Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №583/1078/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1078/26

2/583/816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Вербі Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 у м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на окремий об`єкт нерухомого майна -

встановив:

03.03.2026 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 1991 року належить 1/2 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка домоволодіння належить відповідачці - ОСОБА_2 , на підставі Ухвали Господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року, справа № 5/136-09, якою визнано право власності Відповідачки на вказану частку як самостійний об`єкт нерухомого майна. Фактично, зазначене домоволодіння складається з двох окремих житлових будинків, що мають різні поштові адреси ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ); мають окремі комунікації; є самостійними об`єктами нерухомого майна; використовуються сторонами незалежно один від одного. Між сторонами фактично відбувся поділ домоволодіння, у зв`язку з чим спільне користування припинилося, однак у державному реєстрі право спільної часткової власності юридично не припинене. Вона є одноосібною власницею земельної ділянки, на якій розташований належний їй житловий будинок, і це підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 16.09.2010 року та Витягом з Державного реєстру речових прав. Відповідно до технічного паспорту від 28.02.2019 року в її користуванні перебуває житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями (позначення: А-1, А1, а1), який фактично є самостійним об`єктом нерухомості. Наявність у реєстрі запису про спільну часткову власність перешкоджає реалізації її права власності, зокрема отриманню компенсації за пошкоджене внаслідок збройної агресії майно; здійсненню реконструкції та відновлення; повному та безперешкодному розпорядженню нерухомістю. Мирним шляхом врегулювати питання припинення формального статусу спільної власності не вдалося.

Посилаючись на викладене позивач просила: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з фактичним поділом зазначеного майна між співвласниками та визнати за нею, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право приватної власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (позначення: А-1, А1, а1, В, в, №1, №2 згідно з технічним паспортом від 28.02.2019 року) як на самостійний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути судові витрати.

12.03.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін.

05.05.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області було закрите підготовче провадження, права була призначена до розгляду по суті на 08.06.2026 р.

Позивач до суду не з`явилась, від позивача надійшла заява із проханням провести розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Відповідач до суду не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно договору купівлі-продажу від 17 грудня 1991 року позивачу ОСОБА_1 належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будов за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: а – тамбур; Б – сарай; В – сарай; в - погріб; Д – літня кухня; д – сіни; №1 – ворота; № 2 – забор; Г – погріб, що розташовані на земельній ділянці площею 910 м2. Літерне позначенні будинку у договорі відсутнє.

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 159306472 від 13.03.2019, підтверджено факт належності позивачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності 1/2 частини житлового будинку А1,а,а1; сараю В; погрібу – в; огорожі №1,2. (Відсутні відомості про реєстрацію частини надвірних споруд зазначених у договорі купівлі-продажу).

Позивачем також надана копія технічного паспорта на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 28.02.2019 р., до якого окрім титульної частини долучена схема розташування будівель та споруд а саме: житлового будинку А1,а,а1; сараю В; погрібу – в; огорожі №1,2. Також долучений план будинку з експлікацією приміщень будинку А1,а,а1 (тамбур І– 3,7 м2; кухня І-І – 11,8 м2; житлова кімната 1-2- 15,3 м2, житлова кімната 1-3 – 10,6 м2.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення Охтирської міської ради 46 сесії 5 скликання від 25.03.2010 р. на праві власності належить земельна ділянка площею 0,05 га. в межах згідно з планом, що розташована на АДРЕСА_2 , цільове призначення : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер витягу 335270219 від 12.06.2023 р.) підтверджено факт належності позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,05 га, кадастровий номер 5910200000:12:016:0017.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року, справа № 5/136-09, задоволено заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду Сумської області при асоціації «Арбітраж» від 30.03.2009 р. у справі №01/04-2009. Видано наказ на виконання рішення третейського суду Сумської області при асоціації «Арбітраж» від 30.03.2009 р. у справі №01/04-2009, яким визнано за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок літ А2Ж, загальною площею 104,4 м2, житловою площею 25.8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про реєстрацію права власності на ці об`єкти за відповідачкою у матеріалах справи відсутні.

В ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Положеннями ст. 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Надаючи оцінку доказам наданим позивачем, як кожному окремо, так і в сукупності, суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог з огляду на наступне.

Так, позивачем не доведено, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником іншої частки будинку та господарських споруд, частка та який згідно договору купівлі-продажу від 17 грудня 1991 року належить позивачці ОСОБА_1 . Як зазначено вище, позивачку належить 1/2 частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з відповідною частиною надвірних побудов, а саме: а – тамбур; Б – сарай; В – сарай; в - погріб; Д – літня кухня; д – сіни; №1 – ворота; № 2 – забор; Г – погріб, що розташовані на земельній ділянці площею 910 м2.

У витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 159306472 від 13.03.2019, зазначено про реєстрацію за позивачем ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності 1/2 частини житлового будинку А1,а,а1; сараю В; погрібу – в; огорожі №1,2 та відсутні відомості про реєстрацію іншої частки цього нерухомого майна за відповідачкою.

Належним чином не завірена копія Ухвали Господарського суду Сумської області від 09 квітня 2009 року, справа № 5/136-09, якою визнано за фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок літ А2Ж, загальною площею 104,4 м2, житловою площею 25.8 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не є належним та достатнім доказом того, що відповідач є співвласником іншої частки нерухомого майна. Остання не містить відомостей про те, що вказаний об`єкт, який має інше позначення та характеристики, становив частку саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та таким визнанням права власності фактично відбувся поділ спільного нерухомого майна.

За відсутності клопотань сторін суд позбавлений можливості самостійно витребувати та дослідити в судовому засіданні матеріали інвентарної справи на вказане домоволодіння. Не надано суду на обґрунтування доводів зазначених у позовній заяві висновків експерта (клопотань про призначення відповідної експертизи судом також не надходило).

Суд звертає увагу на вимогу позивача про визнання за нею одноособово права власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами позначеним літерами: А-1, А1, а1, В, в, №1, №2 згідно з технічним паспортом від 28.02.2019 року, хоча вона не доводить належними та допустимими доказами яка ж рівна частка у цьому нерухомому майні виділена відповідачу.

З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю.

Судові витрати, що понесла позивач, слід залишити за нею без відшкодування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 267-268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на окремий об`єкт нерухомого майна відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем без відшкодування.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08.06.2026 р.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко