Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №930/1358/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1358/26

№2-о/930/110/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту смерті її чоловіка – ОСОБА_2 , яка настала на тимчасово окупованій території України.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Голубівка (колишній Кіровськ) Луганської області помер її чоловік – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження факту перебування у шлюбі із померлим заявницею подано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Заявниця зазначає, що з 2014 року м. Кіровськ Луганської області перебуває на тимчасово окупованій території України, а тому документи про смерть її чоловіка були видані органами, створеними окупаційною владою. Після смерті ОСОБА_2 його було поховано знайомими, які залишилися проживати у м. Голубівка Луганської області.

На підтвердження факту смерті заявниця має свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 17 грудня 2025 року, видане на тимчасово окупованій території.

01 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 . Однак у проведенні державної реєстрації смерті їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів встановленого законодавством України зразка, які є належною підставою для проведення такої реєстрації та видачі свідоцтва про смерть.

Заявниця вказує, що через тимчасову окупацію відповідної території документи про смерть були видані органами, діяльність яких не визнається Україною, у зв`язку з чим вони не можуть бути використані як належна підстава для проведення державної реєстрації смерті в органах державної влади України.

Станом на час звернення до суду заявниця не має можливості отримати документи, які б відповідали вимогам законодавства України та дозволяли зареєструвати смерть її чоловіка у встановленому законом порядку.

На думку заявниці, встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для неї юридичне значення, оскільки є необхідним для проведення державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть українського зразка.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Голубівка (колишній Кіровськ) Луганської області України.

У прохальній частині заяви заявниця просила суд розглянути справу за її відсутності. Крім того, 05 червня 2026 року через канцелярію суду вона подала письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи – Гайсинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані заявницею докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній законодавством, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки від 24.04.2026 року № 504-7002423179 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання (перебування) – АДРЕСА_2 .

Родинні відносини між заявницею та померлим підтверджуються копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 07 грудня 1975 року, згідно з яким між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб.

Із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був громадянином України та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявницею подано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17 грудня 2025 року, виданого на тимчасово окупованій території України, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Голубівка (колишній Кіровськ) Луганської області.

Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 зверталася до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо державної реєстрації смерті чоловіка, проте у зв`язку з відсутністю документів, передбачених законодавством України як підстава для такої реєстрації, здійснити державну реєстрацію смерті виявилося неможливим.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:

Ч.2. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Ч.3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Суд бере до уваги загальновідомі обставини того, що місто Голубівка (колишня назва – місто Кіровськ) Луганської області належить до тимчасово окупованої території України, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. За таких умов державна реєстрація смерті особи у порядку, передбаченому законодавством України, на зазначеній території є об`єктивно неможливою.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 183/1557/25, Верховний Суд звертає увагу, що за правовою позицією Конституційного Суду України "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах" (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, у контексті як мінімум "реєстрації народжень, смертей і шлюбів" інституціями, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України) (див. постанову Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22).

Верховний Суд раніше звертав увагу на те, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, ніяким чином не легітимізує таку владу. Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Встановлення факту смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України (див. постанову Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 759/5313/21).

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Голубівка (колишній Кіровськ) Луганської області України, що перебуває на тимчасово окупованій території України.

Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки є необхідним для проведення державної реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану України та отримання свідоцтва про смерть встановленого державою зразка.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги заяви є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 18, 81, 264, 265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Гайсинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України – задовольнити повністю.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , уродженця міста Голубівка (колишня назва – місто Кіровськ) Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Голубівка (колишня назва – місто Кіровськ) Луганської області України у віці 72 років.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: В.М. Алєксєєнко