Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №303/2237/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/2237/24

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Реги Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.

Відповідно до постанови суду, - 04 березня 2024 року о 21 годині 33 хвилині на вулиці Духновича, 148 в місті Мукачево Закарпатської області, ОСОБА_1 керувала т/з ВАЗ 21104 н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовилася о 23 годині 06 хвилин 04 березня 2024 року в місті Мукачево на вулиці Пирогова, 8.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з даною постановою суду, адвокат Рега Є.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі. Вважає, що постанова незаконна та необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що дані зазначені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки судом за клопотанням захисника витребувано з КНП «Лікарня Святого Мартина» акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 75 від 04.03.2024 року, а також висновок складений на підставі Акту щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд проведено лікарем ОСОБА_2 , за результатом якого на підставі клінічних ознак, а також із застосуванням спеціально технічних засобів, перебування в стані сп`яніння ОСОБА_1 - не встановлено. Стверджує, що у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1-4 ст.130 КУпАП, до нього долучаються докази перебування особи у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а наявність свідків є обов`язковою. Звертає увагу, що із відтвореного у судовому засіданні відеозапису наданого поліцією, який суд відповідно до вимог ст..251КУпАП вважає доказом по справі вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про виявлення ознак стану наркотичного сп`яніння, та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння, на що вона погоджується. Однак ОСОБА_1 перебуваючи у медичному закладі повідомляє працівнику про фізіологічну неможливість здати сечу для проведення огляду, разом з цим наголошує що не відмовляється від проходження огляду. За таких обставин, враховуючи, що в ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Реги Є.Є., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи за клопотаннями сторони захисту вже неодноразово відкладався. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Реги Є.Є., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №411196 від 04 березня 2024 року, вбачається, що в цей же день о 21 годині 33 хвилині на вулиці Духновича, 148 в місті Мукачево району Закарпатської області, ОСОБА_1 керувала т/з ВАЗ 21104 н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовилася о 23 годині 06 хвилин 04 березня 2024 року в місті Мукачево на вулиці Пирогова, 8, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Своїм підписом у протоколі ОСОБА_1 підтвердила, що права та обов`язки їй роз`яснені, зі змістом протоколу ознайомлена, пояснення надала на окремому аркуші.

Незважаючи на заперечення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина ОСОБА_1 стверджується: вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 230401 від 04.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП; рапортом поліцейського; розпискою ОСОБА_1 від 04.03.2024 про залишення транспортного засобу марки ВАЗ 21104 н.з. НОМЕР_1 на зберіганні за адресою: м. Мукачево, вул. Духновича, 148; дослідженим відеозаписом вчиненого правопорушення, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинку ТЗ співробітниками поліції, пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, перебування ОСОБА_1 в медичному закладі та вчинення нею дій, спрямованих на ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема, ненадання біологічного середовища (сечі) для проведення лабораторного дослідження.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді першої інстанції від 13 травня 2024 року, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стороною захисту в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що поліцейські були упереджені при направленні водія ОСОБА_1 на огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, та складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та оформленні інших матеріалів справи.

Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейські при виконанні своїх функціональних обов`язків діяли у межах наданих їм повноважень.

Твердження в апеляційній скарзі сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду у медичному закладі та повідомляла працівнику про фізіологічну неможливість здати сечу для проведення огляду, що на його думку, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Згідно з пункту 12 розділу IІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП (із змінами і доповненнями, внесеними в останнє згідно із Законом України від 16.02.2021 р. N 1231-IX) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наявними у матеріалах справи доказами, а саме відеозапису підтверджено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції у останньої були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що водій ОСОБА_1 спочатку погодилася. Прибувши у супроводі поліцейських до закладу охорони здоров`я, остання у присутності лікаря-нарколога відмовилася від проходження огляду, мотивуючи свою позицію відсутністю фізіологічної потреби.

На переконання апеляційного суду, така поведінка ОСОБА_1 , що зафіксована на відеозаписі, була спрямована на небажання проходити освідування у медзакладі та свідчить про те, що вона уникала пройти запропонований їй огляд на перебування у стані наркотичного сп`яніння, посилаючись на відсутність фізіологічної можливості. Наявним відеозаписом підтверджено, що працівники поліції неодноразово пояснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду та жодним чином не обмежували їй передбачений законом час для проходження такого огляду.

Відомості з оглянутого відеозапису переконують апеляційний суд у достатності у ОСОБА_1 часу для здачі біоматеріалу (сечі), що обумовлено також і фізіологічними потребами. Остання не вказувала про наявність у неї будь-яких захворювань, які б призводили до затримки сечі, і жодних документів на підтвердження цього факту не надавала. Посилання на неможливість з фізіологічних причин здати сечу для проведення дослідження, за відсутності даних про наявність захворювань, які можуть ускладнити здачу сечі на дослідження, спрямовані на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Відбір сечі на аналіз не складає особливих труднощів, оскільки стосується звичайних природних потреб будь-якої людини та визнається найбільш доступним та ефективним методом для подальшого проведення лабораторних досліджень щодо виявлення стану сп`яніння.

На переконання апеляційного суду такі дії ОСОБА_1 свідчать про те, що вона не мала на меті пройти огляд на стан сп`яніння, а навпаки здійснювала свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.

Лікарем та працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 реальну об`єктивну можливість пройти огляд в умовах медичного закладу у повному об`ємі, а також в законному порядку їй було надано можливість реалізації її обов`язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак остання їх не виконала.

Отже доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася пройти огляд, повідомивши про фізіологічну неможливість здати сечу для проведення огляду, є неспроможними та спростовуються наявними відеозаписами.

З цих підстав апеляційним судом відхиляються посилання сторони захисту на Висновок складений на підставі Акту щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 75 від 04.03.2024, згідно якого огляд проведено лікарем ОСОБА_2 , за результатом якого на підставі клінічних ознак, а також із застосуванням спеціально технічних засобів, перебування в стані сп`яніння ОСОБА_1 - не встановлено, оскільки Інструкцією №1452/735 від 09.11.2015 чітко визначено порядок і строки проведення відповідного огляду. Так, пунктом 9 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. З наведеного слідує, що доставка особи для проходження огляду здійснюється поліцейським, а не самостійно особою.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1-4 ст.130 КУпАП, до нього долучаються докази перебування особи у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, наявність свідків є обов`язковою - не заслуговують на увагу, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження нею огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована технічним засобом відеозапису, який долучений до матеріалів справи, тому присутність свідків була непотрібна, а отже доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

Всупереч доводам сторони захисту, апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.

До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що з моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, остання не зверталася зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язана була на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачений законом порядок і спосіб.

ОСОБА_1 , незважаючи на загально прийняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинила грубе порушення правил дорожнього руху. Вона, як водій повинна була розуміти існуючі додаткові обмеження щодо перебування в стані наркотичного сп`яніння особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтувала та проігнорувала такими обмеженнями.

Отже судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга адвоката Рега Є.Є., в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвокат Рега Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага