Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №148/528/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/528/26

Провадження № 2/148/805/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчук О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками позивача. Після розірвання шлюбу між батьками, позивач ОСОБА_1 залишилася проживати разом з матір`ю. Батько надавав матеріальну допомогу, сплачував регулярно аліменти на утримання доньки та приймав участь у розвитку, вихованні та навчанні позивача.

У зв`язку з повномасштабною війною в Україні, ОСОБА_1 будучи неповнолітньою дитиною разом з матір`ю - ОСОБА_2 виїхали до Республіки Польщі. У подальшому між матір`ю та донькою склалися вкрай конфліктні відносини що супроводжувалися систематичним фізичним та психологічним насильством з бою матері. У зв`язку з реальною загрозою життю та здоров`ю Позивача, компетентними органами Республіки Польща було ініційовано судове провадженні щодо здійснення матір`ю батьківських прав.

Рішенням суду встановлено, що відповідачка систематично застосовувала до доньки фізичне та психологічне насильство, не забезпечувала належних умов проживання та виховання, умисно перешкоджала реалізації її прав, внаслідок неналежного догляду матері, ОСОБА_1 було поміщено до Центру невідкладної допомоги в Скавіні, аз1липня 2024 Позивачка перебувала в сімейному прийомному будинку в Радвановицях. З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачка фактично самоусунулась від виховання та матеріального забезпеченій доньки, а також відкрито заявила про небажання здійснювати батьківські права.

Рішенням Районного Суду міста Величка у Польщі від 07.01.2025 року у справі № IV Nsm 270/24 за участю головуючої Судді Беага Бальцежак Котала, матір дитини - ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У період перебування Позивача під опікою держави та прийомної сім`ї мати не виявляла жодного інтересу до її долі, не підтримувала з нею зв`язок та жодної матеріальної допомоги не надавала.

Водночас батько - ОСОБА_3 підтримує постійно зв`язок із донькою, забезпечує її матеріально та морально, цікавиться станом здоров`я та умовами проживання. Він офіційно працює на посаді менеджера зі збут ФОП ОСОБА_5 та отримує мінімальну заробітну плату, якої недостатньо для повного забезпечення усіх потреб Позивачки.

Після позбавлення відповідачки батьківських прав, Позивач фактично перебуває на утриманні батька. Відповідачка жодної матеріальної допомоги на утримання доньки не надає та добровільно обов`язок щодо її фінансового забезпечення не виконує.

На даний час ОСОБА_1 є ученицею Технікуму геодезії та формування навколишнього середовища № 12 Комплексу шкіл геодезії, землеустрою і водного господарства імені Габріеля Нарутовича у місті Краків (Республіка Польща). У 2025/2026 навчальному році навчається у 4-а класі за п`ятирічною програмою навчання. Плановий термін закінчення навчання- 2027 рік.

Позивачка продовжує навчання за денною формою, у зв`язку з чим не має можливості працевлаштуватися та самостійно себе утримувати. Стипендії не отримує. Навчання пов`язане зі значними витратами на проживання, харчування, проїзд, навчальні матеріали, лікування, відновлення психологічного здоров`я та інші необхідні повсякденні потреби.

Увесь тягар утримання Позивачки як у період її неповноліття, так і на теперішній час несе батько. Проте наявної матеріальної допомоги недостатньо для повного забезпечення всіх витрат, пов`язаних із навчанням, лікуванням, придбанням одягу та іншими щоденними потребами. У зв`язку з цим Позивачка потребує матеріальної допомоги з боку матері, незважаючи на те, що вона позбавлена батьківських прав.

Позбавлення відповідачки батьківських прав не припинило обов`язку надавати матеріальну допомогу доньці. Відповідачка зобов`язана брати участь в утриманні повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує матеріальної підтримки.

Відповідачка є особою працездатного віку, має можливість та спроможність отримувати дохід для власного утримання і виконання обов`язку щодо надання матеріальної допомоги своїй дитині, яка продовжує навчання. Однак жодної матеріальної допомоги вона не надає, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення нею навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 річного віку.

У судове засідання представник позивача, адвокат Паламарчук О.А. надала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у відсутності позивача та її представника.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялася за останньою відомою адресою реєстрації та через веб сайт суду.

У відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить зі слідуючого.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За приписами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в м. Балта Балтського району Одеської області, відповідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.05.2015 року (а.с. 6). Батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідача ОСОБА_2 , Рішенням Районного Суду міста Величка у Польщі від 07.01.2025 року у справі № IV Nsm 270/24 позбавлено батьківських прав щодо дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 11-15)

Згідно інформаційних баз даних ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) податкові декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік та перший квартал 2026 року до територіальних органів ГУ ДПС у Вінницькій області не подавались.

За період січень 2025 по березень 2026 відсутня інформація про доходи ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 є ученицею 4 а класу в навчальному 225/2026 році 5-річного Технікуму геодезії та формування навколишнього середовища № 12. Плановий термін закінчення навчання - 2027 рік.(а.с. 16)

З офіційного сайту Комплекс шкіл геодезичного, дорожнього та водного господарства імені Габріеля Нарутовича Краків, вул. Juliusza Lea 235, ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_3 , факс +48 12 6366115, www.szkolaimnarutowicza.krakow.pl встановлено, що навчання в технікумі є безкоштовним. Тривалість програми для випускників 8 класів (або базової середньої школи) становить 5 років, шкільний комплекс добре обладнаний навчальними приміщеннями для впровадження загальноосвітніх та професійних навчальних програм: комп`ютерними класами, хімічною лабораторією, професійними лабораторіями, геодезичним обладнанням, спортзалом, тренажерним залом, комп`ютеризованою бібліотекою з мультимедійним читальним центром. Фінансування ЄС сприяє покращенню навчальних ресурсів та покращенню якості освіти.

Для студентів з-поза меж ОСОБА_6 існує можливість проживання в гуртожитку, розташованому приблизно за 5 хвилин від школи.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_1 є ученицею Технікуму геодезії та формування навколишнього середовища № НОМЕР_4 , Комплексу шкіл геодезії, землеустрою і водного господарства імені Габріеля Нарутовича у місті Краків (Республіка Польща). У 2025/2026 навчальному році навчається у 4-а класі за п`ятирічною програмою навчання.

Також встановлено, що навчання у даному технікумі є безкоштовним, учні забезпечуються гуртожитком для проживання.

Ні позивачем, ні її представником суду не надано будь-яких достовірних та належних доказі того, що ОСОБА_1 у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, не надано доказів про вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем її знаходження.

Також не надано доказів наявності у відповідача ОСОБА_2 можливості надавати допомогу повнолітній донці, яка продовжує навчання, а саме доказів працездатності відповідача, що остання має такий заробіток, який дозволив би їй утримувати себе та свою повнолітню доньку, докази про стан здоров`я останньої, з витребуваної судом інформації з ГУ ДПС у Вінницькій області встановлено, що за ОСОБА_2 за період січень 2025 по березень 2026 відсутня інформація про доходи.

Стороною позивача у якості доказів до позову долучено тільки довідку про навчання позивача та довідку про працевлаштування та отримання доходу батьком позивача, ОСОБА_3 (а.с. 16-17), який спроможний надавати відповідну допомогу своїй дочці, будь-яких інших доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, суду не надані.

З огляду на вищевикладене, сторона позивача не довела існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є їх процесуальним обов`язком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі, саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).

Також не доведено наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).

Таким чином суд приходить до переконання про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 182, 198-200 СК України, керуючись ст.12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього дитини, яка продовжує навчання - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Дамчук