вул. Юрія Горовця, буд. 13

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене 29 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000122 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Врубівка, Попаснянського району Луганської області, громадянина України, зі слів маючого середню освіту, неодруженого, стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 09 грудня 2010 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 70 годин;

- 27 вересня 2011 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до остаточного покарання у вигляді 4 років 9 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 роки;

- 03 квітня 2018 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до остаточного покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі,

- 02 квітня 2020 року на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25.03.2020 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 11 днів;

- 19 січня 2023 року Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, 12 березня 2025 року звільненого з ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України –

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан, який після цього неодноразово було продовжено в останнє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20.10.2025 року №793/2025, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 14.01.2026 року №4758-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб - до 4 травня 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №321 від 31.10.2025 солдата ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду стрілеця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат».

31 жовтня 2025 року солдату ОСОБА_7 було присвоєне звання «матрос» (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2025 року № 321).

Матрос ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 січня 2026 року приблизно о 13 годині 10 хвилин, маючи умисел на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, підійшов до раніше незнайомої йому потерпілої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представився їй сусідом « ОСОБА_8 » та попрохав у неї мобільний телефон нібито для того, щоб зробити дзвінок матері, пояснивши, що свій мобільний телефон він забув вдома, при цьому, не маючи наміру повертати потерпілій вказаний телефон, визначивши його об`єктом свого злочинного посягання.

У свою чергу, потерпіла ОСОБА_4 , будучи введеною в оману та вважаючи, що до неї дійсно звернулася особа, яка перебуває в скруті та потребує допомоги, довіряючи ОСОБА_6 , добровільно передала йому свій мобільний телефон марки Nubia V70 Design 8/128 Gb Green imei НОМЕР_2 , який ОСОБА_7 не мав наміру повертати потерпілій, та перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, повідомив потерпілій ОСОБА_4 , що поверне мобільний телефон після дзвінка матері.

Доводячи свій протиправний умисел до кінця, ОСОБА_6 утримуючи мобільний телефон потерпілої ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, завдавши останній майнову шкоду на суму 3831 гривня 67 копійок.

Умисні дії ОСОБА_6 , які виразилися у повторному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю і суду показав, що потерпілу ОСОБА_4 раніше не знав.

31 січня 2026 року приблизно о 13 годині 10 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , зустрів незнайому йому жінку, якій представився сусідом « ОСОБА_8 » та попросив мобільний телефон нібито для здійснення мобільного дзвінку, який насправді він повертати не збирався. Потерпіла передала йому мобільний телефон, утримуючи який він відійшов на певну відстань нібито для здійснення дзвінка, після чого зайшов за перехресті та пішов з місця події.

В той же день він здав мобільний телефон до ломбарду «Імпераіал», отримавши 2 400 гривень, які витратив на власні потреби.

При цьому, не оспорював ні фактичні обставини інкримінованого злочину, ні найменування та вартість мобільного телефону потерпілої. Зазначив, що злочин вчинив з корисливою метою. У скоєному щиро розкаявся та просив призначити покарання, не пов`язане із реальним відбуттям покарання, оскільки бажає продовжити військову службу та відшкодувати завдану потерпілій шкоду. Вказав, що має змогу оплатити штраф в розмірі 51 000 гривень.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор, захисник та потерпіла не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_6 діяння і ніким не оспорюється, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), обвинувачений винний у вчиненні цього злочину, а тому підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_6 зі слів має середню освіту, неодружений, є військовослужбовцем за мобілізацією на посаді стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «матрос», який самовільно залишив військову частину та отримав згоду командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження військової служби, у зв`язку з чим, був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, враховує особу обвинуваченого та обставину, що пом`якшує покарання останнього, наведену вище, та приходить до переконання, що останньому має бути призначено покарання у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_6 витрат по проведенню судово-товарознавчої експертизи за висновком експерта № СЕ-19/104-26/4384-ТВ від 10.02.2026 року в розмірі 1782 (однієї тисячі сімсот вісімдесяти двох) гривень 80 копійок, на користь держави.

Долю речового доказу в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- мобільний телефон марки Nubia V70 Design 8/128 Gb Creen imei НОМЕР_2 , який відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.02.2026 року переданий потерпілій ОСОБА_9 – необхідно вважати повернутим.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 витрати по проведенню судово-товарознавчої експертизи за висновком експерта № СЕ-19/104-26/4384-ТВ від 10.02.2026 року в розмірі 1782 (однієї тисячі сімсот вісімдесяти двох) гривень 80 копійок, на користь держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки Nubia V70 Design 8/128 Gb Creen imei НОМЕР_2 , який відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.02.2026 року переданий потерпілій ОСОБА_9 – необхідно вважати повернутим.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1