Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №333/3891/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 26.05.2026 Справа № 333/3891/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 333/3891/25 Головуючий у І інстанції: Тучков С.С.

Провадження № 22-ц/807/707/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кухаря С.В.,

Подліянової Г.С.,

секретар Камалова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Трифонова Андрія Володимировича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, заінтересовані особи: Районна адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району як орган опіки та піклування,

У С Т А Н О В И Л А:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна, заінтересовані особи: Районна адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району як орган опіки та піклування.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , який є його дідом, що підтверджується свідоцтвами про народження, є інвалідом І групи загального захворювання, не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, потребує постійного догляду.

ОСОБА_3 , батько заявника, є пенсіонером МВС України, учасником бойових дій, і у зв`язку з вадами здоров`я не може здійснювати догляд за своїм батьком.

Донька ОСОБА_2 – ОСОБА_4 проживає в м. Керч Автономної Республіки Крим, що є тимчасово окупованою територією України.

На теперішній час заявник фактично опікує свого діда, ОСОБА_2 , і утримує його.

Заявник має можливість і бажання доглядати свого діда і бути його опікуном.

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд:

-визнати недієздатною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- установити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Барсукі Ів`євського району Гродненської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянином України

- призначити опікуном недієздатної особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням від 15 січня 2026 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя частково задовольнив заяву.

Визнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – недієздатним і встановив над ним опіку.

В іншій частині заяви суд відмовив.

До призначення у встановленому законом порядку опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його обов`язки покладено на Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки і призначення опікуна визначено у два роки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатної особи та покладення обов`язків опікуна на Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Трифонова А.В. подавапеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинами справи, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2026 року в частині відмови у призначенні опікуна скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про задоволення заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є близьким родичем недієздатної особи, молодою, здоровою та фізично розвиненою людиною, здатною здійснювати необхідний догляд за своїм недієздатним дідом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надавати йому належне утримання, тобто дбати про нього, створювати йому необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням. Заявник є родичем (онуком) недієздатної особи. Недієздатна особа проживає разом зі своїм онуком за однією адресою. Фактично на теперішній час онук повною мірою здійснює обов`язки опікуна, передбачені ст. 67 ЦК України, але, у зв`язку з тим, що рішенням суду обов`язки опікуна покладено на Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, не може реалізувати своїх прав, передбачених ст.ст. 67, 68 ЦК України.

Сторона заявника вважає, що покладання судом на Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району не відповідає інтересам недієздатної особи, а також принципам розумності та справедливості. Заявник проходить службу в органах Національної поліції України, що підтверджується копією його службового посвідчення, має стабільний дохід у формі грошового забезпечення.

Бажання ОСОБА_1 стати опікуном свого рідного діда виникло не у зв`язку з оголошенням мобілізації, а після погіршення стану здоров`я діда, тому в опікунстві виникла нагальна потреба. До того ж здійснення контролю за ходом мобілізації та проведення мобілізаційних заходів не входять до дискреційних повноважень суду. Заявник є поліцейським і в силу п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є людиною вкрай похилого віку, в матеріалах справи містяться медичні документи про його вкрай незадовільний стан здоров`я і він дійсно потребує опіки, яку йому може надати та фактично надає рідний онук, якого він виховував. Стосовно того, що ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з вадами свого здоров`я, не може бути опікуном свого батька, суду були надані відповідні медичні документи, які містяться в матеріалах справи, а саме: свідоцтво про хворобу, виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та ін. Як було зазначено в оскаржуваному рішенні суду, ОСОБА_3 є учасником бойових дій, ветераном АТО. У зв`язку з поганим станом здоров`я він не працює, перебуває на пенсії. На його пенсію вкрай важко утримувати родину та недієздатного батька. Згідно з рекомендаціями лікарів, викладеними у вказаних виписках, він має стенокардію напруги ІІ ФК, гіпертонічну хворобу ІІ ст., хвороби шлунка, протрузії та грижі хребта, інші хронічні захворювання. Йому протипоказане фізичне та психоемоційне навантаження, довготривале перебування на ногах упродовж дня та ін. Що стосується дружини ОСОБА_3 , то в неї відсутній обов`язок догляду та утримання свого свекра. Враховуючи її вік, вона також має пристарілих батьків, яким вона має обов`язок надавати догляд та утримання.

Також, сторона заявника не погоджується з висновками суду стосовно неналежного мотивування органом опіки та піклування доцільності призначення опікуном недієздатної особи його онука — ОСОБА_1 . Висновки суду з цього питання є припущенням. Заявник вважає, що орган опіки та піклування діяв у межах своїх повноважень, перевіривши надані заявником документи, провівши відповідну перевірку, а також зважуючи, що від інших осіб не надходило заяв щодо призначення їх опікуном недієздатного, надав згоду на призначення опікуном заявника. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що він є близьким родичем недієздатної особи, тому покладення судом першої інстанції на орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району обов`язків опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відповідатиме законним інтересам недієздатної особи. Заявник є єдиною особою, яка відповідає всім вимогам законодавства, сам виявив бажання бути опікуном, та його призначення відповідає інтересам недієздатної особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року № 186/1743/15-ц, зокрема зазначено, що у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Так, з огляду на вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Трифонова А.В.оскаржує рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2026 року в частині відмови у призначенні заявника опікуном недієздатної особи та покладення обов`язків опікуна на Орган опіки та піклування Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, тому рішення в частині, що стосується визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегія суддів не переглядає.

31 березня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району з повідомленням, що відповідно до подання Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району як органу опіки і піклування, з урахуванням рекомендацій опікунської ради, орган опіки і піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним. Інші особи щодо призначення опікуна до органу опіки і піклування не зверталися.

13 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Трифонова А.В. про долучення доказів, що підтверджують його проживання заявника за однією адресою з недієздатною особою, довідку про його графік роботи та копію військово-облікового документа (Резерв+), що підтверджує наявність у заявника відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

22 травня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про розгляд справи за відсутності представника органу опіки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат Трифонов А.В. наполягали на задоволенні апеляційної скарги та призначенні заявника опікуном свого діда.

Представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокат Силкіна Н.І. не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей.

Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відмовляючи в задоволенні вимог в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтування подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуном саме ОСОБА_1 належним чином не вмотивоване, оскільки не містить доводів у частині урахування особистих стосунків між заявником та підопічним, видане без врахування інших родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над ним, що, на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували учасники справи, щозгідно з висновком судово-психіатричної експертизи №294 від 17.07.2025, проведеної експертною комісією Запорізької філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє ознаки психічного розладу у формі деменції внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу (гіпертонічна хвороба, церебральний атеросклероз). Таким чином, він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.135-140).

Бажання бути опікуном недієздатної особи – ОСОБА_2 виявив ОСОБА_1 , який є його онуком, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , актовий запис №22, зареєстрованим Запорізьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції (а.с.93), а також свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_2 , актовий запис № 75, зареєстрованим Виконавчим комітетом Рівнівської сільської ради Красногвардійського району Автономної Республіки Крим (а.с.93 зворотна сторона).

Відповідно до подання Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району як органу опіки та піклування, враховуючи рекомендації опікунської ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його недієздатним. Інші особи з заявами до органу опіки та піклування районної адміністрації міської ради не звертались.Вказане подання містить інформацію про те, що члени опікунської ради районної адміністрації здійснили обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , та склали відповідний акт з висновком про те, що квартира має задовільний стан, придатна до проживання, а також про можливість ОСОБА_1 виконувати обов`язки опікуна.

Крім того, апеляційний суд встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували учасники справи, що матеріали справи містять Акт обстеження умов проживання Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 17.10.2025, відповідно до якого члени опікунської ради провели обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , в якому комісія зазначила, що квартира підключена до водопостачання, електропостачання, газопостачання, наявна система централізованого опалення, обладнана всіма необхідними меблями та побутовими приладами. У помешканні чисто та затишно. ОСОБА_1 доглядає свого діда ОСОБА_2 та виконує всі обов`язки опікуна, стосунки між ними теплі та доброзичливі. Квартира має задовільний стан та придатна для проживання.

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки ОСББ «12 Квітня», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв Крут, б. 78, кв. 35 прописані та постійно проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , сплачують комунальні послуги у повному обсязі, борги відсутні.

ОСОБА_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 424/с від 09 жовтня 2015 року, Військово-лікарська комісія ГУМВС України в Запорізькій області за направленням УКЗ ГУМВС України в Запорізькій області здійснила медичний огляд ОСОБА_3 , 1969 р.н., та дійшла висновку про те, що його захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ: гіпертонічна хвороба «» ст., гіпертензивне серце, група ризику ІІІ, ступінь 2, СН 1 ст. Діастологічна функція лівого шлуночка І типу. Нестенезуючий атеросклероз великої церебральної артерії, синдром венозної дисгемії. Астено-невротичний синдром легкого ступеня, сарматогенно обумовлений Дигенеративно-дистрофічний процес хребта на шийному рівні (остеохондроз), вертерброгенна цервікокранілалгія, стадія нестійкої ремісії. Дегенеративно-дистрофічний процес хребта на поперековому рівні (остеохондроз), вертеброгенна люмбаргія, стадія ремісії. Жировий гепатоз компенсований. Хронічний панкреатит, стадія ремісії без порушеня функції. Хронічний холецистит, стадія ремісії. Дискінезія жовчо-вивідних шляхів за ніпомоторним типом. Хронічний гастроуденіт, асоційований з Нр, стадія ремісії, без порушення функції травлення. Варикозна хвороба нижніх кінцівок, стан після видалення великої підшкірної вени з притоками зліва. Застаріле пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу. Деформуючий остеортроз лівого колінного суглобу ІІ ст., без порушення функції. Консолідований перелом 5 п`ясної кістки правої кисті, без порушення функції. Сечокам`яна хвороба без нападів ниркових кольок, дрібні конкременти нирок. Хронічний калькульозний пієлонефрит, стадія ремісії ХНН. Хронічний простатит, стадія ремісії. Хронічний тонзиліт компенсована форма, стадія ремісії. Вторинна адентія (4 зуба), втрата жувальної ефективності відновлена мостоподібними протезами (а.с. 94).

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 27 червня 2025 року, його повний діагноз: УХС: стенокардія напруги ІІ ФК, гіпертонічна хвороба ВВ ст., ст. 3 ГЛШр4 СН ст В ХСРО. ГЕРХ: рефлюкс-езофагіт, еритематозна гастродуоденопатія з ділянками очагової метаплазії в антральному відділі шлунка, артроз лівого колінного суглоба, дорсопатія на шийному грудному попереково-криж. від. Хребта, протрузії Сз, С4, С5, С6, С7 парамедіанної грижі МХ-диску в сегм. С5- С6, унковертибральний артроз 2 ст., деф. спандільоз 3 ст. Гран рецид. Больв см Гемангіома тіла Т12, деф. Спондильозу 2 ст, протрузії, ТК 6, 7, 11, 12. Артроз реб-хребцевий та між хребцевий сугл 2 ст. Гемангіома тіла 4 стенозного хребетного каналу на рівні 4, 5,, протрузії МХ дисків в сегментах 3, 4, 5, парамедіанна кила4, 5 з краніальною міграц. Артроз дуговідростчатих та крижок лубових суглобів 2 ст. Хр. больов. рецид.см. Лікувальні та трудові рекомендації: «Д» нагляд терапевта, невролога, кардіолога, гастроентеролога… Показане оперативне втручання з приводу киш ЗОД 3 ст, консультація травматолога. Протипоказане фізичне та психоемоційне навантаження. Протипоказане довготривале перебування на ногах упродовж дня. Аплікатор Ляпко, ОСОБА_5 на спину корсет з ребрами середньої жорсткості на поперек, від носити 3-4 години (а.с. 126).

Відповідно до Довідки ГУ НП в Запорізькій області про доходи № 208 від 03.10.2025, ОСОБА_1 працює в інспектором І категорії в ГУ НП в Запорізькій області, та за період з квітня 2025 року до вересня 2025 року йому нарахована заробітна плата в розмірі 105283,62 грн (а.с. 156)

Згідно з роздруківкою військово-облікового документу Резерв+ від 13.04.2026, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , вчасно уточнив дані, має бронювання та відстрочку до 03.05.2026.

Відповідно до роздруківки військово-облікового документу Резерв+ від 24.05.2026, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , має бронювання та відстрочку до 01.08.2026.

Відповідно до ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

За змістом ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У своєму рішенні від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. (абзаци перший, третій, четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини ).

У наведеному контексті для захисту прав і законних інтересів недієздатних і обмежених у дієздатності повнолітніх осіб діє інститут опіки та піклування, який згідно зі ст. 55 ЦК України призначений забезпечити особисті немайнові та майнові прав та інтереси малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 цього Кодексу опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Частинами 4, 5 ст. 63, ч. 1 ст. 67 ЦК України передбачено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Таким чином, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування.

Пунктом 2.1 Правил передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Пунктом 2.4. визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника). Згідно з п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

За змістом п. 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24),від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Колегія суддів виходить з того, що, вирішуючи питання про призначення повнолітній особі опіки або піклувальника, суд не діє самостійно. Орган опіки та піклування зобов`язаний подати до суду висновок про необхідність встановлення опіки та піклування щодо повнолітньої особи.

Саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого (постанова Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23).

При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20).

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 24 липня 2024 року у справі №727/597/24 (провадження №61-6720св24).

Подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (пп. 3.1 Правил опіки та піклування).

Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України можна дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17.

Тобто, суд не наділений повноваженням особисто визначати особу опікуна без подання органу опіки. В матеріалах справи наявне подання про призначення опікуном ОСОБА_1 над його недієздатним дідом, ОСОБА_2 .

Враховуючи надані докази, апеляційний суд вважає, що наявних документів щодо особи потенційного опікуна та його можливості здійснювати функції опікуна, достатньо для вирішення подання органу опіки та піклування та призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , оскільки висновок органу опіки і піклування спирається на Акт обстеження умов проживання Районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 17.10.2025, відповідно до якого члени опікунської ради провели обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , в якому комісія зокрема зазначила, що ОСОБА_1 доглядає свого діда ОСОБА_2 та виконує всі обов`язки опікуна, стосунки між ними теплі та доброзичливі.

Матеріалами справи підтверджено, що онук із дідом живуть за однією адресою, комісія також встановила їх сумісне проживання та фактичний догляд та виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над його дідом ОСОБА_2 . Крім того, в акті комісії вказано на їх теплі та доброзичливі відносини. ОСОБА_1 працює в ГУНП в Запорізькій області, регулярно отримує заробітну плату та має серед іншого й фінансову можливість здійснювати догляд за недієздатним.

Наявні у справі докази: виписки з амбулаторної картки, численні висновки медичних обстежень ОСОБА_3 , сина недієздатного, свідчать про незадовільний стан його здоров`я, що є перешкодою для покладення обов`язків опікуна саме на нього, оскільки, за висновками лікарів, він має численні хвороби, протипоказання до довготривалого стояння на ногах, має носити корсет у зв`язку з хворобою спини та ін.

Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Колегія суддів також враховує, що належними доказами в цій справі підтверджено, що ОСОБА_1 працює в інспектором І категорії в ГУ НП в Запорізькій області, має позитивну характеристику, а також має бронювання та відстрочку від мобілізації, тому в цьому конкретному випадку відсутні будь-які сумніви щодо дійсної мети ОСОБА_1 у зверненні до суду з такою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 , який надав згоду на призначення опікуном, є близькою особою, онуком, ОСОБА_2 та має можливість виконувати опікунські обов`язки, перешкод, зазначених у ст. 64 ЦК України, для призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 не встановлено, можливість ОСОБА_1 здійснювати повноваження опікуна перевірена органом опіки та піклування, за наслідками чого висловлено пропозицію про доцільність призначення його опікуном, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги, у зв`язку з чим, її слід задовольнити, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2026 року на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України в оскаржуваній частині слід скасувати та ухвалити в цій часині нову постанову про задоволення заяви та призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Трифонова Андрія Володимировича – задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2026 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – скасувати. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою:

«Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуна, заінтересовані особи: Районна адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , Районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесенівському району як орган опіки та піклування – задовольнити.

Призначити опікуном недієздатної особи – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,його онука –ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .»

В іншій частині рішення не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 05 червня 2026 року.

Головуючий:

Судді: