Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №506/341/26 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/341/26

Провадження № 2/506/284/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

21.04.2026 року справа надійшла до Окнянського районного суду Одеської області.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 08.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 03.06.2006 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей, одна з яких неповнолітня, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем. Спільне життя з відповідачем у позивача не склалося. Більше двох років сторони проживають окремо, оскільки відповідач перебуває за кордоном. Тривале проживання окремо остаточно зруйнувало їхні сімейні відносини, сторони не можуть дійти згоди щодо спільного місця проживання, що призвело до втрати між ними будь-яких фізичних та духовних зв`язків. Фактично сторони стали чужими один одному, а шлюб має суто формальний характер. За таких обставин позивач твердо переконана, що примирення з відповідачем та збереження сім`ї є неможливими і суперечитимуть її інтересам, у зв`язку з чим просила шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище, набуте у шлюбі, — « ОСОБА_4 ».

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак у позовній заяві зазначила про розгляд справи за її відсутності та наполягала на задоволенні позову. Тому справа розглянута у відсутність позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причин своєї неявки суду не повідомив. Судова повістка про виклик на 05.06.2026 року о 15 год. 30 хв. була направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, однак повістка повернулась до суду з довідкою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.15/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Тому відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи і за таких обставин суд вважає причини його неявки неповажними і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 03.06.2006 року Ставрівською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис №3 /а.с.6/.

Від шлюбу сторони мають двох спільних дітей, одна з яких неповнолітня, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом встановлено, що протягом часу сторони не намагалися відновити сімейні стосунки, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами. На думку позивача, примирення та збереження сім`ї неможливе. Тому суд дійшов висновку, що збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та, згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.

При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, ст.112 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу, задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 03.06.2006 року Ставрівською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис №3, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити набуте в шлюбі прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяО. Л. Чеботаренко