Постанова від 02 червня 2026 р. у справі №757/22327/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22327/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

26.03.2026 о 07 год. 40 хв. у м. Києві по вулиці Андрія Верхогляда, буд. 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за згодою водія лікарем-наркологом у КНП «КМНКЛ № 10», висновок № 000884 від 03.04.2026. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотав про закриття провадження у справі, у звязку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначив, що транспортним засобом він не керував, на момент підходу поліцейських автомобіль стояв з вимкненим двигуном, а сам він перебував у статусі пішохода. Крім того, вказав, що поліцейські безпідставно застосували до нього процедуру огляду, передбачену Інструкцією МВС та МОЗ № 1452/735. Також ОСОБА_1 зазначив, що в протоколі невірно вказано його громадянство, а копію висновку медичного огляду він неотримав, що позбавило його можливості вчасно реалізувати право на захист та ставить під сумнів достовірність і цілісність біологічного середовища. Додатково звернув увагу на свій тривалий безперервний водійський стаж без правопорушень та наявність сильного психоемоційного стресу через розлучення.

Вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього документи та переглянувши відеозаписи з місця події, суддя доходить наступних висновків.

Так, ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й обєктивне зясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у такому стані.

Процедура проведення огляду визначена ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Оцінюючи заперечення ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, а був пішоходом, суддя визнає їх безпідставними та такими, що повністю спростовуються наявними у справі доказами.

З відеозаписів з нагрудних камер (бодікамер) інспекторів патрульної поліції № 470182 та № 472863 вбачається, що працівники поліції прибули за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, буд. 24 для опрацювання факту порушення правил зупинки/стоянки автомобіля Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_2 (паркування на місці для осіб з інвалідністю).

Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 особисто та добровільно повідомив (о 08 год. 13 хв., що відповідає 00:49 хв. відеозапису), що він приїхав за вказаною адресою цим автомобілем разом зі своїм сином. Факт управління автомобілем безпосередньо перед зупинкою та контактом з поліцією підтверджується послідовністю подій та особистими поясненнями самого ОСОБА_1 , зафіксованими на відео. Крім того, за цим фактом щодо ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6907579 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки, стоянки на місцях для водіїв з інвалідністю), яка є чинною.

Таким чином, статус ОСОБА_1 як водія транспортного засобу повністю доведений, у зв`язку з чим на нього в повній мірі поширювалися вимоги п. 2.9 «а» ПДР та процедура огляду, передбачена Інструкцією № 1452/735.

Щодо доводів правопорушника про наявність помилок у протоколі, зокрема неправильного зазначення його громадянства, суддя зазначає, що у вступній частині протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636713 від 10.04.2026 чітко вказано відомості про особу, які повністю збігаються з паспортними даними та РНОКПП ОСОБА_1 . Описка або технічна неточність у графі «громадянство» при складанні протоколу, за наявності беззаперечного встановлення особи правопорушника за іншими ідентифікуючими ознаками, не є істотним порушенням, яке нівелює доказове значення протоколу, та не ставить під сумнів достовірність викладених у ньому обставин правопорушення.

Стосовно тверджень ОСОБА_1 про порушення процедури оформлення результатів огляду, неотримання копії висновку лікаря під підпис та сумніви щодо цілісності пломбування біологічного середовища, суддя вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, після виявлення ознак наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, куди був доставлений у межах визначеного законом двогодинного строку. Огляд проведено лікарем-наркологом КНП «КМНКЛ № 10», де у ОСОБА_1 було відібрано зразки біологічного середовища для обов`язкового лабораторного дослідження.

Відповідно до пунктів 7, 8, 12 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, зразки біологічного середовища відбираються у дві ємності, одна з яких досліджується, а друга зберігається протягом 90 днів. За результатами лабораторного дослідження КНП «КМНКЛ № 10» було складено акт медичного огляду та надано остаточний висновок № 000884 від 03.04.2026, згідно з яким у ОСОБА_1 встановлено стан наркотичного сп`яніння.

Той факт, що остаточний висновок лікаря було оформлено 03.04.2026 (після отримання результатів лабораторного дослідження), а протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським 10.04.2026, повністю відповідає вимогам п. 5 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, оскільки висновок долучається до протоколу саме в разі підтвердження стану сп`яніння. ОСОБА_1 був викликаний до підрозділу поліції на 10.04.2026, про що підписав відповідне повідомлення-запрошення ще 26.03.2026. Будучи ознайомленим зі своїми правами за ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 мав безперешкодну можливість реалізувати своє право на захист, ознайомитися з висновком лікаря та оскаржити його в порядку, передбаченому пунктом 14 Порядку КМУ № 1103. Проте матеріали справи не містять відомостей про оскарження дій лікарів чи результатів дослідження, а друга ємність із біологічним матеріалом для контрольного дослідження особою затребувана не була.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не вчиняв шкоди майну та людям, поводився чемно, а також перебував у стані стресу через розлучення, не спростовують факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Склад вказаного правопорушення є формальним, а не матеріальним, тому відповідальність настає за сам факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння, оскільки така дія створює підвищену загрозу для безпеки дорожнього руху та життя і здоров`я громадян.

За таких обставин, суддя вважає, що положення ст. 62 Конституції України щодо тлумачення сумнівів на користь особи в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки жодних обґрунтованих чи неусувних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 судом не встановлено. Твердження особи мають на меті виключно уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636713 від 10.04.2026;

-висновком щодо результатів медичного огляду КНП «КМНКЛ № 10» № 000884 від 03.04.2026;

-повідомленням про запрошення до підрозділу поліції від 26.03.2026;

-постановою про накладання адміністративного стягнення серії ЕНА № 6907579 від 26.03.2026;

-відеозаписами з бодікамер інспекторів патрульної поліції № 470182, № 472863.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке є суспільно небезпечним, дані про особу правопорушника, та вважає за необхідне застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що є альтернативним та обов`язковим за санкцією вказаної статті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 279, 283, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, та витрати на виконавче провадження.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Світлана ГРЕЧАНА