Суд: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу
Дата: 04 червня 2026 р.
Справа: №345/219/26
Суддя: Мигович О. М.
Справа №345/219/26
Провадження № 2-о/345/44/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.06.2026 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано Франківської області в складі:
головуючого судді Мигович О.М.
секретаря Бабійчук Л.В.
заявниці ОСОБА_1
представника заявника Михайлюка Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах якої ОСОБА_2 , заінтересована особи Верхнянська сільська рада, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
в с т а н о в и в :
19.01.2026 року заявниця ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Михайлюка Н.М. звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 з жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказала, що з жовтня 2021 року вона проживала однією сім`єю, як подружжя із ОСОБА_4 у її будинку по АДРЕСА_1 по день його вступу до Збройних Сил України. 29 вересня 2025 року заявницею отримано «сповіщення сім`ї» №310 від ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісті 25.09.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Котлине Покровського району Донецької області.
Заявниця зазначає, що 01 жовтня 2025 року звернулась до Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області з заявою пре те, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісті 25.09.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Котлине Покровського району Донецької області. За даним фактом Калуським РВП ГУ НП в Івано-Франківській області розпочато кримінальне провадження № 12025091170000514 від 01.10.2025 року.
Факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу в судовому засіданні можуть підтвердити свідки, що є сусідами, а також особами, що допомагали по господарству. Також за період спільного проживання вони як сім`я, у листопаді 2024 року придбали автомобіль марки MERCEDES-BENZ 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Даний автомобіль оформлений на її матір ОСОБА_5 . Автомобіль куплений за кошти сім`ї та додатково її чоловіку ОСОБА_4 , було видано довіреність на право користування транспортним засобом. Більше того, даний транспортний засіб був застрахований також ОСОБА_4 , як страхувальником такого майна, так як він також ним користувався. Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї вих. №128 від 06.10.2025 року зазначено, що в будинку по АДРЕСА_1 , проживали наступні члени: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_4 (цивільний чоловік), ОСОБА_6 (син заявниці), ОСОБА_7 (син заявниці), ОСОБА_5 (мати заявниці). У даному акті також зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали разом.
Заявниця звертає увагу, що в період служби в ЗСУ ОСОБА_4 , була виділена одноразова матеріальна допомога в сумі 5 тисяч гривень на матеріально побутові умови, що додатково слугує доказом їхнього спільного проживання в належному заявниці житловому приміщенні. Також згідно анкети військовослужбовця заповненої самим ОСОБА_4 як військовослужбовцем, ним вказано контактні дані для екстреного сповіщення саме дружині, ОСОБА_1 . Відповідно до довідок з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Заявником були регулярні поповнення мобільного зв`язку ОСОБА_4 та переказ коштів на час його перебування на військовій службі.
Також заявниця здійснювала пересилку особистих речей та продуктів своєму чоловіку ОСОБА_4 в період його служби 19.07.2025 року (речі, бронежилет). У свою чергу і ОСОБА_4 , до служби в ЗСУ, здійснював відправку посилок 05.12.2023 року ОСОБА_8 (старшому сину Заявниці від першого шлюбу) який також перебуває на службі у лавах ЗСУ.
Підставою встановлення факту, що має юридичне значення є реалізація заявницею права на пільги передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на викладене просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 з жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.02.2026 року.
19.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи Верхнянської сільської ради Маліборського М.Б. поступила заява про розгляд справи без їх участі, заперечень щодо поданої заяви ОСОБА_1 не має (а.с.32).
Інші заінтересовані особи у судове засідання не з`являлися з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву та просила її задовольнити. Пояснила, що із ОСОБА_4 з жовтня 2021 року проживала однією сім`єю, як подружжя у її будинку по АДРЕСА_1 по день його вступу до Збройних Сил України. У них був спільний бюджет та витрати, зі спільних грошей сплачували комунальні послуги. Чоловік працював неофіційно на пекарні «Родина». Оскільки вона не є його офіційною дружиною, то не має права, отримувати пільги та грошові виплати. Просила задоволити її заяву та встановити факт спільного проживання.
Представник заявниці адвокат Михайлюк Н.М. вимоги заяви підтримав, просив задовільнити з підстав зазначених у заяві.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_9 в якості свідка суду повідомила, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як сім`ю, вони неодноразово приходили в її крамницю, купували одяг та дитячі іграшки. Син заявниці ОСОБА_10 , називав ОСОБА_4 батьком, хоча такий, йому не був рідним батьком. Відношення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були як чоловіка та дружини.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомила, що її свекруха проживала по сусідству зі заявницею ОСОБА_1 . Вона бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_4 завжди разом з 2021 року. Син заявниці ОСОБА_10 , дуже любив вітчима, кликав його татом.
Свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що ОСОБА_12 прийшов до неї у 2021 році, ще до початку війни, він їй у всьому допомагав, був як рідний син. Він проживав з її донькою ОСОБА_13 . Вони разом працювали на пекарні, мали спільний бюджет та побут. ОСОБА_12 добре відносився до сина ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що ОСОБА_15 проживав з нею по сусідству із ОСОБА_13 більше 4 років. Він був добрий господар, допомагав у всіх її проханнях, рубав дрова.
Свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що заявниця ОСОБА_13 та її чоловік ОСОБА_12 є його сусідами, вони проживали як чоловік і жінка. Разом придбавали електротехніку по господарству.
Свідок ОСОБА_17 суду повідомила, що працює підприємцем, ОСОБА_13 разом із ОСОБА_12 купляли у неї перший раз шафу, а другий раз диван.
Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї вих. №128 від 06.10.2025 року встановлено, що в будинку по АДРЕСА_1 , проживали наступні члени: ОСОБА_1 (заявник), ОСОБА_4 (цивільний чоловік), ОСОБА_6 (син заявниці), ОСОБА_7 (син заявниці), ОСОБА_5 (мати заявниці). У даному акті також зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали у цивільному шлюбу, вели спільне господарство, виховували сина ОСОБА_18 . В цьому господарстві ОСОБА_4 проживав з 2021 року до призвання на військову службу.
Згідно анкети військовослужбовця заповненої ОСОБА_4 як військовослужбовцем, вбачається, що ним вказано контактні дані для екстреного сповіщення саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 .
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025091170000514 від 01.10.2025 року вбачається, що Калуським РВП ГУ НП в Івано-Франківській області розпочато досудове розслідування кримінального провадження за ознакою ч.1ст.115 КК України за заявою ОСОБА_1 за фактом зникнення безвісти її чоловіка ОСОБА_4 .
Відповідно до відповіді на запит адвоката Верхнянської сільської ради №88/06-02 від 24.11.2025 в період служби в ЗСУ ОСОБА_4 , який проживав в АДРЕСА_1 була виділена одноразова матеріальна допомога в сумі 5 тисяч гривень на матеріально побутові умови.
Згідно довідки Станьківської гімназії №102 від 06.10.2025 вбачається, що ОСОБА_4 цікавився успішністю ОСОБА_19 , відвідував батьківські збори, регулярно приводив та забирав дитину після занять зі школи, почергово з матір`ю.
Із довідки Калуської міськрайонної кредитної спілки «Самопоміч» №18 від 22.10.2025 відомо, що ОСОБА_1 отримала від спілки кошти на ремонт автомобіля, а поручителем виступає ОСОБА_4 .
Сповіщенням сім`ї зниклого безвісти №310 від 29.09.2025 року ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зник безвісті 25.09.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Котлине Покровського району Донецької області.
З огляду на зазначене, з метою подальшого захисту своїх прав, заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту її проживання однією сім`єю без шлюбу із ОСОБА_4 з жовтня 2021 року.
Щодо Протоколів опитування адвокатом свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , то суд вважає такі протоколи неналежним та недопустимим доказом, оскільки свідки повинні допитуватись судом в судовому засіданні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Водночас свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 дали показання у судовому засіданні, та підтвердили факт спільного проживання ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 ведення ними спільного господарства, тощо.
Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч 2. ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 315 ч.1 п. 5 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Справи про встановлення фактів розглядаються за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за умов, якщо факти, які підлягають встановленню, мають юридичний характер, тобто відповідно до закону викликають юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 305/279/16-ц (провадження № 61-30299св18)).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. Близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на безоплатну правничу допомогу відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
До близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до ч.1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклик безвісти за особливих обставин» відноситься - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, заявниця зазначала, що встановлення в судовому порядку факту її спільного проживання однією сім`єю без укладення шлюбу з ОСОБА_4 , який зник безвісті під час виконання бойового завдання є реалізація нею права на пільги передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Іншої можливості встановити та довести вказаний факт заявниця немає.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Частинами 3, 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Вищезазначене вказує на відмінності між позовним провадженням (для якого характерним є наявність спору між учасниками справи) та окремим провадженням (яке характеризується безспірністю правовідносин, що виникли між заявником та заінтересованими особами).
У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У постанові від 14.04.2021р. по справі № 205/2102/19-ц Верховний Суд вказав, що розглядаючи справу суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі N 336/709/18-ц (провадження N 61-39374св18).
Судом в ході розгляду справи не встановлено наявність реального спору про право.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження № 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц (провадження № 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц (провадження № 61-44641св18), від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц (провадження № 61-42601св18), від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21) та інших.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» Суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, покази свідків, листи ділового та особистого характеру тощо.
Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із подружжя, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи селення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок жінки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між жінкою та чоловіком склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/4442/21).
Факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з жовтня 2021 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, долученими довідками, показаннями свідків, фотографіями, на яких зафіксовано заявницю з ОСОБА_4 зробленими в різні періоди життя, під час святкування свят, на відпочинку, в побуті.
Дослідження наданих фотоматеріалів життєдіяльності сторін дозволило суду встановити характерну стабільність та тривалість їхніх взаємовідносин. Фотофіксація спільного проведення часу, у побутових умовах за місцем проживання, свідчить про наявність спільного побуту та циклічність сімейних традицій. Візуальні докази у своїй сукупності підтверджують, що стосунки мали ознаки сталого, відкритого союзу та відповідає критеріям проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Важливою складовою доказування є підтвердження формування спільного бюджету. Зокрема, наявність довідок з АТ КБ «Приват банк» про переказ коштів, суд оцінює ці документи не просто як фінансову звітність, а як матеріальне підтвердження реалізації взаємних прав та обов`язків.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу встановлено сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема судом встановлено, що вони з жовтня 2021 року (по день зникнення безвісти ОСОБА_4 під час ведення бойових дій) проживали за однією адресою, вели спільний побут та мали спільний бюджет, разом виховували дитину ОСОБА_10 , мали спільні права та обов`язки, притаманні подружжю.
Отже, заява ОСОБА_1 є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 11, 13, 15, 16, 81, 212, 215, 247, 263-265, 315, 316, 319, 353 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Заяву задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 08.06.2026.
Головуючий:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua