Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №505/4496/24 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №505/4496/24

Суддя: Дзюбинський А. О.

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/4496/24

Провадження № 2-а/505/57/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 11636 від 14.06.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача

ОСОБА_1 звернувся до Подільського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 11636 від 14.06.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що не погоджується з постановою № 11636 від 14.06.2024, винесеною ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. На думку позивача, вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Як зазначає ОСОБА_1 , у його присутності протокол не складався, про місце і час розгляду справи його не повідомляли, оскаржувана постанова за адресою його місця проживання не надходила.

Відповідач мав та має можливість отримати персональні дані шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (утому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Наприклад, інформація про дані позивача міститься в органах реєстрації актів громадського стану, які створені та діють на підставі ЗУ «Про органи реєстрації актів громадського стану» від 24 грудня 1993 року; інформація про РНОКПП позивача, місто роботи, податкову адресу, доходи, може бути отримана від Державної податкової служби України; про місце реєстрації - від органів МВС України.

За таких умов, будь-яке застосування штрафу відповідачем на підставі ст.210 КУпАП України є незаконною, оскільки прямо порушує імперативну норму примітки до цієї статті.

Позивач просить скасувати постанову № 11636 від 14.06.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позиція відповідача

Представником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подано письмові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову.

Так, в період з 2005 до 14.05.2024 ОСОБА_1 взагалі не проходив медичний огляд військово-лікарською комісією, не здійснював звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки що є порушеннями відповідно підпункту 4 пункту 1, підпункту 10 пункту 1 правил військового обліку затверджених постановою Кабінетом Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Оскільки вказане правопорушення вчинене в особливий період, то воно кваліфікується за частиною 3 ст. 210 КУпАП. Тобто кваліфікація надана в протоколі про адміністративне правопорушення та в свою чергу в постанові є вірною.

Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення від 14.06.2024 № 154/5, ОСОБА_1 надав пояснення щодо змісту протоколу та вказав, що «в зв`язку з тим, що не знав про проходження ВЛК раз у 5 років».

Отже, виходячи із обставин у цій справі, позивач проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі

Ухвалою суду від 06.02.2025 відкрито провадження у справі. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії постанови № 11636 від 14.06.2024 та відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ;

належним чином засвідчені матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до постанови № 11636 від 14.06.2024 та надати для огляду у суді оригінал цієї справи.

25.04.2025 представником позивача подано суду письмові пояснення та витребувані докази.

06.05.2025 позивачем до суду подано заяву про відкладення розгляду справи.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2024 № 154/5, 14. 14.05.2024 біля 10:00 години під час дії особливого періоду, до ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлений ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що він, не маючи намір дотримуватись правил військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів, діючи за єдиним умислом, військово-обліковий документи не отримав, облікові данні у встановлений термін (не рідше ніж один раз на 5 років) не звіряв, ВЛК не проходив, про народження дітей не повідомляв, останній час відвідував відділ у 2005 році, чим порушив вимоги ст. 38 и 11 ЗУ «Про військовий, обов`язок і військову службу» та абзац 5.8.10 п. 1 «Правил військового обліку призовників військовозобов`язаних і резервістів».

Своїми діями останній порушив вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі) та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 14.06.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 кабінет № 1, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 у графі - «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення особи, яка притягається до відповідальності», ОСОБА_1 власноручно зазначено «в зв`язку з тим, що не знав про проходження ВЛК раз у 5 років» та поставлено його підпис, також підпис міститься в графі щодо отримання другого примірника протоколу.

Постановою № 11636 від 14.06.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 17 000 грн.

У графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься підпис позивача про отримання копії постанови № 11636 від 14.06.2024.

Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Приміткою ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543, зі змінами та доповненнями, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (надалі Правила №1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Доказів перебування на військовому обліку позивачем не надано, також відсутні докази уточнення ОСОБА_1 військово-облікових даних в «Резерв Плюс», відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Станом на час винесення оскаржуваної постанови (14.06.2024) відомості щодо постановки на військовий облік військовозобов`язаних, отримання військово-облікового документу, відсутні.

При цьому, незгода позивача щодо притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки позивач зобов`язаний дотримуватись правил військового обліку.

Тобто, з огляду на вказане, позивачем допущено порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, що вчинено в особливий період, відповідальність за яке передбачена 3 ст. 210 КУпАП.

Суд також встановив, що позивач був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, що підтверджується його підписом у протоколі, однак без поважних причин не з`явився, що не є порушенням процедури розгляду.

Крім того, суд враховує, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, фактично не заперечував самого факту неуточнення персональних та військово-облікових даних у встановлений законом строк. При цьому ОСОБА_1 не навів жодних об`єктивних, поважних чи непереборних причин, які б перешкоджали виконанню покладеного на нього законом обов`язку щодо оновлення військово-облікових даних протягом визначеного законодавством строку. Також позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження існування таких обставин. Натомість доводи позову зводяться переважно до заперечення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, тоді як обставини невиконання встановленого законом обов`язку щодо уточнення військово-облікових даних залишилися ним неспростованими.

Щодо посилань позивача на примітку до статті 210 КУпАП, суд зазначає наступне.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до змісту статей 13, 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Для встановлення відомостей, зазначених у пункті 17 частини першої статті 7 цього Закону електронна інформаційна взаємодія (обміну відомостями) здійснюється між органами ведення Реєстру та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Водночас, вказана норма не звільняла позивача виконати покладений на нього чинним законодавством обов`язок уточнення своїх облікових та інших персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», що означало фактичну звірку з військовозобов`язаним наявних у розпорядженні держави облікових та інших персональних даних (у тому числі місця проживання/перебування, номеру телефону, адреси електронної пошти) з метою їх актуалізації в у визначеному проміжку часу в умовах особливого періоду.

Усі інші доводи позивача, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки вказане не спростовує встановлені судом обставини та не постановлення ОСОБА_1 на військовий облік для отримання військово-облікового документу, чим порушено Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.

Враховуючи доведеність факту порушення правил військового обліку та відсутність підстав для визнання постанови № 11636 протиправною, суд доходить висновку, що відповідачем позивача притягнуто після всебічного дослідження обставин справи, наявності доказів вчинення адміністративного правопорушення, а відтак підстав для задоволення позовних вимог немає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутність витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. 210, 251, 268, 283,284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 80, 90, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 11636 від 14.06.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, та закритті провадження про адміністративне правопорушення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку із надмірним навантаженням судді, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у визначені процесуальні строки, оскільки у Подільському міськрайонному суді Одеської області наразі здійснює судочинство чотири судді, за штатом передбачено дев`ять, та здійсненням головуючим суддею у цій справі повноважень слідчого судді на території Подільського району Одеської області, повне судове рішення складено 04.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3, НОМЕР_4

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua