Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №644/11239/24 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/11239/24

Провадження № 2/644/1856/26

05.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Саркісян О.А.,

за участю секретаря – Мухіна Є.М.,

з участю представника відповідача- Сороки О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в приміщенні Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №644/11239/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

у с т а н о в и в:

Позивач, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за двома кредитними договорами в загальному розмірі 139043 грн. 97 к.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, а саме: 29.07.2019 кредитний договір №2001368089901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 35 000 грн. та 07.07.2021 кредитний договір №1001915700201, за яким позичальнику кредит у сумі 66 528.33 грн. Банк свої зоюов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.10.2024 склала: по кредитному договору від 29.07.2019 № 2001368089901 – 61 433.42 грн., з яких: 34 999.02 грн. заборгованість за кредитом; 26 434.4 грн. – заборгованість процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; 2) по кредитному договору від 08.07.2021 № 1001915700201- 77 610. 55 грн., з яких: 58 134. 93 грн. – заборгованість за кредитом; 14.15 грн. – заборгованість процентами; 19 461. 47 грн. – заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 06.10.2024 склала 139 043. 97 грн. Позивач направив письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 13.01.2025 відкрито провадження по даній справі, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 05.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Сорока Олени Олексіївни по цивільній справі №644/11239/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження та залучення відповідача ОСОБА_2 - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 05.05.2025 у задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Сорока Олени Олексіївни по цивільній справі №644/11239/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про витребування доказів – відмовлено.

Представник позивача просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача – адвокат Сорока О.О. у судовому засіданні пояснила, що відповідач позовні вимоги не визнає, зазначила, що відповідачем усі зобов`язання погашені, вважає, що необхідно розмежувати зобов`язань за цим позовом, саме до належного відповідача, оскільки кредит брався родиною, перебуваючи у шлюбі, на потреби родини, в якій є дитина, тому вважає, що дружина відповідача ОСОБА_2 повинна відповідати за позовом.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 липня 2017 року між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 складена та підписана Заява №2001368089901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до змісту Заяви, клієнт просив відкрити на його ім`я рахунок у гривнях та надати кредитну картку, на який встановити кредитний ліміт 20 000 грн. Умовами заяви визначено, що розрахунковий день та платіжна дата - 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмірі мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.

Згідно з інформацією, викладеною у вказаній вище заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності можливості у Банку).

До Заяви №2001368089901 позивач додав також Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками.

Відповідно до Довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001368089901 від 29.07.2019, по рахунку відповідача встановлено кредитний ліміт у розмірі 20 000 грн., який в подальшому збільшувався, востаннє 03.02.2022 до 35 000 грн.

Згідно з наданої АТ «ПУМБ» виписки з рахунку відповідача за період з 29.07.2019 по 06.10.2024 убачається, що відповідачу були надані кредитні кошти шляхом встановлення та збільшення кредитного ліміту, останній користувався кредитними коштами, а також частково погаша заборгованість.

З розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 убачається, що станом на 06.10.2024 ОСОБА_3 обов`язок щодо своєчасного та повного погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2001368089901 від 29.07.2019 виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 61 433. 42 грн., у тому числі: 34 999. 02 грн. - заборгованість за кредитом; 26 434. 40 грн. - заборгованість за відсотками.

07 липня 2021 року між Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви №1001915700201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 66 528. 33 грн у вигляді споживчого кредиту «РЕФІНАНСУВАННЯ» строком на 48 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1. 99% річних. Спосіб надання споживчого кредиту на загальні спожичі цілі – банківський переказ за реквізитами.

Сторонами погоджено графік платежів: період з 08.07.2021 – 08.07.2025, сума платежу 2 710. 20 грн. щомісяця та 2 709. 96 грн останній платіж, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1 323. 91 грн щомісяця.

До позовної заяви додано копію паспорта споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 , який містить аналогічну інформацію.

На підтвердження факту надання кредиту банком до позовної заяви долучено платіжну інструкцію № TR.50514094.85188.2464 від 08.07.2021 2021 року, з якої вбачається, що банком перераховано 66 528. 33 грн. ОСОБА_1 , призначення платежу: надання кредитних коштів за договором № 1001915700201 від 07.07.2021 за позикою ОСОБА_1 .

Згідно з наданої АТ «ПУМБ» виписки з рахунку відповідача за період з 07.07.2021 по 06.10.2024 убачається, що ОСОБА_1 були надані кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок, останній користувався кредитними коштами, а також частково погашав заборгованість.

З розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 убачається, що станом на 06.10.2024 ОСОБА_3 обов`язок щодо своєчасного та повного погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 1001915700201 від 07.07.2021 виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 77 610. 55 грн., з яких: 58 134. 93 грн. – заборгованість за кредитом; 14.15 грн. – заборгованість процентами; 19 461. 47 грн. – заборгованість за комісією.

07 жовтня 2024 року Акціонерне товариство «ПУМБ» направило на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості у загальному розмірі 139 043. 97 грн.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У відповідності до вимог ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правилами ч. 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, як це закріплено вимогами ст. 1055 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно дост. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зіст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено ст. 629 ЦК України.

Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 , станом на 06.10.2024 по кредитному договору від 29.07.2019 № 2001368089901 становить 61 433.42 грн., з яких: 34 999.02 грн. заборгованість за кредитом; 26 434. 40 грн. – заборгованість процентами та по кредитному договору від 08.07.2021 № 1001915700201 становить 58149. 08 грн., з яких: 58 134. 93 грн. – заборгованість за кредитом; 14.15 грн. – заборгованість процентами, 19 461. 47 грн. – заборгованість за комісією.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача – адвоката Сороки О.А. на те, що відповідачем усі зобов`язання погашені, залучення належного відповідача, оскільки кредит брався родиною, перебуваючи у шлюбі, на потреби родини, та дружина відповідача ОСОБА_2 повинна відповідати за позовом, оскільки кредит брався на загальні споживчі цілі в період шлюбу, ця обставина не позбавляє відповідача стянення у подальшому сплачених сум з іншого з подружжя та не впливає на висновки суду за позовом. Сам факт перебування у шлюбі не створює правових підстав для автоматичного покладення боргу на другого з подружжя.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.

У свою чергу відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо наявності суми заборгованості та її розміру, суду не надано.

Що стосується нарахування комісії за кредитним договором від 07.07.2021 № 1001915700201, суд виходить з наступного.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за обслуговування кредиту, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Виходячи з наведеного вимоги банку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 19 461. 47 грн задоволенню не підлягають.

Також з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 убачається, що банком неправомірно зараховано в рахунок погашення комісії на суму 7 943. 46 грн, яка підлягає відніманню з заборгованості за кредитним договором від 07.07.2021 № 1001915700201.

Таким чином стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає заборгованість по кредитному договору від 29.07.2019 № 2001368089901 у розмірі 61 433.42 грн., з яких: 34 999.02 грн. заборгованість за кредитом; 26 434. 40 грн. – заборгованість процентами, та по кредитному договору від 07.07.2021 № 1001915700201 у розмірі 50 219. 77 грн., з яких: 50 205. 62 грн. (58 134. 93 грн. – 7 943. 46 грн. = 50 205. 62 грн.) заборгованість за кредитом; 14.15 грн. – заборгованість за процентами, усього 111 653. 19 грн., яка підлягає стягннню з відповідача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 80, 30 %, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1 945. 19 грн. (2 422,40 : 100 х 80. 30 = 1 945. 19).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265 ЦПК України, ст.ст, 525, 526, 530, 546-552,610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість по кредитному договору від 29.07.2019 № 2001368089901 у розмірі 61 433.42 грн., з яких: 34 999.02 грн. заборгованість за кредитом; 26 434. 40 грн. – заборгованість процентами, та по кредитному договору від 07.07.2021 № 1001915700201 у розмірі 50 219. 77 грн., з яких: 50 205. 62 грн. - заборгованість за кредитом; 14. 15 грн. – заборгованість за процентами, усього 111 653. 19 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 945. 19 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Інформація про сторони:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4, ЄДРПОУ 14282829).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: О.А. Саркісян