Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №713/1409/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1409/26

Провадження №1-кп/713/137/26

Вирок

Іменем України

08.06.2026 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 04.05.2026 за № 12026263060000053 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше несудимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, непрацюючого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 03.05.2026 близько 18:00 год, перебуваючи неподалік магазину «Вишенька» в с.Мигове по вул.Буковинська,76 Вижницького району, під час словесної суперечки, яка виникла на грунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_5 , умисно, протиправно, з метою завдання шкоди здоров`ю ОСОБА_5 , підійшов до ОСОБА_5 та наніс йому один удар кулаком правої руки в область правого ока, від чого ОСОБА_5 упав на землю. Своїми діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 синці на верхній повіці правого ока з переходом на нижню його повіку, рани у зовнішньому куті правого ока, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, ОСОБА_4

03.05.2026 близько 18:00 год, перебуваючи неподалік магазину «Вишенька» в с.Мигове по вул.Буковинська,76 Вижницького району, під час словесної суперечки, яка виникла на грунті неприязних відносин між ним та ОСОБА_5 , умисно, протиправно, з метою завдання шкоди здоров`ю ОСОБА_5 , підійшов до ОСОБА_5 , коли той перебував лежачи на землі намагався підвестись, та наніс йому один удар правою ногою в область носа ОСОБА_5 , від якого ОСОБА_5 повторно впав на землю. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 садно на спинці носа, рани на спинці носа, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченими в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подано заяву, згідно якої вони беззаперечно визнають свою винуватість у вчиненні інкримінованого проступку, вони ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорюють встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодні на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку без проведення судового розгляду та без виклику учасників провадження.

Потерпілий також подав заяву, де вказує, що ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без виклику учасників судового провадження.

На підставі статей 302, 381, 382 КПК України суд здійснює розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я і кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України; та про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та, також, кваліфікує його дії за ч.2 ст.125 КК України

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, неодружений, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, непрацюючий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у лікарів нарколога та психіатра на Д-обліку не перебуває.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 с уд відносить щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставинами судом не встановлено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, його особу, обставину, які пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують це покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді у виді громадських робіт з найменшою тривалістю цього виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.125 КК України, що, на думку суду, буде відповідати меті виховання та виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами..

Водночас суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки, з урахуванням того, що він є непрацевлаштованим, іншого прибутку не має, інформації про наявність у нього майна, за рахунок якого він міг сплатити штраф - до обвинувального акту не додано, тому такий вид покарання може поставити обвинуваченого у скрутне матеріальне становище, та призведе до неможливості виконання вироку та не буде відповідати меті покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючий, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у лікарів нарколога та психіатра на Д-обліку не перебуває.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставинами судом не встановлено.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, його особу, обставину, які пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують це покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді у виді громадських робіт з найменшою тривалістю цього виду покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.125 КК України, що, на думку суду, буде відповідати меті виховання та виправлення обвинуваченого, а також запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами..

Водночас суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки, з урахуванням того, що він є непрацевлаштованим, іншого прибутку не має, інформації про наявність у нього майна, за рахунок якого він могла сплатити штраф - до обвинувального акту не додано, тому такий вид покарання може поставити обвинуваченого у скрутне матеріальне становище, та призведе до неможливості виконання вироку та не буде відповідати меті покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст..100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 ( сто п`ятдесят) годин.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 150 ( сто п`ятдесят) годин.

Речовий доказ:

компакт-диск «Alerus», який згідно постанови від 20.05.2026 дізнавача ОСОБА_7 визнано речовим доказом та прилучено до матеріалів кримінального провадження – залишити в матеріалах провадження.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Вижницького районний суд протягом 30 днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_8