Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №541/3558/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/3558/25 Номер провадження 22-ц/814/1922/26Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,

при секретарі Ванді А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що в шлюбі сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_3 . Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у справі № 495/1540/17 ухвалено стягувати з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі - по 1500 грн. щомісяця. Тривалий час у ОСОБА_2 була наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина, однак наразі матеріальний та сімейний стан відповідача змінився. Дитина має тяжкі захворювання, а фактичні витрати на лікування та догляд за нею є значними та суттєво перевищують розмір аліментів, які наразі сплачує відповідач, а позивачка несе тягар утримання і виховання дитини із особливими потребами самостійно.

Просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у справі № 495/1540/17 у розмірі 1 500 грн., та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у справі № 495/1540/17 у розмірі 1 500 грн., та стягнуто зі ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 копійок.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 807 грн. 47 коп.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 таоскаржила його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на неправильне встановлення обставин справи. Зазначає, що суд прийшов до хибного висновку про перебування на утриманні відповідача чотирьох неповнолітніх дітей та громадянської дружини, оскільки вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи. Тоді як факт його проживання з неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 не свідчить про те, що він є батьком цих дітей. Також відповідачем не надано доказів того. що він з ОСОБА_4 перебувають у шлюбних відносинах та він має обов`язок щодо її утримання.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що під час перебування сторін у шлюбі, у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 31 січня 2017 року (а.с. 10).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від народження хворіє на ряд генетичних та хронічних хвороб (а.с. 30-46).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у справі № 495/1540/17 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково; стягнуто зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 02.03.2017 року та до досягнення дитини вісімнадцяти років (а.с. 11-12).

08 грудня 2017 року державним виконавцем Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 щодо виконання виконавчого листа № 495/1540/17, виданого 13 червня 2017 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина у розмірі 1500,00 грн. щомісяця, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 08 грудня 2017 року (а.с. 15).

Виконавче провадження № НОМЕР_5 перебуває на виконанні у Миргородському відділі державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 29).

24 травня 2024 року головним державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 , що отримує дохід у Регіональній філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 23).

Згідно з довідкою про доходи від 18 вересня 2025 року № 1114, загальна сума доходу відповідача за період з серпня 2024 року по серпень 2025 року без урахування аліментів становить 176133 грн. 65 коп. (а.с. 62).

Відповідно до акту підтвердження фактичного місця проживання осіб від 16 вересня 2025 року № 722/03-24, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 проживають та ведуть спільне господарство за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 63).

Посвідчення від 14 червня 2024 року № 51, яке є дійсним до 14 травня 2026 року, підтверджує, що ОСОБА_2 , згідно з рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 травня 2024 року у справі № 541/1979/24, призначений опікуном над недієздатним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 64).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 23 лютого 2021 року, батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначений ОСОБА_2 (а.с. 65).

Відповідно до довідки від 03 лютого 2025 року № 6, яка є дійсною до 12 лютого 2026 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , потребує домашнього догляду (а.с. 76).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (частина перша статті 8 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (частина 3 статті 181 ЦПК України)

Відповідно до частин 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Тобто, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 і ця судова практика є незмінною.

Згідно частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини другої цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи обставини справи колегія суддів звертає увагу, що на момент винесення заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2017 року у суду були відсутні дані щодо працевлаштування ОСОБА_2 , у зв`язку з чим аліменти присуджено стягувати у твердій грошовій форм у розмірі 1500 грн щомісячно.

У свою чергу при зверненні до суду з даним позовом встановлено факт працевлаштування відповідача у Регіональній філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» та отримання ним доходу за серпень 2024 - серпень 2025 рік у розмірі 176133 грн. 65 коп.

При цьому, вибір способу стягнення аліментів є правом одержувача аліментів.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів - 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції послався на те, що відповідач є офіційно працевлаштованим, має на утриманні цивільну дружину, чотирьох неповнолітні дітей, одна з яких потребує домашнього догляду. Крім того, ОСОБА_2 призначений опікуном над недієздатним ОСОБА_5 .

Однак, колегія суддів не може погодитися з вказаною оцінкою доказів щодо розміру аліментів, що підлягають стягненню виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи підтверджується факт наявності у ОСОБА_2 двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Жодних доказів на підтвердження того, що відповідач є батьком інших неповнолітніх дітей суду не надано.

Тоді як факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та її дітьми не свідчить, що останній має обов`язки щодо утримання дітей останньої, суду не надано доказів що діти не мають батька (є сиротами) та щодо їх усиновлено відповідачам.

Також відсутні жодні дані щодо перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_2 .

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту перебування недієздатного ОСОБА_5 на його утриманні. У свою чергу, ОСОБА_2 є офіційним опікуном недієздатної особи та має право на отримання державної допомоги на утримання останнього (пенсії чи державної соціальної допомоги на догляд).

З зазначеного вбачається, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення визнав встановленими обставини які не підтверджуються матеріалами справи.

За вказаних обставин, надаючи оцінку матеріалам справи вцілому, враховуючи стан здоров`я ОСОБА_3 , а саме наявність в нього вроджених тяжких захворювань, колегія суддів вважає доведеною можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 у розмірі від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_11 .

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року слід змінити, збільшивши розмір стягуваних зі ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/6 до 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та як наслідок задоволення вимог позовної заяви колегія суддів приходить до висновку. що рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року необхідно змінити також в частині розподілу судових витрат, збільшивши розмір стягнутих зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрати на професійну правничу допомогу у розмірі з 8000 грн до 12000 грн. та збільшити розмір стягнутого зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір з 807 грн. 47 коп. до 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 грудня 2025 року змінити, збільшивши розмір стягуваних зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/6 до 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Збільшити розмір стягнутих зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрати на професійну правничу допомогу у розмірі з 8000 грн до 12000 грн.

Збільшити розмір стягнутого зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір з 807 грн. 47 коп. до 1211,20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2026 року

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко