Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №607/7151/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/7151/26Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я.

Провадження № 22-ц/817/728/26 Доповідач - Хома М.В.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої Хома М.В.

суддів Костів О. З., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сумцова Олена Володимирівна, на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2026 року, постановлену суддею Герчаківською О.Я. у справі №607/7151/26 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_5 , Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Служба у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації про встановлення посмертно факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулась в суд з вказаним позовом.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2026 року цивільну справу №607/7151/26 передано за підсудністю на розгляд до Солом`янського районного суду м.Києва.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сумцова О.В. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу №607/7151/26 направити до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував сімейно-правову природу заявлених вимог, які фактично спрямовані на встановлення походження дітей, внесення змін до актових записів цивільного стану та забезпечення реалізації пов`язаних із цим прав дітей. На думку апелянта, спір безпосередньо пов`язаний із питанням батьківства, а тому до нього підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України, які допускають розгляд відповідної категорії спорів за місцем проживання позивача.

Вважає, що передача справи до м. Києва створює для матері неповнолітніх дітей надмірний процесуальний тягар, ускладнює доступ до правосуддя та не відповідає якнайкращим інтересам дітей.

Крім того, звертає увагу, що навіть у разі розгляду заявлених вимог у порядку окремого провадження правила територіальної підсудності також пов`язують розгляд такої заяви з місцем проживання заявника відповідно до ст.316 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з ч. 3ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу про направлення справи за підсудністю до Солом`янського районного суду м.Києва, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 зареєстровані за адресою, територіальна юрисдикція яких відноситься до Солом`янського районного суду м.Києва, а відповідачка ОСОБА_5 - зареєстрована у с.Дебреве Ніжинського (Носівського) району Чернігівської області, однак фактично проживає у м.Києві.

Окрім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що в межах даної справи не підлягає до застосування ч.1 ст.28 ЦПК України, оскільки альтернативна підсудність застосовується лише до позовів про визнання батьківства, а в даному випадку позовні вимоги стосуються встановлення факту батьківства, що виключає застосування альтернативної підсудності.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У ст.124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Право альтернативної підсудності закріплено у ст. 28 ЦПК України.

Так, ч. 1 ст. 28 ЦПК України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів (ч. 16 ст. 28 ЦПК України).

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»).

Колегія суддів звертає увагу на те, що альтернативна підсудність встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду територіальної підсудності полягає в тому, що залежно від характеру матеріальних правовідносин та предмета спору, особистих обставин (стан здоров`я, наявність малолітніх дітей, тощо) позивач може обирати серед декількох судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.

Оскільки спір про визнання батьківства віднесений до переліку справ, підсудність яких визначається за вибором позивача, положення діючого процесуального законодавства та зміст спірних правовідносин надають право позивачу обирати на власний розсуд суд, який має розглядати його позовну заяву.

Висновок суду першої інстанції про те, що ч.1 ст. 28 ЦПК України у даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки позов пред”явлено не про визнання батьківства, як це передбачено ч.1 ст, 28 ЦПК України, а про встановлення батьківства, колегія суддів вважає помилковим, так як суть спору і про визнання батьківства, і про встановлення батьківства зводиться до встановлення одного й того ж факту — батьківства певної особи щодо дитини. Та обставина у даній справі, що імовірний батько дітей ОСОБА_1 загинув і позовні вимоги пред”явлені про встановлення посмертно факту батьківства, не змінює суть спору і не виключає право позивачки на підсудність справи за її вибором відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України.

Згідно з матеріалами справи, зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_1 є місто Часів Яр, Бахмутського району Донецької області.

Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 має фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а оскаржувана ухвала судді першої інстанції відповідно до вимогст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для провадження розгляду до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сумцова Олена Володимирівна - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2026 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Текст постанови складено 29 травня 2026 року.

Головуюча М.В. Хома

Судді О.З. Костів

Н.М. Храпак