Вирок від 04 червня 2026 р. у справі №446/1326/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1326/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000048 від 09.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянинки України, уродженки смт. Добротвір Кам`янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, тимчасово не працевлаштована, одруженої, згідно ст. 89 раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, суд-

встановив:

09 травня 2026 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне проникнення до володіння ОСОБА_4 , а саме на територію домогосподарства та житловий будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 достовірно знаючи про право особи на недоторканість житла та іншого володіння, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, всупереч волі ОСОБА_4 , яка на законних підставах є власником території господарства та житлового будинку, перелізши через металеву огорожу, незаконно проникла на територію господарства та житловий будинок, таким чином порушила право гарантоване Конституцією та законами України, на недоторканість володіння.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному проникненні до володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Крім цього, встановлено, що 09 травня 2026 року близько 11:00 год. ОСОБА_3 перебуваючи поблизу буд. 22, що по вул. Незалежності у м. Кам?янка-Бузька Львівського району Львівської області, а саме на ОСОБА_5 , маючи умисел на викрадення офіційних документів, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 залишила свій рюкзак без нагляду поряд із нею, таємно викрала належний потерпілій рюкзак, у якому знаходився гаманець чорного кольору із банківськими платіжними картками АТ КБ «ПриватБанк» N?5 НОМЕР_1 та N? НОМЕР_2 , держателем яких являється потерпіла ОСОБА_6 , та розуміючи, що дані банківські картки за своїм футкціональним призначенням, як засіб доступу до банківських рахунків, с різновидом офіційного документу, що випливає із Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, Законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 та «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000, з метою подальшого їх використання у власних цілях.

Такими чином, ОСОБА_3 обвинувачується у викрадені офіційного документу, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

В сукупності, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному проникненні до володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та у викрадені офіційного документу, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

20.05.2026 прокурор у кримінальному провадженні Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури – ОСОБА_7 подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000048 від 09.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, в якому зазначила клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як видно з доданої до обвинувального акта письмової заяви ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_8 підозрювана беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_4 , в свою чергу також склала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, в якій висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_6 , в свою чергу також склала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, в якій висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026142420000048 від 09.05.2026 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162 - незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах - доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України – не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що обвинувачена ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України раніше не судима, на обліку в наркологічному та психіатричному не перебуває, згідно характеристики за час її проживання на території Кам`янка-Бузької громади скарг – не надходило.

З урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч.1ст.164 та ч. 1 ст. 357 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, у виді штрафу, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Відповідно до ухвали слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18 травня 2026 року у даному кримінальному провадженні на майно накладено арешт.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту.

Речові докази вирішити згідно вимог 100 КПК України..

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст.381,382 Кримінального процесуального кодексу України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 1 ст. 162 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

- ч. 1 ст. 357 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( шістсот вісімдесят гривень нуль копійок).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 18.05.2026.

Речові докази:

- оптичний ком пакт диск DVD-R 4,7 GB – залишити при матеріалах кримінального провадження №12026142420000048 від 09.05.2026.

- банківські карти АТ КБ «ПриватБанк». № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 , які поміщено в сейф-пакет SPS0010886 – повернути законному володільцю ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1