Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №523/4101/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 24 травня 2026 р.

Справа: №523/4101/26

Суддя: Боков О. М.

Справа № 523/4101/26

Провадження №2/523/4112/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса в залі №7 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів. Позовну заяву мотивувала тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 22.08.2020 року, який було розірвано 24.11.2025 року. Від даного шлюбу мають спільних неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка вказала, що діти проживають з нею та перебувають на її повному утриманні, а відповідач як батько дітей не виконує свого обов`язку щодо їх матеріального забезпечення, проте має можливість утримувати дітей. Окрім того, відповідач ухиляється від її утримання, тому просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дітей та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.04.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на дітей, проте просив відмовити в частині стягнення аліментів на утримання позивача, оскільки сума яку просить стягнути позивач, є матеріально обтяжливою для нього та буде ставити його у складне матеріальне становище, так як він не має офіційного працевлаштування та стабільний дохід. При цьому зазначила, що відповідач регулярно надає матеріальну допомогу дітям, та має намір і в подальшому брати участь у інших необхідних витратах на дітей.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просила розгляд справи проводити без її участі та участі відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 22.08.2020 року, який рішенням Пересипського районного суду м.Одеси від 24.11.2025 року було розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.02.2021 року та серії №15 №117046 від 13.10.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що діти зареєстровані та проживають разом з позивачем.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно положень ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ч. 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що необхідність забезпечувати дитину не тільки в мінімальному розмірі, передбаченому законом, а й здатність надати їм рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, відповідно до їх потреб, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню та визначає аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, суд зазначає, що приписами ч.2 ,4 ст. 84 СКУ країни визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст.84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині яка проживає із дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13.06.2018 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з ч.4 ст.84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд, при визначенні розміру аліментів на утримання дружини, що підлягає стягненню з відповідача, має встановити та врахувати обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному розмірі.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності з ч. 1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що позивач не має можливості працювати, оскільки перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має та стягнень за виконавчими листами не має, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову, та вважає можливим визначити розмір аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку відповідача щомісячно.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.181,182,184 СК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263,265-268, 274, 430 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу) на двох дітей, але не менше як по 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 25.02.2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з дня подання позову, а саме з 25.02.2026 року і до досягнення наймолодшою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 26.05.2026 року.

Суддя О.М.Боков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua