Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №674/1154/25 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1154/25

Провадження № 2/674/351/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 червня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді Посунько Г.А.

секретаря судового засідання Сисак К.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

03 липня 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та за кредитним договором (а/с 1-7).

Позивач ТОВ "Коллект Центр" посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідно до умов договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надало відповідачу ОСОБА_1 позику в розмірі 5800,00 грн., строком на 30 днів - до 13 травня 2021 року, з сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,99 % в день.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , в сумі 13729,73 грн., в тому числі: позика - 4380,04 грн., проценти за користування позикою - 9201,60 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 127,93 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 20,16 грн.

30 грудня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 30-12/2021, за умовами якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем ТОВ Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

Відповідно до умов договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надало відповідачу ОСОБА_1 позику в розмірі 1000,00 грн., строком на 30 днів - до 01 листопада 2021 року, з сплатою процентів за користування позикою в розмірі 2,00 % в день.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , в сумі 2918,46 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 1900,00 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн.

25 січня 2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 25/01/2022/1, за умовами якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем ТОВ Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним договором позики.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року ТОВ "Мілоан" надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 5500,00 грн., строком на 29 днів - до 22 вересня 2021 року, з сплатою процентів за користування кредитом: за зниженою процентною ставкою - в розмірі 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, за стандартною (базовою) ставкою - в розмірі 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також з сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 605,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , в сумі 23632,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 18077,25 грн., комісія за надання кредиту - 605,00 грн.

17 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, за умовами якого ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Мілоан", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та позивачем ТОВ Коллект Центр" укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал", в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року. Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

На підставі викладеного позивач ТОВ "Коллект Центр" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь:

-заборгованість за договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , в сумі 13729,73 грн., в тому числі: позика - 4380,04 грн., проценти за користування позикою - 9201,60 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 127,93 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 20,16 грн.,

-заборгованість за договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 , в сумі 2918,46 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 1900,00 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн.,

-заборгованість за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , в сумі 23632,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 18077,25 грн., комісія за надання кредиту - 605,00 грн.,

-витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.,

-витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

11 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень (ухвала суду - а/с 119-120).

27 серпня 2025 року в справі ухвалено заочне рішення (а/с 128-134).

20 жовтня 2025 року від представника відповідача Зачепіло З.Я. надійшла заява про перегляд заочного рішення.

20 жовтня 2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято в провадження, призначено судове засідання, позивачеві встановлено строк для подання письмових пояснень.

05 листопада 2025 року від позивача ТОВ "Коллект Центр" надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

13 листопада 2025 року заочне рішення скасовано, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.

У заяві про перегляд заочного рішення, яка надійшла до суду 20 жовтня 2025 року, представник відповідача Зачепіло З.Я. заперечила проти позову. Свої заперечення сторона відповідача обґрунтовує наступними доводами.

Щодо стягнення комісії. Умовами кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року визначено сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, за ставкою 5,5 % від суми кредиту одноразово. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, що надаються відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). На підставі викладеного можна зробити висновок, що кредитор не надав доказів наявності, переліку таких послуг та погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Щодо стягнення процентів за користування кредитом. Виконаний банком розрахунок заборгованості за відсутності первинних документів не є достатнім доказом заборгованості за кредитом. Додатки до договору факторингу (акт прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім`я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та процентів за його користування була сплачена ним, та яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування. На обґрунтування позовних вимог позивачем не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача заборгованості за кредитним договором. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування процентів, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору.

Визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, та установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство про захист прав споживачів. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним.

Заборгованість по процентам нарахована з порушенням вимог закону, оскільки відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованим та несплаченим процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування. Разом з тим, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Відповідно до умов кредитного договору № 1354818 від 13 квітня 2021 року кредит надається з погодженим строком 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % за один день користування кредитом, тіло кредиту - 5800,00 грн. Якщо виходити з умов договору: 1) 5800,00 грн. х 1,99 % = 115,42 грн./день, 2) 115,42 грн./день х 30 днів = 3462,60 грн. Отже загальна заборгованість за даним кредитним договором становить 3462,60 грн., але ніяк не 9201,60 грн., як зазначає позивач.

Відповідно до умов кредитного договору № 949382 від 02 жовтня 2021 року кредит надається з погодженим строком 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2 % за один день користування кредитом, тіло кредиту - 1000,00 грн. Якщо виходити з умов договору: 1) 1000,00 грн. х 2 % = 20 грн./день, 2) 20 грн./день х 30 днів = 600,00 грн. Отже загальна заборгованість за даним кредитним договором становить 600,00 грн., але ніяк не 1900,00 грн., як зазначає позивач.

Відповідно до умов кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року кредит надається з погодженим строком 30 днів, стандартна процентна ставка становить 2 % за один день користування кредитом, тіло кредиту - 5500,00 грн. Якщо виходити з умов договору: 1) 5500,00 грн. х 2 % = 110,00 грн./день, 2) 110,00 грн./день х 30 днів = 3300,00 грн. Отже загальна заборгованість за даним кредитним договором становить 3300,00 грн., але ніяк не 18077,25 грн., як зазначає позивач.

З огляду на зазначене, представник відповідача вважає, що розрахунки є необґрунтованими.

Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних витрат. Ця заборгованість нараховувалась відповідно до ст.625 ЦПК України за такий період, коли це було заборонено відповідно до Закону (пункт 15, пункт 18 "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України). З відповідача не можуть бути стягнуті 3 % річних та інфляційні витрати, оскільки позичальник звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії карантину (дія карантину припинилась 01 липня 2023 року) та під час дії воєнного стану.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Отже, нараховані проценти за кредитними договорами є незаконними та підлягають списанню.

У запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення, які надійшла до суду 05 листопада 2025 року, позивач ТОВ "Коллект Центр" підтримав позов.

В судове засідання представник позивача ТОВ "Коллект Центр" не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - позивач просить суд розглядати справу за відсутності їхнього представника, позов підтримує. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином - причин своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їхньої відсутності не подавали, проти задоволення позову заперечують. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини

та визначив відповідно до них правовідносини.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 - ч.6 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України д оговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України я кщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" в ідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.7 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" е лектронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" я кщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.1046 - ст.1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України к редитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ч.2 ст.512 ЦК України к редитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України п равочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України д о нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України з аміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч.2 ст.1078 ЦК України м айбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ч.2 ст.1082 ЦК України б оржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Згідно ч.3 ст.1082 ЦК України в иконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Заміна кредитора є внутрішньою зміною у зобов`язанні, а тому не впливає на обсяг прав та обов`язків сторін у зобов`язанні.

У разі існування (дійсності) боргового зобов`язання, у якому відбулося договірне відступлення права вимоги кредитора, визначеними законом способами захисту чи поновлення порушених прав боржника є висунення проти вимоги нового кредитора заперечень, які боржник мав проти первісного кредитора, або пред`явлення проти вимоги нового кредитора зустрічної вимоги до первісного кредитора. При цьому, в силу прямої вказівки закону саме первісний кредитор відповідає за недійсність переданої ним вимоги.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові, а може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року в справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18).

Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року,

укладений між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів"

та ОСОБА_1

Укладення Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

13 квітня 2021 року між позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1354818 (а/с 9), за умовами якого позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 грошову позику.

Відповідно до пункту 1 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджених умовами Дговору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до пункту 2 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: сума позики - 5800,00 грн. Строк позики - 30 днів, до 13 травня 2021 року. Процентна ставка (базова) в день - 1,99 % (фіксована). Знижена процентна ставка в день - 0,69 %. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 251,85 %. Орієнтовна загальна вартість позики - 7000,60 грн.

Відповідно до пункту 3 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до пункту 4.1 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до пункту 4.2 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання Договору він вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку кредитування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 5 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до пункту 6 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: Договір укладений в результаті зваженого рішення сторін на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 7 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов`язань повністю або частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, якщо інше не встановлено законом або чи Правилами.

Відповідно до пункту 8 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року: позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим Договором усім своїм майном. Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань, передбачену положеннями цього Договору, Правил та чинного законодавства.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписав Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 888pILMNTf, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 , підписавши Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року, повністю погодився з всіма його умовами.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не оспорював Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку між позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема: розмір позики, строк позики, розмір процентів, які позичальник зобов`язаний сплатити за користування позикою, тощо. Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодився на укладення договору позики на умовах, запропонованих позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", що підтверджено електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 888pILMNTf.

Виконання позикодавцем своїх зобов`язань

за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

13 квітня 2021 року на виконання своїх зобов`язань за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 позику в сумі 5800,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника.

Такий спосіб видачі позики відповідає положенням пункту 1 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

З довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес" від 05 березня 2025 року № КД-000015772/ТНПП (а/с 34) вбачається, ТОВ "ФК Фінекспрес" діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення Національного банку України про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачі ліцензії від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк). ТОВ "ФК Фінекспрес" підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між ТОВ "ФК "Фінекспрес" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", та завершення наступної платіжної операції: дата - 13 квітня 2021 року, номер платежу - abf96826-3715-47e6-977e-0975407b82f3, сума - 5800,00 грн., отримувач - ОСОБА_3 - ЕПЗ номер 4149-49хх-хххх-1335. Оскільки ТОВ "ФК "Фінекспрес" не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 13 квітня 2021 року грошові кошти позики в сумі 5800,00 грн. на банківський картковий рахунок позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за № 4149-49хх-хххх-1335, який останній вказав у Договорі позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

Заміна кредитора у зобов`язанні

за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

30 грудня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (фактор) укладено Договір факторингу № 30-12/2021 (а/с 54-56), за умовами якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

Відповідно до пункту 2.1 Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року: за цим Договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 50584753,07 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до пункту 2.3 Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року: з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики.

Відповідно до пункту 6.1.4 Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року: право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до пункту 6.2 Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року: з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п.6.1 цього Договору, всі гарантії, надані боржниками щодо погашення їх грошових зобов`язань перед клієнтом (у разі наявності), стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору.

30 грудня 2021 року між клієнтом ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року (а/с 56), з якого вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 3833, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 50584753,07 грн.

30 грудня 2021 року між клієнтом ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Реєстр боржників до Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року (а/с 57-59, 71), з якого вбачається, що клієнт передав фактору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 328) за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року в сумі 13581,64 грн., в тому числі: позика - 4380,04 грн., проценти за користування позикою - 9201,60 грн.

Платіжним дорученням № 0317260000 від 30 грудня 2021 року (а/с 57) фактор ТОВ "Вердикт Капітал" перерахував клієнту "ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" грошові кошти в оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

10 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект Центр" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 (а/с 75-78), за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал".

Відповідно до пункту 2.1 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року: за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року: права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до пункту 5.4 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року: з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

10 березня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року (а/с 78), з якого вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 29141. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

10 березня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Реєстр боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року (а/с 79-80, 89), з якого вбачається, що первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 21364) за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року в сумі 13729,73 грн., в тому числі: позика - 4380,04 грн., проценти за користування позикою - 9201,60 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України - 148,09 грн.

31 березня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а/с 78), з якого вбачається, що ТОВ "Коллект Центр" має перед ТОВ "Вердикт Капітал" непогашені грошові зобов`язання в сумі 1138105,89 грн., які виникли, зокрема, на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року на суму 794503,18 грн. В свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" має перед ТОВ "Коллект Центр" непогашене грошове зобов`язання в сумі 1153105,89 грн. Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними зобов`язаннями, після чого зобов`язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 1138105,89 грн., а зобов`язання ТОВ "Вердикт Капітал" перед ТОВ "Коллект Центр" припиняються частково в сумі 1138105,89 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

Заборгованість позичальника (відповідача)

за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року.

З розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а/с 37-38) вбачається, що позивач визначив розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року в сумі 13729,73 грн., в тому числі: позика - 4380,04 грн., проценти за користування позикою - 9201,60 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 127,93 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 20,16 грн.

Судом встановлено, що 13 квітня 2021 року позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 грошову позику в сумі 5800,00 грн.

Проте, суд не погоджується з розміром нарахованих процентів за користування позикою.

Так, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначено: надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, нарахування процентів за користування позикою може здійснюватися виключно в межах строку позики.

В пункті 2 Договору позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року сторони визначили: сума позики - 5800,00 грн., строк позики становить 30 днів - з 13 квітня по 13 травня 2021 року (включно), процентна ставка (базова) є фіксованою в розмірі 1,99 % в день.

Суду не надано доказів того, що в даному випадку до Договору позики було застосовано пролонгацію та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину.

Отже, проценти за користування позикою можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто протягом строку, на який була надана позика, а саме: з 13 квітня по 13 травня 2021 року (включно).

З розрахунку ТОВ "1 Безпечене агентство необхідних кредитів" (а/с 37-38) вбачається, що позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 проценти за користування позикою нараховувались за процентною ставкою 1,99 % в день за період з 13 квітня 2021 року по 03 грудня 2021 року, тобто як протягом строку, на який надавалась позика (30 днів - з 13 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року), так і після закінчення строку позики з 14 травня 2021 року по 03 грудня 2021 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що проценти за користування позикою нараховано відповідно до Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", якими передбачено пролонгацію строку позики.

Так, Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування процентів після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 13 травня 2021року.

Дійсно, в пункті 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 11 лютого 2021 року № 11/02/2021, зазначено: у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

В пункті 6.9 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 11 лютого 2021 року № 11/02/2021, зазначено: позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором позики, на суму позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому Договором позики. Сума нарахованих процентів за понадстрокове користування позикою не може перевищувати розміру суми, визначеної Законом України "Про споживче кредитування".

Проте, вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" не підписані позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 , в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами ознайомився позичальник (відповідач) та погодився з ними, підписуючи Договір позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року. Відтак, факт того, що сторони договору обумовили сплату процентів за понадстрокове користування отриманими у позику коштами, є недоведеним.

Подібні правові висновки щодо недоведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року (справа № 460/4070/18-ц), від 13 травня 2021 року (справа №359/4430/18).

Отже, розмір правомірно нарахованих процентів за користування позикою за період з 13 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року (30 днів) становить 2671,40 грн., а саме:

-з 13 квітня по 14 квітня 2021 року (2 дні) - в сумі 230,84 грн., з розрахунку: 5800,00 грн. (позика) х 1,99 % (процентна ставка в день) - 2 днів (строк позики);

-з 15 квітня по 13 травня 2021 року (28 днів) - в сумі 2440,56 грн., з розрахунку: 4380,04 грн. (позика) х 1,99 % (процентна ставка в день) - 28 днів (строк позики).

Нарахування процентів за користування позикою за період з 14 травня по 03 грудня 2021 року в сумі 6530,20 грн. здійснено поза межами строку користування позикою, тобто неправомірно.

Таким чином,правомірним нарахуванням заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року суд визнає суму 8471,40 грн., в тому числі:

-отримана позика - 5800,00 грн.,

-проценти за користування позикою, нараховані за період з 13 квітня по 13 травня 2021 року - 2671,40 грн.

Разом з тим, з розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а/с 37-38) вбачається, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 сплатив грошові кошти за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року на загальну суму 9512,92 грн., а саме:

в межах строку, на який надавалась позика - в сумі 1500,00 грн., в тому числі:

-14 квітня 2021 року - сплатив заборгованість по позиці в сумі 1419,96 грн.,

-14 квітня 2021 року - сплатив заборгованість по процентам за користування позикою в сумі 80,04 грн.,

після закінчення строку позики - в сумі 8012,92 грн., в тому числі:

-16 травня 2021 року - сплатив заборгованість в сумі 846,16 грн.,

-15 червня 2021 року - сплатив заборгованість в сумі 2440,56 грн.,

-15 липня 2021 року - сплатив заборгованість в сумі 2091,90 грн.,

-12 серпня 2021 року - сплатив заборгованість в сумі 1000,00 грн.,

-20 серпня 2021 року - сплатив заборгованість в сумі 1634,30 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року, повернув позику та сплатив проценти за користування позикою.

Оскільки позичальник (відповідач) ОСОБА_1 повністю виконав свої грошові зобов`язання за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року, тому немає правових підстав для стягнення з нього інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання в сумі 127,93 грн. та 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання в сумі 20,16 грн.

Виходячи з обставин справи та наданих сторонами доказів, суд вважає, що наявність правових підстав для стягнення заборгованості за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року,

укладений між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів"

та ОСОБА_1 .

Укладення Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

02 жовтня 2021 року між позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 укладено Договір позики № 949382 (а/с 27), за умовами якого позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 грошову позику.

Відповідно до пункту 1 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджених умовами Дговору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до пункту 2.1 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: сума позики - 1000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: строк позики - 30 днів, до 01 листопада 2021 року.

Відповідно до пункту 2.3 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,00 %. Процентна ставка за перший день користування позикою - 29,71 %. Знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики - 0,01 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,94 %. Орієнтовна загальна вартість позики - 1300,00 грн.

Відповідно до пункту 4 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до пункту 5 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється позичальнику відповідно до умов акції "Економ". У разі порушення позичальником умов зазначеної акції, позичальник є таким, що не відповідає умовам акції, відтак не має право на отримання зниженої процентної ставки, визначеної в п.2 Договору, у зв`язку із чим нараховані згядно умов Договору проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню до базової процентної ставки, розмір якої зазначається в п.п.2.3 п.2 Договору та підлягають оплаті позичальником в повному обсязі на загальних умовах незалежно від запропонованих особливих умов.

Відповідно до пункту 6.1 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті http://clickcredit.com.ua/documents-license.html з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст.12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до пункту 6.2 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що до моменту підписання Договору він вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку "ClickCredit" (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://clickcredit.com.ua/documents-license.html, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку кредитування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Відповідно до пункту 13 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до пункту 14 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 ЦК України.

Відповідно до пункту 15 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: зміна або припинення в односторонньому порядку договірних зобов`язань повністю чи частково, а також одностороння відмова від їх виконання, не допускаються, окрім випадків, встановлених законом, Договором та/або Правилами.

Відповідно до пункту 16 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року: сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. Позичальник несе повну відповідальність перед позикодавцем за повернення позики, сплату процентів та належне виконання зобов`язань за цим Договором усім своїм майном.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписав Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора aV4bj72Scf, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 , підписавши Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року, повністю погодився з всіма його умовами.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не оспорював Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку між позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема: розмір позики, строк позики, розмір процентів, які позичальник зобов`язаний сплатити за користування позикою, тощо. Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодився на укладення договору позики на умовах, запропонованих позикодавцем ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", що підтверджено електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора aV4bj72Scf.

Виконання позикодавцем своїх зобов`язань

за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

02 жовтня 2021 року на виконання своїх зобов`язань за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 позику в сумі 1000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника.

Такий спосіб видачі позики відповідає положенням пункту 1 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

З довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес" від 19 березня 2025 року № КД-000019392/ТНПП (а/с 43) вбачається, ТОВ "ФК Фінекспрес" діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (Рішення Національного банку України про включення до Реєстру платіжної інфраструктури та видачі ліцензії від 27 квітня 2023 року № 21/764-рк). ТОВ "ФК Фінекспрес" підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між ТОВ "ФК "Фінекспрес" та ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", та завершення наступної платіжної операції: дата - 02 жовтня 2021 року, номер платежу - 08b989af-f28c-4465-a83c-3ab56c1c31fe, сума - 1000,00 грн., отримувач - ОСОБА_3 - ЕПЗ номер 4149-49хх-хххх-6040. Оскільки ТОВ "ФК "Фінекспрес" не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позикодавець ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 02 жовтня 2021 року грошові кошти позики в сумі 1000,00 грн. на банківський картковий рахунок позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за № 4149-49хх-хххх-6040, який останній вказав у Договорі позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

Заміна кредитора у зобов`язанні

за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

25 січня 2022 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (фактор) укладено Договір факторингу № 25/01/2022/1 (а/с 65-67), за умовами якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів".

Відповідно до пункту 2.1 Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року: за цим Договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 15520874,85 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до пункту 2.3 Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року: з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики.

Відповідно до пункту 6.1.4 Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року: право вимоги переходить до фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до пункту 6.2 Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року: з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п.6.1 цього Договору, всі гарантії, надані боржниками щодо погашення їх грошових зобов`язань перед клієнтом (у разі наявності), стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору.

25 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року (а/с 67), з якого вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 2837, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 15520874,85 грн.

25 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Реєстр боржників до Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року (а/с 68-70, 74), з якого вбачається, що клієнт передав фактору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 1923) за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року в сумі 2900,00 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 1900,00 грн.

Платіжним дорученням № 323430001 від 25 січня 2022 року (а/с 68) фактор ТОВ "Вердикт Капітал" перерахував клієнту "ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" грошові кошти в оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25 січня 2022 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передало ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект Центр" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 (а/с 81-83), за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал".

Відповідно до пункту 2.1 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до пункту 5.4 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 83), з якого вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 207307. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Реєстр боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 85-88, 91), з якого вбачається, що первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 128678) за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року в сумі 2918,46 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 1900,00 грн., відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 ЦК України - 18,46 грн.

28 лютого 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а/с 84), з якого вбачається, що ТОВ "Коллект Центр" має перед ТОВ "Вердикт Капітал" непогашені грошові зобов`язання в сумі 15214406,31 грн., які виникли, зокрема, на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року на суму 5312491,59 грн. В свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" має перед ТОВ "Коллект Центр" непогашене грошове зобов`язання в сумі 16367512,20 грн. Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними зобов`язаннями, після чого зобов`язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15214406,31 грн., а зобов`язання ТОВ "Вердикт Капітал" перед ТОВ "Коллект Центр" припиняються частково в сумі 15214406,31 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до боржника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

Заборгованість позичальника (відповідача)

за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

Отже, позивач ТОВ "Коллект Центр", як кредитор, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, яка прострочив виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року, укладеним між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем ОСОБА_1 .

З розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а/с 46-47), розрахунку ТОВ "Вердикт Капітал" (а/с 50) та розрахунку ТОВ "Коллект Центр" (а/с 53) вбачається, що позивач визначив розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року в сумі 2918,46 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 1900,00 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн.

Заборгованість за позикою.

Заборгованість за позикою в сумі 1000,00 грн. відповідає розміру виданої позики.

Між сторонами немає спору щодо розміру заборгованості за позикою.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за позикою в сумі 1000,00 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Заборгованість по процентам за користування позикою.

Суд не погоджується з розміром нарахованих процентів за користування позикою в сумі 1900,00 грн.

Так, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначено: надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, нарахування процентів за користування позикою може здійснюватися виключно в межах строку позики.

В пункті 2 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року сторони визначили: строк позики становить 30 днів - з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року, базова процентна ставка (фіксована) - в розмірі 2,00 % в день.

Суду не надано доказів того, що в даному випадку до Договору позики було застосовано пролонгацію та змінено строк кредитування, за згодою обох сторін правочину.

Отже, проценти за користування позикою можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто протягом строку, на який була надана позика, а саме: з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року.

З розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а/с 46-47) вбачається, що позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 проценти за користування позикою нараховувались за процентною ставкою 2,00 % в день за період з 02 жовтня 2021 року по 25 січня 2022 року, тобто як протягом строку, на який надавалась позика (30 днів - з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року), так і після закінчення строку позики (з 02 листопада 2021 року по 25 січня 2022 року).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що проценти за користування позикою нараховано відповідно до Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", якими передбачено пролонгацію строку позики.

Так, Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року не містить конкретних умов щодо пролонгації строку користування позикою та нарахування процентів після закінчення строку, на який було надано позику, тобто після 01 листопада 2021 року.

Дійсно, в пункті 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за допомогою мобільного додатку "ClickCredit", затверджених наказом директора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 29 липня 2021 року № 29/07/2021, зазначено: у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

В пункті 6.9 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за допомогою мобільного додатку "ClickCredit", затверджених наказом директора ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" від 29 липня 2021 року № 29/07/2021, зазначено: позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов`язань за Договором позики (нова кінцева дата строку позики), на суму позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому Договором позики.

Проте, вказані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" за допомогою мобільного додатку "ClickCredit" не підписані позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 , в тому числі і у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Правилами ознайомився позичальник (відповідач) та погодився з ними, підписуючи Договір позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року. Відтак, факт того, що сторони договору обумовили сплату процентів за понадстрокове користування отриманими у позику коштами, є недоведеним.

Подібні правові висновки щодо недоведення позивачем факту погодження певних умов у кредитних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17), у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року (справа № 460/4070/18-ц), від 13 травня 2021 року (справа №359/4430/18).

Отже, правомірно нарахованими процентами за користування позикою за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року суд визнає суму 600,00 грн., з розрахунку: 1000,00 грн. (позика) х 2,00 % (процентна ставка в день) х 30 днів (строк позики з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року).

Нарахування процентів за користування позикою за період з 02 листопада 2021 року по 25 січня 2022 року в сумі 1300,00 грн. здійснено поза межами строку користування позикою, тобто неправомірно.

Разом з тим, з розрахунку ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (а/с 46-47) вбачається, що за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року позичальник (відповідач) ОСОБА_1 сплатив проценти за користування позикою в загальній сумі 400,00 грн., а саме: 02 листопада 2021 року - 80,00 грн., 07 листопада 2021 року - 320,00 грн.

Таким чином, розмір заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року становить 200,00 грн., з розрахунку: 600,00 грн. (правомірно нараховані проценти) - 400,00 грн. (сплачені проценти).

Отже, позовні вимоги про стягнення процентів за користування позикою в сумі 200,00 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Решта позовних вимог про стягнення процентів за користування позикою в сумі 1700,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Заборгованість по інфляційним втратам та трьом процентам річних.

Позивач визначив розмір заборгованості відповідача: інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн. (розрахунок - а/с 50).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 лютого 2020 року в справі №912/1120/16.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 квітня 2018 року в справі № 758/1303/15-ц зазначила, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц та від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18 зазначала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 902/417/18 зазначала, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Суд критично оцінює заперечення представника відповідача проти стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з посиланням на пункт 15 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України.

Так, згідно п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої заборгованості, визначені ч.2 ст.625 ЦК України, не відносяться до неустойки, штрафу та/або пені, оскільки мають компенсаторний характер, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Відтак, приписи п.15 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України не поширюються на правовідносини, пов`язані з вирішенням спору про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

В пункті 2 Договору позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року сторони визначили: строк позики становить 30 днів - з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року.

Отже, у позивача виникло право на нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних з 02 листопада 2021 року.

Таким чином, інфляційні втрати та три проценти річних підлягають стягненню за період з 02 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року (114 днів).

Розмір інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 становить 43,67 грн., із розрахунку: (борг в сумі 1000,00 грн. х сукупний індекс інфляції з листопада 2021 року по лютий 2022 року в розмірі 104,367) ? 100 % - борг в сумі 1000,00 грн.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 становить 9,37 грн., із розрахунку: борг в сумі 1000,00 грн. х 3 % ? 365 днів у році х 114 днів прострочення з 02 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Разом з тим, позивач ТОВ "Коллект Центр" просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість: інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання в сумі 16,00 грн. та 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання в сумі 2,46 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Висновок суду по заборгованості позичальника (відповідача)

за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року в сумі 1218,46 грн., в тому числі: позика - 1000,00 грн., проценти за користування позикою - 200,00 грн., інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання - 16,00 грн., 3 % річних за прострочення грошового зобов`язання - 2,46 грн.

Суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року в сумі 1700,00 грн. (проценти за користування позикою), через необґрунтованість, а саме: 1300,00 грн. - проценти, нараховані поза межами строку користування позикою з 02 листопада 2021 року по 25 січня 2022 року; 400,00 грн. - проценти, добровільно сплачені позичальником.

Договір про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року,

укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1

Укладення Договору про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

24 серпня 2021 року між кредитодавцем ТОВ "Мілоан" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року (а/с 15-19) (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: сума (загальний розмір) кредиту становить 5500,00 грн. у валюті - Українські гривні.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: кредит надається строком на 29 днів з 24 серпня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 22 вересня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2598,75 грн. в грошовому виразі та 12,937.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1 - 1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8098,75 грн.

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: комісія за надання кредиту - 605,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 % від суми кредиту одноразово.

Відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: проценти за користування кредитом - 1993,75 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.7 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: тип процентної ставки за цим Договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 Договору.

Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до пункту 6.4 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до пункту 6.5 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 підписав кредитний договір № 100470982 від 24 серпня 2021 року електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора S65100, що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

ТОВ "Мілоан" підтвердив акцепт позичальником ОСОБА_1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: одноразовий ідентифікатор - S65100, дата відправки ідентифікатора - 24 серпня 2021 року, номер телефону, на яку було відправлено ідентифікатор - +380686820696 (довідка - а/с 40).

Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір № 100470982 від 24 серпня 2021 року, повністю погодився з всіма його умовами.

На підставі положень, визначених ст.1051 ЦК України, в установленому законом порядку позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не оспорював кредитний договір № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку між кредитодавцем ТОВ "Мілоан" та позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема: розмір кредиту, строк кредиту, розмір процентів та комісії, які позичальник зобов`язаний сплатити за користування кредитом, тощо. Позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору на умовах, запропонованих кредитодавцем ТОВ "Мілоан", що підтверджено електронним підписом позичальника (відповідача), відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора S65100.

Виконання кредитодавцем своїх зобов`язань

за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

24 серпня 2021 року на виконання своїх зобов`язань за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит в сумі 5500,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника.

Такий спосіб видачі кредиту відповідає положенням пункту 2.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Відповідно до квитанції ТОВ "Мілоан" (а/с 40): ID операції - 1743582386, ордер ID - 00411d7a-8c69-487e-a1ba-b16d884fd4af_637654347049110458, ідентифікатор еквайра - АТ КБ "ПриватБанк", ідентифікатор платіжного пристрою - І02201Т2, сума та валюта операції - 5500,00 UAH, дата та час операції - 24 серпня 2021 року 20:45 годин, призначення платіжної операції - кошти згідно договору 100470982, назва платника - Tengo (Надання), ідентифікатор платника - 40484607, найменування платіжної системи - VISA, номер платіжного інструменту - 414949*40.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитодавець ТОВ "Мілоан" належним чином виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши 24 серпня 2021 року грошові кошти кредиту в сумі 5500,00 грн. на картковий рахунок позичальника (відповідача) ОСОБА_1 .

Заміна кредитора у зобов`язанні

за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

17 січня 2022 року між ТОВ "Мілоан" (клієнт) та ТОВ "Вердикт Капітал" (фактор) укладено Договір факторингу № 17-01/2022-54 (а/с 60-62), за умовами якого ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржників ТОВ "Мілоан".

Відповідно до пункту 2.1 Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: за цим Договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 54396379,29 грн., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Відповідно до пункту 2.3 Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

Відповідно до пункту 6.1.4 Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників (Додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Відповідно до пункту 6.2 Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року: з моменту переходу до фактора права вимоги, відповідно до умов п.6.1 цього Договору, всі гарантії, надані боржниками щодо погашення їх грошових зобов`язань перед клієнтом (у разі наявності), стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору.

17 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "Мілоан" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (а/с 62), з якого вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 2560 штук, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 54396379,29 грн.

17 січня 2022 року між клієнтом ТОВ "Мілоан" та фактором ТОВ "Вердикт Капітал" складено Реєстр боржників до Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року (а/с 63-64, 73), з якого вбачається, що клієнт передав фактору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 228) за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року в сумі 14227,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 8672,25 грн., комісія - 605,00 грн.

Платіжним дорученням № 321370005 від 18 січня 2022 року (а/с 63) фактор ТОВ "Вердикт Капітал" перерахував клієнту "ТОВ "Мілоан" грошові кошти в оплату за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17 січня 2022 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Внаслідок цього ТОВ "Вердикт Капітал" набуло право вимоги до боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект Центр" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 (а/с 81-83), за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило шляхом продажу ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржників ТОВ "Вердикт Капітал".

Відповідно до пункту 2.1 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Відповідно до пункту 5.4 Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року: з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 83), з якого вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 207307. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

10 січня 2023 року між первісним кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" та новим кредитором ТОВ "Коллект Центр" складено Реєстр боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року (а/с 85-88, 90), з якого вбачається, що первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 (порядковий номер 56822) за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року в сумі 23632,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 18077,25 грн., комісія - 605,00 грн.

28 лютого 2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а/с 84), з якого вбачається, що ТОВ "Коллект Центр" має перед ТОВ "Вердикт Капітал" непогашені грошові зобов`язання в сумі 15214406,31 грн., які виникли, зокрема, на підставі Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року на суму 5312491,59 грн. В свою чергу, ТОВ "Вердикт Капітал" має перед ТОВ "Коллект Центр" непогашене грошове зобов`язання в сумі 16367512,20 грн. Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними зобов`язаннями, після чого зобов`язання ТОВ "Коллект Центр" перед ТОВ "Вердикт Капітал" припиняються в повному обсязі в сумі 15214406,31 грн., а зобов`язання ТОВ "Вердикт Капітал" перед ТОВ "Коллект Центр" припиняються частково в сумі 15214406,31 грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в установленому законом порядку ТОВ "Вердикт Капітал" передало ТОВ "Коллект Центр" право вимоги відносно боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Внаслідок цього ТОВ "Коллект Центр" набуло право вимоги до боржника (відповідача) ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Заборгованість позичальника (відповідача)

за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав свої договірні зобов`язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Отже, позивач ТОВ "Коллект Центр", як кредитор, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, яка прострочив виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року, укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 .

З розрахунку ТОВ "Мілоан" (а/с 41-42), розрахунку ТОВ "Вердикт Капітал" (а/с 49) та розрахунку ТОВ "Коллект Центр" (а/с 52) вбачається, що позивач визначив розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 100470982 від 24 серпня 2021 року в сумі 23632,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 18077,25 грн., комісія - 605,00 грн.

Заборгованість по кредиту.

Заборгованість по кредиту в сумі 4950,00 грн. відповідає розміру виданого кредиту, з врахуванням його часткового повернення.

Так, 24 серпня 2021 року кредитодавець ТОВ "Мілоан" надав позичальнику (відповідачу) ОСОБА_1 кредит в сумі 5500,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника.

12 жовтня 2021 року позичальник (відповідач) ОСОБА_1 повернув кредит в сумі 550,00 грн.

Відтак, заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по кредиту становить 4950,00 грн.

Між сторонами немає спору щодо розміру заборгованості по кредиту.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 4950,00 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позивач визначив розмір заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом в сумі 18077,25 грн., в тому числі:

-проценти, нараховані первісним кредитором ТОВ "Мілоан" за період кредитування з 24 серпня 2021 року по 06 грудня 2021 року - 8672,25 грн. (а/с 41-42),

-проценти, нараховані новим кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року - 9405,00 грн. (а/с 49).

Суд вважає, що заборгованість позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по процентам за користування кредитом в сумі 8672,25 грн. нарахована відповідно до умов кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

Так, відповідно до пункту 1.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: сума (загальний розмір) кредиту становить 5500,00 грн.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: кредит надається строком на 29 днів з 24 серпня 2021 року (строк кредитування).

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 22 вересня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 2.2.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1 - п.1.5.2 Договору, в термін (дату), вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах, визначених п.2.3 Договору.

Відповідно до пункту 2.2.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до пункту 2.2.3 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою, встановленою п.1.6, та процентною ставкою, визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповідно до пункту 2.3.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно до пункту 2.3.1.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: пролонгація на пільгових умовах. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua з посиланням https://tengo.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: пролонгація на стандартних (базових) умовах. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту, умови, строк та порядок нарахування процентів за користування кредитом.

Оскільки позичальник (відповідач) ОСОБА_1 не сплатив заборгованість за кредитним договором до 22 вересня 2021 року, тому відбулось продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 Договору.

Отже, після 22 вересня 2021 року відбулась автоматична пролонгація дії кредитного договору до 06 грудня 2021 року, що відповідає п.2.3 Договору.

Крім того, новий кредитор ТОВ "Вердикт Капітал" додатково нарахував проценти за користування позичальником (відповідачем) ОСОБА_1 кредитом в сумі 9405,00 грн. за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року.

Суд критично оцінює цей розрахунок.

Так, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), від 04 липня 2018 року (справа № 310/11534/13-ц) та від 31 жовтня 2018 року (справа № 202/4494/16-ц) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) зазначено: надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за "користування кредитом". Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Отже, нарахування процентів за користування кредитом може здійснюватися виключно в межах строку кредитування.

Нарахування процентів за користування кредитом за період з 17 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року в сумі 9405,00 грн. здійснено поза межами строку користування кредитом, тобто неправомірно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 8672,25 грн. є обґрунтованими та підлягаю задоволенню.

Решта позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом в сумі 9405,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Заборгованість по комісії за надання кредиту.

Позивач визначив розмір заборгованості позичальника (відповідача) ОСОБА_1 по комісії за надання кредиту в сумі 605,00 грн.

Разом з тим, згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про споживче кредитування" постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року № 49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (надалі - Правила розрахунку ( в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту п.5 Правил розрахунку: банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.

Відповідно до пункту 8 Правил розрахунку: банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Відповідно до додатку 1 до Правил розрахунку: загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги банку, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов`язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).

Отже, Правила розрахунку підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за надання кредиту.

В постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року в справі № 202/5330/19 зазначено: у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Схожі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року в справі № 755/11636/21, від 16 листопада 2022 року в справі № 755/9486/21 та від 08 лютого 2023 року в справі № 168/349/20.

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, в якій зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору № 100470982 від 24 серпня 2021 року: комісія за надання кредиту - 605,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 % від суми кредиту одноразово.

Водночас кредитодавець ТОВ "Мілоан" та позивач ТОВ "Коллект Центр" не зазначили та не надали доказів наявності, переліку таких послуг та погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

Отже, кредитодавець ТОВ "Мілоан" фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.

Натомість частиною першою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Оскільки кредитодавцем ТОВ "Мілоан" було встановлено комісію за надання кредиту, тобто за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, тому умови кредитного договору про нарахування комісії за надання кредиту є нікчемними.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в сумі 605,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Висновок суду по заборгованості позичальника (відповідача)

за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року в сумі 13622,25 грн., в тому числі: кредит - 4950,00 грн., проценти за користування кредитом - 8672,25 грн.

Суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти позовних вимог ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року в сумі 10010,00 грн. (в тому числі: проценти за користування кредитом - 9405,00 грн., комісія за надання кредиту - 605,00 грн.), через необґрунтованість.

Щодо застосування положень Закону України

"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Представник відповідача ОСОБА_2 вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому він звільнений від сплати процентів за користування кредитом (позикою) на підставі п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно п.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Згідно п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ч.8 ст.4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні постійно продовжувався та діє до цього часу.

Отже, особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

В постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 199/3051/14 зазначено: Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

В постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року в справі № 426/4264/19 зазначено: у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

На підтвердження статусу особи, яка має право на пільги, визначені п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", відповідач надав суду довідку військової частини НОМЕР_1 від 18 липня 2025 року № 3683, з якої вбачається, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06 квітня 2023 року по теперішній час.

Разом з тим, заборгованість відповідача ОСОБА_1 утворилась:

-за Договором позики № 1354818 від 13 квітня 2021 року - за період з 13 квітня 2021 року по 13 травня 2021 року,

-за Договором позики № 949382 від 02 жовтня 2021 року - за період з 02 жовтня 2021 року по 01 листопада 2021 року,

-за Договором про споживчий кредит № 100470982 від 24 серпня 2021 року - з 24 серпня 2021 року по 06 грудня 2021 року.

Матеріали справи не містять доказів, що на дату укладення вказаних договорів позики та кредитного договору, а також в період виконання їх умов, на відповідача поширювалися пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у відповідача ОСОБА_1 , як військовослужбовця, пільг щодо сплати процентів за користування позиками та кредитом на підставі п.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Про відшкодування судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.4 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Згідно ч.5 ст.141 ЦПК України я кщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" пред`явив позов, ціна якого становить 40280,44 грн.

Суд задовольнив позов ТОВ "Коллект Центр" на суму 14840,71 грн., що становить 36,84 % від позовних вимог.

Суд відмовив в задоволенні позову ТОВ "Коллект Центр" на суму 25439,73 грн., що становить 63,16 % від позовних вимог.

Про відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про судовий збір" с удовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Позивач ТОВ "Коллект Центр" подав позовну заяву та всі інші процесуальні документи в електронній формі.

За подання позовної заяви позивач ТОВ "Коллект Центр" сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн. (платіжна інструкція № 0534000076 від 01 липня 2025 року).

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" понесені останнім та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 892,41 грн., що становить 36,84 % від сплаченої суми судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти вимог позивача ТОВ "Коллект Центр" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору в сумі 1529,99 грн., що становить 63,16 % від сплаченої суми судового збору, слід відмовити, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

01 липня 2024 року між позивачем ТОВ "Коллект Центр" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" (адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 (а/с 96-97).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги: клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання правової допомоги: адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: 2.1.1. Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. 2.1.3. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги: вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору.

Відповідно до пункту 4.5 договору про надання правової допомоги: сума, визначена в Акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до пункту 4.6 договору про надання правової допомоги: в Акті, зазначеному в п.4.5 Договору, сторони можуть визначити іншу вартість юридичної допомоги, ніж була зазначена в заявці. В цьому випадку сторони керуються умовами акту.

Відповідно до прайс-листа АО "Лігал Ассістанс", затвердженого рішенням загальних зборів від 01 листопада 2023 року № 01-11/2023 (а/с 97-98) ціна робіт адвокатського об`єдання становить: усна консультація з вивченням документів (одне питання) - 2000,00 грн., підготовка (складання) позовної заяви (документ/година) - 3000 грн.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги від 01 травня 2025 року № 1316 (а/с 99) АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "Коллект Центр" досягли згоди, що адвокатське об`єднання надає товариству наступні правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 2 години за ціною по 2000 грн. на суму 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 години за ціною по 3000 грн. на суму 12000 грн.

30 травня 2025 між клієнтом (позивачем) ТОВ "Коллект Центр" та адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс" складено Акт № 10 про надання юридичної допомоги (а/с 100), з якого вбачається, що адвокатське об`єднання надало товариству правову допомогу по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 : надання усної консультації з вивченням документів - 2 години за ціною по 2000 грн. на суму 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 години за ціною по 3000 грн. на суму 12000 грн., всього - 16000 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до договорів про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.2 ст.901 ЦК України положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що всі зазначені у розрахунку дії та послуги адвокатського об`єднання ґрунтуються на положеннях ст.137 ЦПК України, факт їх вчинення підтверджено наявними у справі доказами, а їх вартість, час на їх вчинення та обсяг визначені та погоджені сторонами в договорі про надання правової допомоги та в розрахунку витрат.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено: із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

В постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року в справі № 904/3583/19 та від 13 березня 2025 року в справі № 275/150/22 зазначено: у розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, не подав до суду заяви чи клопотання в порядку, визначеному ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України, з відповідним обґрунтуванням щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, внаслідок їх неспівмірності.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не заявляв про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу, тому немає правових підстав для зменшення цих витрат.

Отже, враховуючи відсутність заяви чи клопотання відповідача ОСОБА_1 про недотримання вимог співмірності витрат на професійну правничу допомогу із складністю відповідної роботи, суд приймає доводи позивача ТОВ "Коллект Центр", що розмір його витрат на професійну правничу допомогу становить 16000,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Коллект Центр" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5894,40 грн., що становить 36,84 % від відповідних витрат, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти вимог позивача ТОВ "Коллект Центр" про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10105,60 грн., що становить 63,16 % від відповідних витрат, слід відмовити, пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

Керуючись ст.ст.11 - 16, 202, 203, 207, 215, 509 - 519, 524 - 533, 536, 598, 599, 610 - 612, 614, 624 - 629, 631, 638, 639, 901, 903, 1046 - 1056-1, 1077 - 1086 ЦК України, Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-ІV, Законом України "Про електронну комерцію" від 03 вересня 2015 року № 675-VIII, Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI, ст.ст.4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та за кредитним договором - задовольнити частково.