Постанова від 21 січня 2025 р. у справі №286/3933/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №286/3933/23 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А.Л.

Категорія 8 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №286/3933/23 за позовом ОСОБА_1 до Гладковицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року, яке постановлене під головуванням судді Гришковець А.Л. в м. Овручі,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гладковицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , 1991 року побудови, який належав на праві власності ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку. Після смерті чоловіка вона, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи щодо належності майна спадкодавцеві, а саме, документ про право власності на житловий будинок, зареєстрований належним чином. Звернутися до державного реєстратора з вимогою про реєстрацію вказаного будинку, що належав на праві власності її чоловіку, вона можливості не має, оскільки земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку в приватну власність не передавалася.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому вважається, що вона ( ОСОБА_1 ) прийняла і належний спадкодавцю об`єкт незавершеного будівництва. Право власності на збудований до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» об`єкт нерухомого майна виникає в порядку, який існував на час його будівництва. Факт належності на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01 серпня 2007 року в справі №2-1178/07, яке набрало законної сили 14 серпня 2007 року. Спадкодавець ОСОБА_2 за життя правовстановлюючих документів не виготовив, а тому вона не може оформити спадщину, хоча має на це право. Суд не прийняв до уваги та не надав належної оцінки тій обставині, що померлий ОСОБА_2 був зареєстрований у спірному будинку, що підтверджується довідкою Гладковицької сільської ради. Згідно з чинним законодавством індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні, господарські (присадибні) будівлі й споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За положенням частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.100-101). ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить слухати справу в її відсутність за наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 24 червня 2021 року серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Відповідно до довідки Гладковицької сільської ради Овруцького району Житомирської області від 11 квітня 2023 року №671 ОСОБА_2 , 1954 року народження, дійсно був зареєстрований в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15). Разом з ним на день смерті ніхто не був зареєстрований і не проживав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08 серпня 2009 року зареєстрували шлюб та перебували у зареєстрованому шлюбі до 23 жовтня 2018 року, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу (а.с.8-9).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 28 грудня 2022 року (справа №286/2912/22) установлений факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без шлюбу в період із 23 жовтня 2018 року по 21 червня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11). Рішення набрало законної сили 27 січня 2023 року.

Постановою Овруцької державної нотаріальної контори від 16 березня 2023 року №438/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недобудований житловий будинок після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 колишнього чоловіка ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем не пред`явлені правовстановлюючі документи, встановленні чинним законодавством України (а.с.13).

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01 серпня 2007 року (справа №2-1178/07) визнана дійсною угода, укладена 10 серпня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , щодо купівлі-продажу недобудованого будинку АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_2 право власності на недобудований будинок АДРЕСА_1 (а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Першотравневої селищної ради народних депутатів Овруцького району Житомирської області від 06 лютого 1991 року №9 ОСОБА_4 виділено земельну ділянку під будівництво житлового будинку площею 40,4 кв.м по АДРЕСА_1 в розмірі 1 200 кв.м (а.с.24). Зобов`язано ОСОБА_4 звернутися до архітектора за виготовленням планово-технічної документації на будівництво житлового будинку та відведення земельної ділянки в натурі.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Першотравневої селищної ради Овруцького району Житомирської області від 20 лютого 2014 року №610, по АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету від 06 лютого 1991 року №9 дійсно була виділена земельна ділянка площею 0,12 га для будівництва житлового будинку (а.с.25).

Рішенням двадцять восьмої сесії шостого скликання Першотравневої селищної ради Овруцького району Житомирської області від 14 листопада 2013 року №373 був наданий дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в оренду терміном на 25 років для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованою площею 0,12 га по АДРЕСА_1 , у межах населеного пункту смт Першотравневе Овруцького району Житомирської області (а.с.27).

Спеціалістом ПП «Андвол» Євтушком О.В. у присутності замовника ОСОБА_2 був складений протокол погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_2 , який був погоджений селищним головою Левківським М.К. (а.с.28-29).

Відповідно до технічного паспорту від 12 червня 2023 року (інвентаризаційна справа №381), який виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , на земельній ділянці розташований житловий будинок літ.«А», прибудова літ.«а», огорожа літ.«О» (а.с.32-37). Всі об`єкти нерухомості 1991 року побудови.

У ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначалося вище, рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 28 грудня 2022 року встановлений факт проживання однією сім`єю позивача та спадкодавця у період із 23 жовтня 2018 року по 21 червня 2021 року, тобто впродовж 2-х років 7 місяців, а до цього часу з 08 серпня 2009 року по 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, а тому позивач набула право на спадкування за четвертою чергою за законом. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, не встановлено.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду, земельну ділянку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

,

У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.

Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Згідно з ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачає обов`язкової реєстрації таких прав.

Право власності на збудоване до набрання чинності зазначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави дійти висновку про те, що до збудованих до 05 серпня 1992 року житлових будинків, закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності, а документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року в справі №6-54цс12 та поставі Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року в справі №557/1209/16-ц.

Обґрунтованими є доводи позивача про те, що на час будівництва та завершення будівництва спірного житлового будинку до 05 серпня 1992 року, реєстрація права власності на нього не вимагалася.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його первинної технічної інвентаризації.

При розгляді справи встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спірне домоволодіння.

У частині третій ст.12, частині першій ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 набув за життя згідно з рішенням суду право власності саме на недобудований житловий будинок АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять будь-яких належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували ступінь готовності будинку на час його придбання спадкодавцем.

До спадкоємця на підставі положень ст.ст.1216,1218 ЦК України переходять лише ті права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).

У постанові від 18 березня 2019 року в справі №343/1048/17 Верховним Судом зроблений правовий висновок про те, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Ураховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спадкодавець за життя не набув право власності на спірне домоволодіння, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та вони були предметом дослідження, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

При розгляді спору судом першої інстанції не порушені норми матеріального або процесуального права, а доводи апеляційної скарги за своєю суттю зводяться до переоцінки доказів, яким правильно надана оцінка судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.

За приписами ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд першої інстанції повно встановив обставини справи, висновки їм відповідають, правильно застосував норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 09 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: