Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №676/1332/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1332/26

Номер провадження 2/676/2511/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаря Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року в розмірі 16 320,00 грн., судових витрат в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.12.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (Кредитний договір) № 1689431, відповідно до умов якого, Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) відповідно до умов якого, відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплати проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 11.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року. Станом на дату подання позову, тобто 13.02.2026 року, заборгованість відповідача становить 16 320,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 4 320,00 грн., заборгованість а пенею - 4 000,00 грн. Тому, оскільки умови Кредитного договору відповідачем виконувались неналежним чином, з метою захисту прав кредитора, позивач просить задовольнити зазначені вимоги, стягнувши на його користь заборгованість за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року в розмірі 16 320,00 грн., судові витрати в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, однак направив суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує і не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій просив зменшити витрат на правову допомогу через їх не співмірність зі складністю справи з 8 000,00 грн. до 1 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого правонаступник банку позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як свідчить тлумачення ст.526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (Кредитний договір) № 1689431, відповідно до умов якого відповідачу було надано споживчий кредит у розмірі 8 000,00 грн., строком 30 днів, зі зниженою процентною ставкою: 0,01% та стандартною процентною ставкою: 1,80%, що підтверджується листом ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. № 6520-ВП від 16.12.2025 року.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).

11.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-11092020, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року, що підтверджується копією договору та не оспорюється відповідачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до Розрахунку заборгованості ОСОБА_1 на дату подання позову до суду, тобто 13.02.2026 року заборгованість за Кредитним договором становить 16 320,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 4 320,00 грн., заборгованість а пенею - 4 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов`язання за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року, а тому, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 12 320,00 грн., з яких: 8 000,00 - заборгованість за тілом кредиту; 4 320,00 грн. - заборгованість по процентам.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд приходить до наступного.

Позивачем відповідно до умов Договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (Кредитний договір) № 1689431 від 24.12.2019 року відповідачу нараховано 4 000,00 грн. пені.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що Договір між позивачем та відповідачем укладено 24.12.2019 року, відповідно і пеня за порушення грошового зобов`язання за договором нарахована після 24.02.2022 року, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 4 000,00 грн. пені слід відмовити та стягнути 12 320,00 грн., з яких: 8 000,00 - заборгованість за тілом кредиту; 4 320,00 грн. - заборгованість по процентам, задоволивши позов на 75,49%.

Відповідно до ч.1. ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 2 009,84 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч.4 ст.263 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 року між позивачем та АО «АПОЛОГЕТ» укладено Договір про надання правової допомоги № 0107, Акт № 890 наданих послуг від 13.02.2026 року та Детальний опис наданих послуг до Акту № 890 від 13.02.2026 року, загальна вартість правової (правничої) допомоги складає 8 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Визначаючи час на надання вищенаведених послуг та видів правничої допомоги, суд виходить із наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим надання правничої допомоги у даній справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, позовна заява не є складною за своєю суттю, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, без участі представника позивача в судових засіданнях.

Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг та враховуючи незначну складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, а також враховуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про зменшення витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлений стороною розмір витрат на правничу допомогу є невиправдано завищеним, тому суд стягує з відповідача на користь позивача 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.526, 530, 536, 610, 612, 625, 629, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 284, 288, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 1689431 від 24.12.2019 року в розмірі 12 320,00 грн., з яких: 8 000,00 - заборгованість за тілом кредиту; 4 320,00 грн. - заборгованість по процентам.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2 009,84 грн. судового збору

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28 м. Львів поштовий індекс 79029, рах. НОМЕР_1 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 червня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Гладій Л.М.