Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №607/9373/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 червня 2026 р.

Справа: №607/9373/26

Суддя: Герчаківська О. Я.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2026 Справа №607/9373/26 Провадження №2/607/4890/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 жовтня 2006 року між сторонами Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 1901 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

У даному шлюбі народилася донька ОСОБА_3 .

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що подружжя втратило почуття взаємної поваги та любові, перестали вести спільне господарство та підтримувати шлюбні стосунки. Фактично сім`я припинила своє існування. Підставою погіршення відносин стали різні погляди на життя, несумісність характерів. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, проти примирення вона категорично заперечує

Ухвалою судді від 04 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 607/937326; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, у ньому наведених, строк на примирення - не надавати.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засідання позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.

Частини 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначають, що відповідач може визнати позов на будь–якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 08 жовтня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, сторони 08 жовтня 2006 року зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, про що зроблено актовий запис № 1901.

У сторін є спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 23 грудня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечив щодо розірвання шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

При реєстрації шлюбу можна вибрати прізвище: дружина – чоловіка, або чоловік – дружини, тобто вони вільні у виборі прізвища, в тому числі і подвійного (ст. 35 Сімейного кодексу України).

Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як в судовому засіданні, так і в органі реєстрації актів цивільного стану, що також передбачено ст. 113 Сімейного кодексу України.

Відтак, суд вважає за можливе залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

У зв`язку з тим, що позивачка просить залишити судові витрати за нею, дане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 142, 206, 247, 258–268, 273, 352–355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 08 жовтня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, про що складено актовий запис № 1901.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя О. Герчаківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua