Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №331/1722/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

05.06.2026

Справа № 331/1722/26

Провадження № 3/331/692/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Антоненко М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя) стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу №433/12 про адміністративне правопорушення, складеного 24.02.2026, ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме: з метою отримання прибутку та згідно отриманої податкової інформації (лист ДПС України від 15.12.2025 № 29469/7/99-00-24-04-01-07 (вх. ГУ ДПС України у Запорізькій області №4888/8 від 15.12.2025) із даними з Системи обліку реєстраторів розрахункових операцій) в період з 01.07.2025 по 30.10.2025 р.р. з використанням послуг (сервісів) ТВ «Нова Пей» в частині операцій з приймання Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.04.2026 1 коштів, а саме отримано 13 грошових переказів на загальну суму 19 975,00 грн., що вказує на систематичне здійснення господарської діяльності та порушення п. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав. Пояснив, що в 2025 році після смерті батька через платформу онлайн-оголошень ОLX здійснював продаж його побутових речей, що не може вважатись господарською діяльністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) .

Тобто, диспозицією ч. 1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Стаття 164 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з висновком, викладеним Верховним Судом України у п. 4 Постанови Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

У даному випадку у провину ОСОБА_1 згідно протоколу №433/12 про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 поставлено здійснення господарської діяльності із операцій з приймання коштів без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, до суду надано: протокол про адміністративне правопорушення, копію акта від 24.02.2026 №494/08-01-24-08/3133613216 про відмову від відпису протоколу про адміністративне правопорушення або про факт неявки для ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення; копію листа ДПС України №29469/7/99-00-24-04-01-07 з додатками, копію витягу з ЦБ ДРФО про суми нарахованих та виплачених доходів, інформацію про доходи ППФО ОСОБА_1 , копію запрошення ГУ ДПС України в Запорізькій області на складання, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 №6658/6/08-01-24-08-03 із реєстром поштових відправлень, копію відповіді управління податкових сервісів від 09.01.2026 №103/08-01-12-03-03 щодо місця проживання ОСОБА_2 , копію відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 12.01.2026 №06.4-02/02/87.

Проте, дослідивши зазначені матеріали справи, суддя приходить до висновку про те, що вони не підтверджують поза розумним сумнівом факту провадження ОСОБА_1 будь-якого виду господарської діяльності без державної реєстрації суб`єкта господарювання, характерною ознакою якого є його систематичне провадження з метою одержання прибутку.

Надані суду матеріали справи не містять доказів: факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності; систематичності такої діяльності; спрямованості діяльності на отримання прибутку; характеру товарів чи послуг, які начебто реалізовувалися; укладення будь-яких договорів; здійснення реклами чи організації підприємницької діяльності; встановлення осіб, які здійснювали перекази коштів, та отримання від них пояснень. Фактично до матеріалів адміністративної справи контролюючим органом надано лише інформацію про отримання грошових переказів. Однак, сам по собі факт отримання фізичною особою грошових переказів не може автоматично свідчити про здійснення господарської діяльності без встановлення змісту таких операцій та їх правової природи. При цьому долучені до протоколу виписки з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій щодо операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу, що здійснювалися через ТОВ «НоваПей» не свідчать про те, що зазначені кошти отримані саме як оплата за товари чи послуги в межах провадження господарської діяльності. Також, надана інформація не містить жодної деталізації щодо осіб, які здійснювали грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 , а також підстав та призначення таких платежів. Версія ОСОБА_1 про те, що дані операції є побутовими(продаж власником уживаних речей) і не стосуються господарської діяльності, не спростована. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання та займається підприємницькою діяльністю систематично і регулярно. У протоколі не зазначено: місце, час та дату, де він провадить господарську діяльність від свого імені або можливо є посадовою особою суб`єкта господарської діяльності, не надано і доказів здійснення такої діяльності на регулярній та постійній основі. Посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не встановлено осіб, які здійснили перекази, та не допитано їх, не з`ясовано підстави переказу грошових коштів особі, відносно якої складено протокол.

З огляду на вище викладене, контролюючим органом не доведено, що кошти отримані саме внаслідок здійснення підприємницької діяльності та матеріали даної справи не містять доказів наявності у діях ОСОБА_1 зазначених ознак підприємницької діяльності. Отже, відсутній обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, як об`єктивна сторона.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а щодо триваючого - з дня його виявлення.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 № 433/12 зазначено, що відповідне правопорушення є системним, тобто триваючим. Водночас у самому протоколі чітко визначений період нібито вчинення правопорушення - з 01.07.2025 р. по 30.10.2025 р. Отже, навіть за версією контролюючого органу дії мали чітко визначений часовий проміжок та завершилися 30.10.2025 р. Триваючим визнається правопорушення, яке продовжується у часі до моменту його припинення. Однак, станом на дату складання протоколу - 24.02.2026 р. – будь-яких дій, які могли б свідчити про продовження такої діяльності, не встановлено.

Таким чином, твердження контролюючого органу про триваючий характер правопорушення суд вважає необґрунтованим. Остання дата, зазначена у протоколі 30.10.2025 р., а сам протокол про адміністративне правопорушення складено лише 24.02.2026 р, тобто після закінчення встановленого законом строку, що є додатковою підставою для закриття провадження у справі.

Отже, будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку, що є однією з основних її ознак, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено не було.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08 квітня 2010 року, «Лучанінов проти України» від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів – це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.

Зважаючи на викладене вище, оцінивши отримані в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, суддя приходить до висновку про відсутність у даному випадку об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, у зв`язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення судовий збір з ОСОБА_1 стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя М.В. Антоненко