Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №185/2916/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2916/26

Провадження № 2/185/3827/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Виговської Є.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Іщик Микола Васильович про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд: встановити факт її постійного проживання однією сім`єю зі спадкодавицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з лютого 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 (до моменту її смерті) на час відкриття спадщини; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Померла була її двоюрідною бабусею (сестрою її дідуся) та понад 5 років до моменту смерті мешкала разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді вищезазначеної квартири. Квартира належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1995 року. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її донька, яка є відповідачем по справі, та яка заяву про прийняття спадщини не подавала. Чоловіка у померлої не було. При зверненні позивачки до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у зв`язку з тим, що нею не надано доказів родинних зв`язків або інших відносин із померлою. ОСОБА_4 була особою похилого віку мала певні захворювання їй було важко пересуватися та обслуговувати себе, тому вона попросила позивачку переїхати до неї та доглядати її. З лютого 2018 року за взаємною згодою позивачка переїхала жити до ОСОБА_4 . Вона доглядала за нею, прала білизну, готувала їжу, допомагала у всіх побутових питаннях до самої смерті ОСОБА_4 . Вважає, що вона прийняла спадщину після померлої, як особа що проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою від 09 березня 2026 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

За клопотанням позивачки витребувано у приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу матеріали спадкової справи.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що померла ОСОБА_4 була її двоюрідною бабусею, а саме рідною сестрою її дідуся. Оскільки вона була похилого віку то потребувала догляду. Дочка ОСОБА_5 проживає за кордоном і не могла доглядати за своєю матір`ю. Оскільки вона проживає недалеко від ОСОБА_6 , остання запропонувала щоб вона допомагала по господарству, а потім з 2018 року вона вже переїхала до ОСОБА_4 та проживала з нею постійно, готувала, купувала продукти, ліки та все необхідне. Спільно проживали до моменту смерті ОСОБА_6 . Похованням займалася позивачка, дочка на поховання не приїздила і заявою про прийняття спадщини не зверталась. Відповідачка є її родичкою, вона повідомляла, що в Україну не приїде і спадщину приймати не буде. Коли звернулась до нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину їй було відмовлено.

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Іщик М.В. в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, надіслав спадкову справу.

Вислухав позивачку та її представника, свідка ОСОБА_7 , з`ясував обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 28 травня 2025 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Як пояснила позивачка, оскільки ОСОБА_4 була похилого віку та потребувала допомоги, вона сама попросила позивачку доглядати за нею. Для зручності вирішили проживати разом і з лютого 2018 року ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 до моменту смерті ОСОБА_4 .

Згідно акту про фактичне проживання від 14.02.2026 року складеного головою ОСББ «Заводська, 36» за адресою: АДРЕСА_2 мешкала та була зареєстрована ОСОБА_4 та разом з нею мешкала без реєстрації її родичка ОСОБА_1 з лютого 2018 року та до моменту смерті ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме квартира за адресою : АДРЕСА_2 .

Квартира належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.02.1995 року.

Згідно свідоцтва про поховання реєстраційний номер № 623 від 07.06.2025, договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 629 від 06.06.2025, поховання здійснювала позивачка ОСОБА_1 .

30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Іщика М.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Нотаріусом заведена спадкова справа на підставі заяви позивачки № 56/2025. Крім ОСОБА_1 інші заяви про прийняття спадщини в матеріалах спадкової справи відсутні. Відповідач з заявою про прийняття спадщини не зверталася.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно позивачці було відмовлено у зв`язку з тим, що жодних документів, що підтверджують споріднення, нею не подано. Факт родинних стосунків зі спадкодавцем заявницею не підтверджено.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає позивачку, проживає з нею в одному будинку в сусідньому під`їзді. Знала, що вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю до моменту смерті ОСОБА_4 і саме позивачка займалася її похованням. Підтвердила, що ОСОБА_1 проживала з померлою з 2018 року.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. (частина 1 статті 392 ЦК України)

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

На підставі частини 1 статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спадкодавцеві на праві приватної власності належить нерухоме майно, позивач, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини є спадкоємцем спадкового майна, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку. Надані позивачем докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Іщик Микола Васильович про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із спадкодавицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , з лютого 2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (до моменту її смерті) на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Павлоградського районного нотаріального округу Іщик Микола Васильович, адреса: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 103, прим. 14-15.

Суддя С. Г. Юдіна