Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №507/239/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/239/26

Провадження № 2/507/263/2026

Номер рядка звіту 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді -Дармакуки Т.П.,

при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,

із участю позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів - адвоката Санямін О.О.

представника органу опіки та піклування - Карналь А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), служби у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про скасування усиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, у якому просили скасувати усиновлення дитини ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснене ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області у справі № 507/1804/25 від 24.09.2025 року та вилучити із актового запису про народження відомості про батьків дитини.

В обгрунтування вимог, позивачі вказували, що вони усиновили двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відповідно до висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий від 25.08.2025 року, вбачається, що дівчинка здорова.

Відразу після здійснення усиновлення та переїзду до села Хотів, Обухівського району Київської області (за місцем постійного проживання Позивачів у справі), вони почали помічати досить серйозні проблеми, які стосуються здоров`я, а саме психічного здоров`я даної дитини. Це проявлялося у наступному: ОСОБА_5 почала себе дуже агресивно та неконтрольовано поводити, почали проявлятися спадкові нахили (крадіжки, агресія, патологічний обман, неадекватні сексуальні прояви), які не вкладаються у їхнє поняття родини і унеможливлюють їхнє спільне проживання. Після усиновлення, за цією дитиною були зафіксовані неодноразові випадки крадіжок, неадекватна поведінка, а також дивні сексуальні нахили та потяги не притаманні її 10-ти річному віку. На всі їхні прохання, зауваження щодо поведінки та намагання пояснити, що так «робити погано», багатогодинні бесіди, дитина не проявляє жодної реакції, просто мовчить і через деякий час продовжує крадіжки і інші негативні дії. А як прояв протесту, що її сварять за скоєне, обмазує фекаліями туалет в будинку, у якому вони проживають.

Проявляє нетипову та нехарактерну для 10-ти річного віку сексуальну поведінку, зокрема, таємно від них, усиновлювачів, на відкохостингу «YouTube» вона виставляла свої відео і світлини інтимного характеру, за що була заблокована «YouTube» як за «розповсюдження дитячої порнографії»; таємно від них скачувала в мережі Інтернет зображення або відео з відвертими сценами сексуального насилля і відправляла їх одноліткам; у дитячому таборі відверто чіплялася до хлопців і пропонувала їм пройти до неї у ліжко (зафіксовано кураторами табору); у школі чіпала своїх однокласниць за інтимні місця (були скарги дітей на ці випадки до класного керівника).

При спілкуванні з однолітками, ОСОБА_5 веде себе агресивно, б`є і ображає, а також нецензурно лається. Були скарги вчителів, що ОСОБА_5 своєю поведінкою зриває уроки. Також, як вид маніпуляції, вона часто називає «мамою» вчителів, кураторів табору чи інших жінок, щоб вони її пожаліли і не розповідали нам про скоєні порушення. І потім вчиняє неправомірні вчинки знов і знов.

Після таких проявів та ситуацій, вони відразу почали звертатися до лікарів та відповідних спеціалізованих медичних закладів. Державним некомерційним підприємством «Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охмадит» МОЗ України» дитині встановлено наступні діагнози: F92.9 - змішаний розлад поведінки та емоцій, неуточнений та F31.0 - біполярний афективний розлад , поточний гіпоманіакальний епізод. Належним чином засвідчена копія консультаційного висновку спеціаліста від 09.01.2026 року - додається. Змішаний розлад поведінки та емоцій (F92.9 за МКХ-10) - це стан, що поєднує ознаки порушення поведінки (агресія, дисоціальність) та значні емоційні проблеми (депресія, тривога, фобії), які не домінують достатньо для окремого діагнозу. Діагноз та F31.0 - біполярний афективний розлад, поточний гіпоманіакальний епізод, тобто є періодом аномально піднесеного, експансивного настрою, підвищеної енергії та активності, але менш важкий, ніж манія, без психотичних симптомів, що чергується з депресивними епізодами. Цей діагноз вказує на циклічний характер хвороби, де гіпоманія є домінуючою фазою в момент встановлення діагнозу.

На момент усиновлення, відомості про психічні розлади ОСОБА_5 їм не були відомі і не могли бути відомими. Адже, розраховуючи на достовірність медичних документів, які їм були надані при здійсненні усиновлення, вони правомірно розраховували на те, що ця дитина дійсно здорова. Але як виявилося відразу після усиновлення, що відомості про стан здоров`я, які були вказані у висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий від 25.08.2025 року - не відповідають дійсності.

Також зауважили, що вони як усиновлювачі, з самого початку здійснення усиновлення, намагалися створити всі належні умови (освіта, відпочинок, житло) для усиновлених дітей, забезпечити всім необхідним. З метою здобуття ОСОБА_5 освіти вона була влаштована з 01.09.2025 року у Хотівський академічний ліцей імені Левка Лук`яненка. Однак, і в навчальному закладі ОСОБА_5 має проблеми, постійно надходять скарги на її поведінку, ставлення до однолітків. В перший же місяць навчання вони були вимушені переводити ОСОБА_5 з 5-Г класу до 5-В класу, тому що вона била своїх однокласниць і примушувала до неправомірних дій.

Також дитина була у таборі «Questy Camp» з 03-09 січня 2026 року та згідно характеристики вбачається, що за ОСОБА_5 були зафіксовані крадіжка, нетипова для її віку сексуальна поведінка (запрошувала хлопців у ліжко, непристойно вигиналася перед вікнами хлопців), несприйняття правил поведінки в таборі, тощо.

З моменту як усиновлена дитина ОСОБА_7 з`явилася у їхній сім`ї, їхнє життя просто «перевернулося з ніг на голову». Наразі вони не можуть жити звичним та нормальним способом життя, вони постійно в стані стресу, напруги та депресії через поведінку та ситуації, які створює ОСОБА_5. Особливе занепокоєння викликає те, що усиновлена дитина розглядає усиновлювача, як «сексуальний об`єкт», а не як батька.

ОСОБА_5 практично кожну людину, яка трапляється поруч (будь то вчителька, викладач гуртка, продавець в магазині і т.д.) називає мамою. Не зважаючи на всі їхні пояснення, ОСОБА_5 не розуміє поняття «мама», і зовсім не сприймає їх усиновлювачів як своїх батьків.

ОСОБА_5 обманом і маніпуляціями постійно намагається посварити всіх у родині, у школі та в іншому оточені, в якому вона перебуває. Також у ОСОБА_5 відсутня прив`язаність, любов або співчуття до кого небудь. Вона жодного разу не вибачилась перед ними за свої вчинки, крадіжки і ні разу не пожалкувала про скоєне.

Вказуючи на зазначене та посилаючись на п. 2,3 ч.1 ст. 238 СК України, у зв`язку з тим, що дитина страждає на психічну невиліковну хворобу та між усиновлювачами і дитиною склалися недоброзичливі відносини, відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновленої ОСОБА_5 , у результаті чого вони не можуть належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, і такі стосунки роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків, просили позовну вимоги задовольнити .

В судовому засіданні заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили позовні вимоги задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві, зокрема зазначили, що до усиновлення дитини ОСОБА_5 , їм не було відомо, що дитина має психічне захворювання, адже була медична довідка, відповідно до якої дитина здорова, також лікар-психіатр зазначив, що ОСОБА_5 здорова. Перший час її дивну поведінку вони виправдовували тим, що дитина проходить адаптацію, але згодом зрозуміли, що дитина має психічні вади та суттєві відхилення у розвитку, у зв`язку із чим вони звернулися до лікарні, пройшли обстеження та лікування, ОСОБА_5 було встановлено діагноз F 70.1. Внаслідок особливостей здоров`я ОСОБА_5 , стосунки із дитиною не склалися, хоча вони проводили багатогодинні бесіди, роз`яснювали як можна вчиняти, , а як неможна, на що дитина зовсім не реагує, дитина проявляє сексуалізовану поведінку щодо брата та усиновлювача, їхнє спільне проживання і виконання ним своїх батьківських обов`язків не можливе, у сім`ї щодня психологічна напруга.

Представник позивачів - адвокат Санамін О.О. позовні вимоги просила задовольнити, вказуючи на те, що усиновлена дитина ОСОБА_5 страждає на психічну хворобу, про що усиновлювачам не було відомо, адже у медичній довідці було зазначено , що вона здорова, незважаючи , що позивачі доклали багато зусиль, але між ними та дитиною ОСОБА_5 склалися такі стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків.

Відповідач:

Представник органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області Карналь А. в судовому засіданні просила у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування усиновлення відмовити, вказуючи на те що на момент усиновлення дитини ОСОБА_5 ніяких психічних розладів не проявляла, а позивачі мали можливість обстежити дитину. Скасування усиновлення не відповідає інтересам дитини.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Любашівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надійшло згідно клопотання про розгляд справи у відсутність представника (а.с.48, 54.

Служба у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, до суду надійшло згідно клопотання про розгляд справи у відсутність представника, а також надано висновок про недоцільність скасування усиновлення (а.с.74).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 02 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.33).

Ухвалою від 24 лютого 2026 року по справі залучено Службу у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та витребувано висновок про доцільність скасування усиновлення (а.с.44).

Ухвалою від 30 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду (а.с.171).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом, відповідно до рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усиновили малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 25 серпня 2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здорова, також за даними медичного обстеження психіатра вона також здорова (а.с.25).

Разом із тим, згідно консультативного висновку спеціаліста «Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я», дитячим психіатром вищої категорії за напрямком «Дитяча психіатрія» від 25 березня 2025 р., ОСОБА_10 до усиновлення було встановлено діагноз F 91.0 (а.с.68).

Згідно консультативного висновку спеціаліста Державного некомерційного підприємства «Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охмадит», дитячого лікаря психіатра Скрипник Т.О. від 09 січня 2026 року, дитині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено діагноз: F92.9 - змішаний розлад поведінки та емоцій, неуточнений та F31.0 - біполярний афективний розлад , поточний гіпоманіакальний епізод? (а.с.26).

З протоколу психоконсультативного дослідження, лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» від 12 лютого 2026 року, вбачається , що ОСОБА_13 потребує постійного психіатричного супроводу та медикаментозного лікування, очевидно, що адаптаційний період у новій родині не покращує стан та поведінку дитини, дівчинка ігнорує будь-які виховні заходи, за висновком лікаря у ОСОБА_13 розлад поведінки змішаного типу, девіантна поведінка, можлива наявність маніакальних тенденцій. Рекомендована консультація психіатра (а.с37).

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2314, ОСОБА_12 у період із 23 березня 2026 року по 07 квітня 2026 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Коммунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» та її встановлено діагноз: Легка розумова відсталість, ускладнена порушенням комунікації з перцептивнимим порушеннями, емоційною нестійкістю, важкою емоційною дезрегуляцією, нейропсихологічним дефіцитом, відмовно - негативістичними реакціями , важкістю функціонування у родинному колі (а.с.105).

Згідно психологічного обстеження від 18 травня 2026 року вбачається, що психолог Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» провів обстеження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та за його висновком розвиток психічних процесів не відповідає білологічному віку та може вказувати та наявність легкої розумової відсталості та на труднощі емоційно вольової сфери (а.с.197).

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» від 18 травня 2026 року , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений діагноз: Легка розумова відсталість, ускладнена порушенням комунікації : перцептивнимим порушеннями, емоційною нестійкістю, важкою емоційною дезрегуляцією, нейропсихологічним дефіцитом, відмовно - негативістичними реакціями та імпульсивними діями. У зазначеному висновку також відображено поведінкові прояви дитини: агресію, сексуалізовану поведінку, схильність до руйнування речей, крадіжок, конфліктності, знижену здатність прогнозувати наслідки своїх дій та істотні порушення у сфері соціальної адаптації (а.с.198).

За висновком фахівця у галузі судово-психіатричної екпертизи Каніщева А.В. № 5 від 24 квітня 2026 року (на підставі запиту адвоката Санамін О.О.) легка розумова відсталість є психічним розладом, який належить до психіатричного розділу Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду ( класс V- психічні розлади та розлади поведінки) Легкій розумовій відсталості у вказаній класифікації відповідає діагностична рубрика з кодом F70. Легка розумова відсталість у цілому є невиліковним психічним розладом, має стійкий та хронічний характер (а.с.144-147).

Відповідно до педагогічної характеристики класного керівника Н.Панасюк від 19 січня 2026 року, ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 навчається у 5В класі Хотівського академічного ліцею ім.Левка Лук`яненка, уроки відвідує регулярно. Схильна до маніпуляцій з дорослими та дітьми, провокує конфлікти, ігнорує зауваження дорослих, спостерігалися ситуації порушення особистих меж однолітків, зокрема недоречні дотики, що викликали дискомфорт у дітей. Умови сімейного виховання задовільні, батьки намагаються створити дитині безпечне сприятливе середовище, забезпечують базові потреби, цікавляться, навчання і загальним розвитком (а.с.27).

Із характеристики вбачається, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була у таборі «Questy Camp» з 03-09 січня 2026 року та під час перебування за ОСОБА_5 були зафіксовані крадіжка, нетипова для її віку сексуальна поведінка (запрошувала хлопців у ліжко, непристойно вигиналася перед вікнами хлопців), несприйняття правил поведінки в таборі, тощо (а.с.28). Також відповідно до педагогічної характеристики директора закладу Неруш Н. від 23 квітня 2026 року , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_6 навчається у 5В класі Хотівського академічного ліцею ім.Левка Лук`яненка, освітній заклад відвідує систематично, пропусків без поважної причини не має, рівень навчальних досягнень - середній. З однолітками поводить агресивно, проявляючи фізичне насилля (на що неодноразово жалілися однокласники) та створюючи небезпеку для здоров`я інших дітей, має конфліктний характер. Батьки беруть активну участь у вихованні доньки, завжди відгукуються на звернення вчителів та батьків при виникненні конфліктів, спричинених поведінкою ОСОБА_5 , дбають про її безпеку та розвиток (а.с142). Відповідно до акту умов проживання № 08 від 12 січня 2026 року вбачається, що подружжя ОСОБА_18 для дітей ОСОБА_19 та ОСОБА_5 створили належні умови, діти мають окремі кімнати, облаштовані меблями, забезпечені одягом, взуттям та харчуванням (а.с.132). Згідно висновку, який затверджено рішенням виконавчого комітету Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області № 124 від 26 березня 2026 року , виконавчий комітет Феодосіївської сільської ради, як орган опіки та піклування вважає за недоцільним скасування усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_13 , як таке, що суперечить інтересам дитини, оскільки громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не доведено, що ОСОБА_5 страждає недоумством чи має іншу тяжку невиліковну хворобу, між усиновлювачами і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами свої батьківських обов`язків, а також, що ОСОБА_7 та ОСОБА_19 є рідними сестрою та братом (а.с.76-78). Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст.5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно зі ст. 207 СК України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого ст. 282 СК України. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Частинами 3-5 ст. 232 СК України визначено, що з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усиновили малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі вказаного рішення внесені відповідні зміни до актових записів про народження дітей та видані свідоцтва про народження (а.с.20-22).

Згідно із статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ратифіковано Законом № 3017-VІ(3017-17) від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою) усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

У частині першійстатті 238 СК України визначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;

2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і дитиною ОСОБА_5 склалися стосунки, незалежно від волі усиновлювачів, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачами своїх батьківських обов`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_16 проходила лікування в Коммунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня». Відповідно до висновку дитині встановлено діагноз: Легка розумова відсталість, ускладнена порушенням комунікації : перцептивнимим порушеннями, емоційною нестійкістю, важкою емоційною дезрегуляцією, нейропсихологічним дефіцитом, відмовно - негативістичними реакціями та імпульсивними діями.

Із висновку вбачається, що батьки звернулися із скаргами на поведінку дитини ОСОБА_12 : розгальмована в поведінці, особливо агресивно та неадекватно поводиться в школі, заприскала дитині очі антисептиком, б`ється, кусається, агресивна до вчителів, робить зауваження, нецензурно свариться. Посеред уроку виходить на дитячий та майданчик та закопується в пісок. Сексуально розгальмована, проявляє сексуальну агресію до всіх чоловіків. До крові видирає нігті. Псує шкільне приладдя, книжки, столи. Говорить, що у неї є уявний друг - таракан Валера , постійно його шукає або говорить, що він все псує. Дома поводиться неадекватно, поводиться як маленька дівчинка, в теє самий час псує всі речі, малює стіни, псує речі батьків. Неохайна, весь час ходить брудна, не можливо змінити білизну, перемінити одяг. Може проявляти неадекватні емоції, плаче та сміється одночасно. Все краде, ховає в обувь вкрадене. В записнику пише, що всіх ненавидить, може навмисно наносити ушкодження іншим дітям. Нікого не любить, нікому не співчуває. Має обмежений запас знань та уявлень, не формуються нові навички та поняття, противиться новим знанням, не формується навчальна поведінка. Має примітивні судження та уявлення, не може прогнозувати наслідки своїх дій.

Попередньо лікування в стаціонарному відділенні зі скаргами на крадіжки, маніпуляції, створює конфліктні ситуації, не може пояснити свої дій, в побуті встромляє голки в провода. Має сексуальний потяг до батька, весь час передивляється порноконтент насильницького характеру. Перебувала на відпочинку, всіх хлопців тягла в ліжко. Постійно почуває себе ображеною, весь час вигадує історії про те, що вона нещасна, що її ніхто не любить. В школі б`є дівчат, щоб вони знімали білизну, торкались одне одного. Весь час бажає ходити без білизни. Байдужа до гігієни. Не сприймає корекцію від батьків, не сприймає членів родині, може навмисно від батьків тікати, потрібно її шукати. Наполягає на власних бажаннях, не сприймає виховних бесід, особливо має проблеми в сексуальній поведінці. В соц. Мережах знімає порноконтент та викладає. Намагається весь час робити вигляд, що вона соромиться, при цьому коли її не бачать - починає нецензурно висловлюватись. Робить наклепи на свого брата. Протестна поведінка, може нервувати, поводиться знервовано, спориться з членами родини, може проявляти неадекватні поведінкові реакції. Порушено комунікацію, частіше надає перевагу спілкуванню з дорослими. Має проблеми в навчанні, які проявляються недорозвиненням шкільних навичок. Із характеристики відомо, що в навчанні неспроможна, має низький рівень працездатності, в навчанні потребує допомоги та скерувань, пам`ять короткочасна, увага нестійка та розсіяна, під час навчання потребує систематичного повторювання, допомоги, скерувань (а.с.198).

У судовому засіданні безспірно встановлено, що усиновлювачам не було відомо про те, що дитина ОСОБА_5 має психічні вади, адже згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 25 серпня 2025 року, яка наявна у матеріалах цивільної справи № 507/1804/25 про усиновлення, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здорова, також за даними медичного обстеження психіатра вона також здорова (а.с.25). Разом із тим, вже після усиновлення ОСОБА_22 , ОСОБА_1 дізналися, що прийомні батьки зверталися із дитиною ОСОБА_5 до дитячого психіатра та згідно консультативного висновку спеціаліста «Одеського обласного медичного центру психічного здоров`я», дитячим психіатром вищої категорії за напрямком «Дитяча психіатрія» від 25 березня 2025 р., ОСОБА_10 до усиновлення було встановлено діагноз F 91.0 (а.с.68).

Відповідно до рішення суду від 24 вересня 20245 року, яке набрало законної сили 27 жовтня 2025 року малолітня ОСОБА_7 була усиновлена ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проте вже у січні 2026 року вони звернулися за консультацією до дитячого лікаря психіатра, що підтверджується консультативним висновком спеціаліста Державного некомерційного підприємства «Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охмадит», дитячого лікаря психіатра Скрипник Т.О. від 09 січня 2026 року, відповідно до якого дитині ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 попередньо встановлено діагноз: F92.9 - змішаний розлад поведінки та емоцій, неуточнений та F31.0 - біполярний афективний розлад , поточний гіпоманіакальний епізод? (а.с.26).

Позивачами доведено те, що впродовж проживання дитини у їхній родині психологічний зв`язок між ними та дитиною не склався, вони не можуть дбати, займатися вихованням та навчанням дитини, тому обставини, які не залежать від їхньої волі, унеможливлюють подальше проживання дитини з ними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведеними доказами доведено і об`єктивно підтверджено факт того, що між усиновлювачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_5 склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, дитина страждає на психічну хворобу, про що усиновлювачі не знали і не могли знати на час усиновлення, а тому наявні підстави для скасування усиновлення.

Із висновком про недоцільність скасування усиновлення, суд не погоджується, виходячи із наступного. Орган опіки та піклування у своєму висновку фактично виходив із того, що позивачами не доведено, що ОСОБА_5 страждає на недоумство чи іншу тяжку невиліковну хворобу; скасування усиновлення тільки однієї дитини призведе до порушення правил щодо роз`єднання брата і сестри та суперечитиме інтересам дитини.

Проте, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_13 страждає на психічну хворобу, про яку усиновлювачі не знали, що підтверджується медичним довідками, дослідженими у судовому засіданні.

18.05.2026р. було проведено психоконсультативне дослідження щодо ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Із його змісту прямо вбачається, що ОСОБА_19 категорично не хоче проживати з сестрою, присутність сестри визначається як єдиний значно негативний фактор, емоційний зв`язок із батьками є позитивним, а з сестрою - розірваним; у висновку прямо зазначено, що в разі їх роз`єднання ОСОБА_19 не відчуватиме страждань, а навпаки - полегшення.

У підготовчому судовому засіданні була вислухана думка дитини ОСОБА_19 , який пояснив , що із батьками склалися теплі стосунки, йому добре у новій сім`ї, а із сестрою ОСОБА_24 напруженні стосунки, оскільки вона вчиняє вчинки, за які йому соромно, він не хоче проживати разом із сестрою.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2314 та консультативного висновку спеціаліста Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна дитяча лікарня» від 18 травня 2026 року , вбачається , що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 рекомендовано , зокрема продовжити лікування амбулаторно під наглядом дитячого психіатра, міри виховної, педагогічної, логопедичної корекції, інклюзивну форму навчання або спеціалізований навчальний заклад, тощо (а.с.105, 198).

Судом проаналізовано надані медичні документи, характеристики із місця навчання, висновки фахівців, пояснення позивачів, встановлено, що між неповнолітнім ОСОБА_19 та малолітньою ОСОБА_24 , відсутні близькі емоційні стосунки, які б свідчили про наявність міцного родинного зв`язку. Зі слів неповнолітнього він не виявляє бажання підтримувати сімейні відносини із сестрою та проживати із нею. Крім того, у поведінці малолітньої спостерігаються прояви сексуалізованої поведінки щодо брата та усиновлювача, що негативно впливає на психологічний клімат у сім`ї, викликає напруження у взаємовідносинах та потребує спеціалізованої психологічної допомоги.

Суд враховує, що за загальним правилом рідні брати та сестри не повинні розлучатися. Разом із тим, цей принцип не є абсолютним і підлягає оцінці крізь призму найкращих інтересів кожної дитини.

Беручи до уваги відсутність позитивного емоційного зв`язку між дітьми, небажання неповнолітнього брата ОСОБА_19 підтримувати сімейні відносини із сестрою ОСОБА_5, особливості поведінки малолітньої та необхідності створення для неї окремих умов виховання, розвитку, а також ризик погіршення психологічного стану дітей у разі їх подальшого спільного проживання, суд вважає, що окреме влаштування після скасування усиновлення щодо малолітньої ОСОБА_5 відповідає найкращим інтересам обох дітей та сприятиме забезпеченню їхнього безпечного розвитку, виховання і психологічного благополуччя.

Стаття 239 СК України встановлює наслідки скасування усиновлення. Відповідно до частини 3 вказаної статі у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

Враховуючи, що біологічна мати дитини позбавлена батьківських прав, відомості про батька у актовому записі про її народження вказані на підставі ст.135 СК України, інших родичів у дитини не має, а тому суд вважає, що в інтересах дитини слід передати її органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області для подальшого влаштування.

В силу ст. 241 СК України, після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Таким чином, виходячи із суті та змісту заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги про скасування усиновлення та внесення відповідних змін до актового запису про народження підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258 - 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Любашівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), служби у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про скасування усиновлення - задовольнити.

Скасувати усиновлення малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинене ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі рішення Любашівського районного суду Одеської області від 24 вересня 2025 року у справі № 507/1804/25.

Внести зміни до актового запису про народження дитини № 144 від 18 червня 2015 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поновити відомості записані до усиновлення дитини, виключити в графі «відомості про батька» інформацію про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Київ та виключивши в графі «відомості про матір» інформацію про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка м.Київ.

Передати малолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виховання органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області для подальшого влаштування.

Вважати усиновлення скасованим від дня набрання чинності рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.П. Дармакука