Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №946/1635/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/1635/26

Провадження № 2/946/2875/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності: 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1,0095 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122081700:01:001:0537; земельну ділянку площею 2,9998 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0541; земельну ділянку площею 3,00 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0625.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №155/02-14 від 03 березня 2025 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок із спадкодавцем.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України – за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 належить:

-1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого 29 червня 2006 року виконавчим комітетом Кам`янської сільської Ради Ізмаїльського району та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 15 березня 2011 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Крижановською С.М., зареєстрованого в реєстрі за №1-404;

-земельна ділянка площею 1,0095 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122081700:01:001:0537 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯМ №234134 від 29 грудня 2012 року;

-земельна ділянка площею 2,9998 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0541 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯМ №234135 від 29 грудня 2012 року

-земельна ділянка площею 3,00 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0625 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД №011304 від 29 серпня 2000 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23 липня 2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищевказане спадкове майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 13 листопада 2014 року секретарем Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Найденською С.Г., зареєстрованого за № 47, ОСОБА_4 усе своє майно де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 10 серпня 2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 29 травня 2019 року ОСОБА_7 змінила свої анкетні дані на « ОСОБА_3 », що підтверджено свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданим 29 травня 2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 82904172 від 15 жовтня 2025 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І. заповіт ОСОБА_4 від 13 листопада 2014 року, зареєстрований за № 47, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України – спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1274 спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини за заповітом, що підтверджено відповідною заявою від 29 грудня 2025 року у спадковій справі №197/2025.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд вправі встановити факт родинних відносин між фізичними особами.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

В свою чергу п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України – у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

-чоловік ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 , повторно виданим 12 серпня 2023 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

-донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_6 , виданим 01 жовтня 1990 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 , виданим 24 вересня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_3 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 », свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 10 серпня 2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, згідно якого ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », 29 травня 2019 року ОСОБА_7 змінила свої анкетні дані на « ОСОБА_3 », що підтверджено свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданим 29 травня 2019 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Крім цього в судовому засіданні був встановлений факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 , виданим 23 жовтня 1984 року Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, довідкою №147, виданою 04 березня 2026 року Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом, що підтверджено відповідною заявою від 15 жовтня 2025 року у спадковій справі №197/2025.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 146 від 04 березня 2026 року, виданою Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №155/02-14 від 03 березня 2025 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок із спадкодавцем.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України,ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1241, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 ), про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності:

-1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 1,0095 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер – 5122081700:01:001:0537;

-земельну ділянку площею 2,9998 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0541;

-земельну ділянку площею 3,00 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер – 5122081700:01:003:0625.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар