Постанова від 04 червня 2026 р. у справі №757/29108/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29108/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, що надійшли від Печерського УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої на посаді заступника директора з навчально-виробничої роботи «Київського професійного технологічного коледжу», громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 458912 складеному 19 травня 2026 року, старшим інспектором СЮП ВП Печерського УП ГУНП у м. Києві Кошелбник І.Л. відносно ОСОБА_1 , зазначається «17.04.2026 року близько 11год.55.хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання своїх, визначених чинним законодавством батьківських обов`язків з виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання опублікувала у соціальній мережі «ТікТок» відеоролик із використанням нецензурної лексики та зображеннями вчителів ліцею №181 Печерського району м. Києва, у принизливому вигляді, чим образила їхню честю, гідність та ділову репутацію». ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, яке полягає у невиконанні батьківських обов`язків з виховання дитини, що стало передумовою публікації останньою інформації принизливого характеру відносно педагогічних працівників навчального закладу.

В судове засідання ОСОБА_1 надала письмову заперечення зі змістом яких категорично заперечувала свою провину, стверджуючи про належне виконання батьківських обов`язків та турботою за єдиною дитиною в сім`ї. Навела приклади неприпустимої поведінки педагогічного складу навчального закладу по відношенню до учнів, що знецінює їх авторитет, та є умовою створення негативного контенту в соціальних мережах.

З`ясувавши правову позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей, є обов`язковою.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини окреслені ст. 150 СК України.

Так, нормами ч. ч. 1-3 наведеної статті визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 , а саме: ухилення від виконання батьківських обов`язків, через що її неповнолітня дитина опублікувала у соціальній мережі відеоролик із використанням нецензурної лексики та зображеннями вчителів, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП. Звернення педагогічного складу навчального закладу стосувалось ознак «кібербулінгу» (цькуванні), яке полягає у завданні образи їх честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до п.3, ч.1 ст. 1 ЗУ «Про освіту» булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

За наявності відповідних ознак, інкриміновані ОСОБА_1 обставини правопорушення повинні бути кваліфіковані за ч.1, ч.3 ст. 173-4 КУпАП булінг (цькування), як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій та факт дійсності вчинення порушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП; 3) закриття справи.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…при розгляді справи суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».

Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в той час як згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст.245, 247 ч. 1 п. 1, 252, 280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. Соловйов