Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №209/6121/25 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/6121/25

Провадження № 2/209/716/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кіфарець А.Ю.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

12.08.2025 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , про стягнення боргу за розпискою.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 11.04.2025 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, у відповідності до якого останній отримав від нього 240000,00 грн., які зобов`язувався повернути до 15.06.2025 року, трьома частинами, а саме: 60000,00 грн.,- до 30.04.2025 року; 60000,00 грн.,-до 31.05.2025 року; 120000,00 грн.,- до 15.06.2025 року.

На підтвердження укладення договору позики та отримання грошей відповідачем була надана розписка в присутності свідка ОСОБА_3 , та підписана останнім.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, однак відповідач уникав покладеного на нього зобов`язання та ухиляється від сплати боргу.

Станом на час звернення до суду з відповідним позовом вищевказану суму заборгованості відповідачем повернуто не було, що змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення коштів у розмірі 240000,00 грн.

На підставі вищевказаного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за розпискою у розмірі 240000,00 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

15.09.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

24.11.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Позивач у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.04.2025 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, у відповідності до якого останній отримав від позивача 240000,00 грн., які зобов`язувався повернути до 15.06.2025 року, трьома частинами, а саме: 60000,00 грн.,- до 30.04.2025 року; 60000,00 грн.,-до 31.05.2025 року; 120000,00 грн.,- до 15.06.2025 року.

На підтвердження укладення договору позики та отримання грошей відповідачем була надана розписка в присутності свідка ОСОБА_3 , та підписана останнім.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, однак відповідач уникав покладеного на нього зобов`язання та ухиляється від сплати боргу.

Станом на час звернення позивачем до суду з відповідним позовом вищевказану суму заборгованості у розмірі 240000,00 грн. відповідачем йому не було повернуто.

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України.

Частина 2ст. 1047 ЦК України передбачає, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором ч. 1ст. 1049 ЦК України.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Відповідачем ОСОБА_2 жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові, або ж сплати останньому боргу за договором позики, до суду не подано.

Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що боргова розписка від 11.04.2025 року підтверджує факт укладення договору позики, а відтак і отримання коштів ОСОБА_2 та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який ним в свою чергу не виконано, оскільки оригінал боргової розписки знаходився у позивача по справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором позики в сумі 240000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір 2400,00 грн.

Керуючись ст. ст.263-265,273,354,355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за борговою розпискою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса міста реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 11.04.2025 року в сумі 240000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса міста реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 2400,00 (дві тисячі чотириста) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. О. Решетник