Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №171/2675/25 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2675/25

3/171/364/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Мигалевич В.В., за участю представника правопорушника адвоката Маркової С.В.. правопорушника ОСОБА_1 , розглянув матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції № 8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379546 від 02.07.2025 року, 02.07.2025 року о 23-11 год. в м. Апостолове, по вул. Вокзальній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд в установленому законодавством порядку відмовився під безперервну фіксацію на боді камеру 796105, чим порушив п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що після зупинки транспортного засобу, яким він керував, йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Коли він запитав працівників поліції, як краще пройти огляд на стан сп`яніння, відповіді від првацівників поліції він не отримав. Про можливість проходження огляду в медичному закладі, пропозиції від працівників поліції не було. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не складалися в його присутності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Маркова С.В. в судовому засіданні просила провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, так як пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, поліцейські після пропозиції пройти огляд на місці зупинки не надавали. Тобто, огляд у встановленому прядку — не проводився, отже і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не має.

Вислухав пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення (ч.1 ст.9 КУпАП).

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До матеріалів справи долучений диск із відеозаписом події на якому відсутні відомості щодо пропозиції від поліцейського ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Також відсутні докази вручення направлення на проходження такого медичного огляду.

Вказаним відеозаписом, який є об`єктивним доказом у справі, не підтверджено факту відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Тобто, огляд у встановленому прядку — не проводився.

Будь-яких інших доказів відмови ОСОБА_1 від проходження у медичному закладі відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до матеріалів справи не додано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Беручи до уваги наведене, суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 284, п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Мигалевич В.В.