Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №314/1292/26 — Запорізький апеляційний суд

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/675/26Головуючий у 1-й інстанції Швець О.В.

Єдиний унікальний №314/1292/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.172-10 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-10 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 04.03.2026 року о 20 год. 32 хв. ОСОБА_1 будучи командиром взводу штабних машин роти зв`язку тилового командного пункту військової частини НОМЕР_1 , відмовився виконувати розпорядження командира батальйону управління військової частини НОМЕР_1 щодо вибуття у м.Запоріжжя для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.172-10 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду зазначивши, що його не було повідомлено про складання відносно нього протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП, в ньому не зазначено місце скоєння правопорушення.

Він не мав ознак алкогольного сп`яніння та не перебував на території розташування підрозділу.

Свідки перебувають у підпорядкуванні ініціаторів складання протоколу.

Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону при розгляді судом першої інстанції справи щодо ОСОБА_1 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-10 КУпАП не виконані.

Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП, а саме останній відмовився від виконання законних вимог командира щодо вибуття у м.Запоріжжя для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР.

Положеннями ч.1 ст.172-10 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за відмову від виконання законних вимог командира (начальника).

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-10 КУпАП, складає відкрита відмова виконати наказ командира (начальника), непокора, що передбачає наявність заяви (усної чи письмової) підлеглого про його небажання виконувати наказ, або інше демонстративне його невиконання, яке може супроводжуватись будь-якими репліками чи здійснюватися мовчки. Від непокори слід відрізняти випадки суперечки, коли підлеглий вступає в обговорення наказу, виявляючи своє незадоволення у зв`язку з його отриманням, але врешті-решт наказ виконує та інше умисне невиконання наказу полягає у тому, що підлеглим наказ начебто приймається до виконання, але насправді не виконується. Невиконання наказу може полягати: а) у діях, вчиняти які наказ прямо забороняв; б) невиконанні дій, які мали бути виконані згідно з наказом; в) у виконанні таких дій з порушенням встановлених наказом строків та інших обов`язкових умов їх виконання. Правопорушення вважається закінченим, залежно від форми його вчинення, з моменту відмови виконати наказ начальника або з моменту його фактичного невиконання.

Разом із тим, такі докази у справі відсутні, натомість апеляційний суд вбачає, що в діях ОСОБА_1 можуть вбачатись ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особи, під час виконання нею обов`язків військової служби в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у проходженні військової служби та виконання обов`язків військової служби за призначенням, в умовах воєнного стану, у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, аналіз даних, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені під час апеляційного розгляду, свідчить, що ОСОБА_1 не вчиняв порушення вимог ч.1 ст.172-10 КУпАП, як зазначено у складеному стосовно нього протоколі та оскаржуваній постанові, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП.

За наведеним, постанова судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-10 КУпАП підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом нової постанови, якою провадження в справі стосовно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-10 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар

Дата документу Справа № 314/1292/26