Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №676/2411/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2411/26

Номер провадження 2-а/676/62/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Михайловської І.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дідура І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕНА №683508 про адміністративне правопорушення від 20.02.2026 р. В обгрунтування позову зазначає, що постановою молодшого лейтенанта взводу № 1 роти № 1 УПП в Хмельницькій області Боярського С.С. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те що 20.02.2026 р. о 15 год. 42 хв. в м. Кам`янець-Подільському по вул. Степана Бандери, 4, керуючи транспортним засобом Renault Lodgy державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух по тротуару, не пов`язаний з виконанням робіт або обслуговуванням торгівельних або інших підприємств, чим порушив вимоги п.п.11.13 ПДР України, рух ТЗ по тротуарах і пішохідних доріжках. Позивач не погоджується із рішенням інспектора, вважає, що не порушував ПДР, постанова підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, невідповідність висновків експерта фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального чи процесуального права. Інспектор вказав на те, що позивач рухався по тротуару, але вирішив не з`ясовувати усі обставини і причини такого руху. На пояснення позивача інспектор не відреагував. Вважає, що рухався з дотриманням вимог п.11.13, і мав на це підстави, так як здійснив під`їзд до комерційного приміщення найкоротшим шляхом через тротуар і таким самим шляхом залишив дану територію, при цьому не створюючи жодних перешкод пішоходам або іншим учасникам дорожнього руху. Під час розгляду справи інспектор зачитав права згідно ст. 268 КУпАП. Позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з потребою скористатися юридичною допомогою фахівця у галузі права та додатково ознайомитись з матеріалами справи. Це клопотання поліцейський одразу відхилив без будь-яких пояснень і одразу закінчив розгляд справи і виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що порушення права на правову допомогу є підставою для скасування постанови.

Просить скасувати постанову серії ЕНА №6873508 від 20.03.2026 р. винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП молодшим лейтенантом поліції Боярським Степаном Степановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2026 р. прийнято позовну заяву і відкрито провадження по справі.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.05.2026 р. замінено неналежного відповідача поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Боярського С.С. належним Департаментом патрульної поліції.

В суді позивач позв підтримав, просить задовольнити.

В суді представник відповідача позов не визнав, заперечив проти його задоволення. Подав відзив на позов. Заперечення на позов обґрунтовує тим, що під час патрулювання та виконання службових обов`язків 20 березня 2026 р. по вул. Степана Бандери поліцейським виявлено, що водій транспортного засобу Renault Lodgy державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух по тротуару орієнтовно на відстань близько 50 м, що підтверджується відеозаписом із службового відеореєстратора патрульного автомобіля, який доданий до відзиву. Із відео чітко вбачається, що транспортний засіб позивача рухався саме по пішохідній зоні, яка не призначена для руху автомобілів, при цьому водій мав реальну можливість виїхати на проїзну частину, яка знаходиться поруч з місцем стоянки, однак замість цього продовжив рух тротуаром. Фактично використавши його як альтернативу дороги для скорочення маршруту в умовах одностороннього руху, тобто на ділянці дороги з одностороннім рухом у забороненому напрямку. Розглядаючи справу співробітник патрульної поліції діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП. Посилання позивача на необхідність заїзду до об`єкта торгівельної діяльності є необгрунтованим, оскільки п.11.13 допускає рух тротуарами лише у виключних випадках, пов`язаних із виконанням робіт або обслуговуванням підприємств, розташованих безпосередньо біля них і лише за відсутності інших під`їздів. У даному випадку такі умови відсутні, адже транспортний засіб перебува у положенні, з якого виїзд на проїзну частину був найближчим, логічним і технічно доступним, а рух по тротуару був обраний виключно як спосіб уникнення нормального маршруту через односторонній рух. Саме це і свідчить про свідомий характер порушення, а не про вимушеність чи необхідність. Під час розгляду адміністративної справи позивачу були роз`яснені його права, в тому числі право на захист. Однак позивач не вчинив жодних реальних дій для залучення адвоката, не підтвердив необхідність додаткового часу, фактично обмежившись клопотанням про відкладення без будь-якого обгрунтування. Забезпечення права на правову допомогу забезпечується водієм, а не працівником поліції. Працівник поліції виходив з того, що реалізація прав порушника відбувається на місці вчинення правопорушення без намагання затягнути процес розгляду справи шляхом відтермінування або перенесення розгляду справи. Рух по пішохідній зоні є небезпечним для пішоходів, створює реальну загрозу для них, суттєво підвищує ризик ДТП. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що постановою серія ЕНА № 6873508 від 20.03.2026 р. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 20.03.2026 р. в м. Кам`янець-Подільський по вул. Степана Бандери, водій керуючи ТЗ Renault Lodgy державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух по тротуару не пов`язаний з виконанням робіт, або обслуговуванням торгівельних або інших підприємств, чим порушив п.11.13 ПДР, рух ТХ по тротуарах і пішохідних доріжках.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Не погоджуючись з постановою, позивач оскаржив її до суду.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП закріплений принцип забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення. Частинами 1 - 4 вказаної статті встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом; додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частинами 2, 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд, яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається. У випадках, передбачених ч.ч.1, 2 цієї статті, уповноваженими органами на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Отже, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Згідно із п. 11.13 ПДР забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач має можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описується в оскаржуваній постанові, тому має подати належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач надав до суду диск з відеозаписом подій, які передували її прийняттю. В додатку до постанови зазначено, що до постанови додаються відео бодікамери 476136.

Дослідивши ці відео файли суд дійшов висновку, що порушення позивачем п.11.13. ПДР України підтверджується.

З відео вбачається, що позивач керуючи ТЗ Renault Lodgy державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух по тротуару проти напрямку руху по вул. Степана Бандери 52 в напрямку руху вул. Кн. Коріатовичів.

Факт руху по тротуару позивач не заперечує.

Позивач зазначає, що п.11.13 ПДР передбачено виключення, а саме не забороняється заїзд на тротуар для обслуговування закладу харчування «Дніпро».

Відповідно п.11.13 ПДР України забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2 та 26.3 цих Правил.

Відповідно п. 26.3. у пішохідну зону в`їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком “Водій з інвалідністю”, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю. Якщо до об`єктів, розташованих на цій території, є інші під`їзди, водії повинні користуватися лише ними.

Суд вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують його право на виключення з правил, передбачених п.11.13 ПДР України.

Із відео файлу вбачається, що заклад харчування розташований безпосередньо біля проїзної частини, а тому суд погоджується з відповідачем, що у даному випадку рух по тротуару був обраний виключно як спосіб уникнення проїзду дозволеним маршрутом через односторонній рух на цій проїзній частині.

Щодо порушення права позивача на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

З наданого позивачем відеозапису події вбачається, що працівник поліції роз`яснив позивачу права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право на захист.

Реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується також під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді, що є окремою самостійною підставою для контролю за дотриманням правомірної процедури суб`єктів владних повноважень.

Наведене узгоджується із позицією, що викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 листопада 2019 по справі №487/2179/17.

Жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов`язок патрульного поліцейського забезпечувати правопорушнику фахівця в області права.

Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі 537/6068/16-а від 20.08.2020.

Позивачем докази на підтвердження своєї невинуватості не надані.

Отже, в даному випадку, доводи позивача щодо незабезпечення його права на захист, за відсутності належних доказів, які б ставили під сумнів правомірність прийнятого рішення посадової особи суб`єкта владних повноважень в контексті лише формального підходу не можуть бути обставиною, яка звільняє позивача від відповідальності, у разі підтвердження правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматись як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про адміністративні правопорушення рішення. Натомість, вчинені посадовою особою відповідача процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, суд доходить висновку про те, що докази, які містяться в матеріалах справи у повній мірі підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак постанова серія ЕНА № 6873508 від 20.03.2026 р. винесена правомірно та не підлягає скасуванню.

Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 77, 241-250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.