Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №552/598/18 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/598/18 Номер провадження 22-ц/814/2484/26Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів Дряниці Ю.В., Панченко О.О.,

за участю секретаря Ванди А.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року

у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, у виконавчому провадженні № 61013571, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, у виконавчому провадженні № 61013571, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Сенс Банк».

В обґрунтування скарги зазначає, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2019 року задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» (нині - акціонерне товариство «Сенс Банк») про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11 567,54 доларів США, що по курсу НБУ на день ухвалення рішення складає 310 588,45 грн. На підставі виконавчого листа приватним виконавцем Скрипником В.Л. відкрите виконавче провадження № 61013571. Постановою від 16 січня 2026 року зазначене провадження закінчено в зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, залишок нестягненої суми за виконавчим документом – 0 грн.

28 січня 2026 року приватним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документу – постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви стягувача. Також винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Однак ОСОБА_1 вважає такі дії приватного виконавця протиправними та незаконними. Так приватний виконавець надіплений правом лише на виправлення помилки, допущеної в процесуальному документі але не правом повного його скасування за власною ініціативою. Тоді як постанова про закінчення виконавчого провадження у встановленому законом порядку не оскаржувалася.

Крім того звертає увагу, що нею було виконано грошове зобов`язання та сплачено 310588,45 грн.

Просила визнати неправомірними та скасувати постанову про скасування процесуального документу «Постанови про закінчення виконавчого провадження» від 28 січня 2026 року та постанову про відновлення виконавчого провадження від 28 січня 2026 року, винесені приватним виконавцем Скрипником В.Л. в межах виконавчого провадження №61013571 на виконання виконавчого документу №552/598/18, виданого 05.12.2019 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Просить ухвалу суду скасувати та прийняти постанову, якою її скаргу задовольнити.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» відновлення закінченого виконавчого провадження допускається лише у випадках, якщо постанова виконавця про його закінчення або про повернення виконавчого документу визнана судом незаконною або скасована у встановленому законом порядку. Тоді як постанова про закінчення виконавчого провадження судом незаконною або скасована не визнавалася. Також зазначає, що нею на погашення заборгованості сплачено 310588,45 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Скрипник В.Л. посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Зазначив, що заборгованість була стягнута у доларах США, тоді як скаржниця виплатила кошти у суму 310588,45 грн, що за курсом НБУ на день виконання рішення становить лише 7377,35 доларів США. Тобто рішення суду не виконано у повному обсязі. Вважає, що відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» мав право на скасування постанови та відновлення виконавчого провадження.

Учасники справи будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Скрипник В.Л. просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2019 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1603/0508/88-005 від 27.05.2008 року в сумі 11567,54 доларів США, що по курсу НБУ на день ухвалення рішення складає 310588,45 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір в сумі 4705,57 грн.

На підставі виконавчого листа № 552/598/18, виданого 05.12.2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем відкрито виконавче провадження № 61013571.

Постановою від 16 січня 2026 року зазначене виконавче провадження було закінчене на підставі п.9 частини першої ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн.

Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 28 січня 2026 року у ВП 61013571 скасовано документ «постанова про закінчення виконавчого провадження» від 16 січня 2026 року, що видав Скрипник В.Л. при примусовому виконанні виконавчого листа № 552/598/18 виданого 05 грудня 2019 року.

Також 28 січня 2026 року приватним виконавцем Скрипником В.Л. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 552/598/18 виданого 05 грудня 2019 року.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Відповідно до матеріалів справи, в тому числі відзива на апеляційну скаргу вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2019 у справі № 552/598/18 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1603/0508/88-005 від 27.05.2008 року в сумі 11567,54 доларів США, що по курсу НБУ на день ухвалення рішення складає 310588,45 грн.

24 грудня 2025 року ОСОБА_1 на виконання зазначеного рішення сплатила 310588,45 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 36721 від 24 грудня 2025 року.

У постанові про скасування процесуального документу від 28 січня 2026 року приватний виконавець зазначив, що при закінченні виконавчого провадження він помилково виходив з того, що рішення суду має бути виконане шляхом сплати боржником коштів у розмірі 310588,45 грн. При цьому заборгованість стягнута у валюті зобов`язання – доларах США. Також зазначив, що на момент сплати коштів 310588,45 грн становили 7377,35 доларів США. Тобто залишок заборгованості становить 4190,19 доларів США.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачкою коштів у розмірі 310588,45 грн. вказана обставина також не заперечуються і визнається приватним виконавцем.

При цьому, обґрунтовуючи скаргу на дії державного виконавця та апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилалася на те що до повноважень приватного виконавця не належить скасування постанови про завершення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 41 Законом України «Про виконавче провадження» у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

Разом з цим відповідно до абзацу 17 пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про виконавче провадження» у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об`єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Як вбачається з матеріалів справи постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 16 січня 2026 року, постанова про скасування процесуального документу та постанова про відновлення виконавчого провадження ВП № 61013571 винесені приватним виконавцем Скрипником В.Л. 28 січня 2026 року.

Колегія суддів звертає увагу, що всі вищезазначені постанови винесені в період дії воєнного стану в Україні. Тобто приватний виконавець мав право своєю постановою скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та в подальшому відновити виконавче провадження.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

О.О. Панченко