Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №495/13881/23 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 рокуСправа № 495/13881/23

Номер провадження 2/495/2654/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Трофімчук О. А.,

представника відповідача адвоката Оснач О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів,

УСТАНОВИВ:

21.12.2023 адвокат Шавров Ігор Ігорович звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позиція позивача.

12.12.2011 суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Смаглієм М. В. винесено рішення, яким розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що був зареєстрований 05.07.2008 у відділі актів реєстрації цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №53; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 27.10.2011 року до 15.01.2013 року; стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.10.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте починаючи з 24 лютого 2022 року змінилися життєві обставини, тому донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішили, та фактично почали, проживати разом із батьком (Позивачем) у країні Італія, по-перше для власної ж безпеки. Діти знаходиться на повному утриманні батька та саме Заявник забезпечує достатній рівень для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку сина і доньки. Тому такі обставини звільняють Позивача від обов`язку сплачувати аліменти.

У зв`язку з тим, що діти починаючи з 24 лютого 2022 року проживають з батьком, ця обставина має істотне значення у розумінні ч. 2 ст. 197 СК України і є підставою для звільнення від заборгованості зі сплати аліментів за цей період. Так як станом на день подання заяви, із ОСОБА_1 виконавча служба продовжує щомісяця стягувати аліменти на дітей, що і так перебувають на його утриманні.

При ухваленні рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року ОСОБА_3 мала право на отримання аліментів від ОСОБА_1 , оскільки на той час діти проживали разом з нею. Разом з тим, на теперішній час син та донька проживають з батьком, діти перебувають на його утриманні і вихованні.

Оскільки, син та донька проживають з батьком та перебувають на його утриманні з 24 лютого 2023 року, то звільнення Позивача від заборгованості за аліментами саме з цієї дати відповідатиме інтересам дітей.

Відтак просить суд припинити з 24 лютого 2022 року стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2- 5021/11; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь користь ОСОБА_3 з 24 лютого 2022 року, які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2-5021/11; стягувати з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2022 року до 15.01.2028 року; стягнути з ОСОБА_3 судові витрати пов`язані зі сплатою.

У судове засідання позивач, представник позивача не прибув.

Позиція відповідача.

Відповідач частково визнала позовні вимоги. Разом з тим вказала, що відповідно до вимог ч. l ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Представником позивача, адвокатом Шавровим І. І. в інтересах ОСОБА_1 позована заява до ОСОБА_8 , про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів скерована до Білгород— Дністровського міськрайонного суду Одеської області 22 грудня 2023 року, про що свідчать матеріали справи. Таким чином. відповідач заперечує щодо стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей з 09 березня 2022 року. Відповідач вважає, що має сплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, починаючи з 22 грудня 2023 року, тобто з моменту звернення позивача до суду з відповідним позовом.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Оснач О. А. також зазначила, що її довірителька частково визнає позов, окрім часу початку стягнення аліментів на користь позивача.

2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

22.12.2023 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Боярський О.О./ залишено позовну заяву без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

29.12.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з доданою до неї квитанцією про сплату судового збору.

01.01.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Боярський О.О./ у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду з викликом сторін.

Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №278 від 23.02.2024 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа 495/13881/23 передана на розгляд судді Братків І.І.

27.02.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Братків І. І./ цивільну справу прийнято до свого провадження.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.08.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів задоволено частково. Припинено з 09.03.2022 стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 у справі №2- 5021/11. Звільнено ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_9 з 09.03.2022, які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2-5021/11. Постановлено стягувати із ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.03.2022 до 15.01.2028 включно.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.12.2025 заяву адвоката Оснач Олени Анатоліївни в інтересах відповідача ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів задоволено. Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2024 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів скасовано.

Від представника позивача адвоката Шаврова І. І. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Новокапланівською сільською радою Арцизького району Одеської області ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що був зареєстрований 05.07.2008 у відділі актів реєстрації цивільного стану Арцизького районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №53; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 27.10.2011 року до 15.01.2013 року; стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.10.2011 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до посвідки на проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_3 , виданої Поліцейським управлінням м. Тренто 19.04.2022 року, та посвідки на проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № НОМЕР_4 , виданої Поліцейським управлінням м. Тренто 19.04.2022 року, а також посвідки на проживання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_5 , виданої Поліцейським управлінням м. Тренто, з 19.04.2022 року, зазначені особи проживають разом з батьком втрьох на території країни Італія.

Одностороннім актом про прийняття засвідчена передача ключів від помешкання, придатного для користування спальним місцем, яке розташоване у Альтопіано ОСОБА_12 у АДРЕСА_1 , в якості користувача та будь-яких членів родини серед яких є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Як вбачається із копії закордонного паспорта Дюльгера Євгенія НОМЕР_6 останній разом з дітьми перетнув кордон України в сторону виїзду 09.03.2024.

4. Позиція суду та її нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до статті 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа №711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь в її вихованні.

Окрім того як зазначено в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі №477/1165/20, від 3 лютого 2021 року в справі №125/2525/18, від 26 грудня 2019 року в справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року в справі №760/32225/18, від 27 лютого 2019 року в справі №307/1186/17.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 покликався на ту обставину, що з лютого 2022 року його діти переїхали жити до батька в іншу країну – Італію, знаходиться на його утриманні, а тому обов`язку сплачувати відповідачу аліменти на утримання неповнолітніх дітей у нього не має.

При дослідженні матеріалів справи в їх сукупності судом об`єктивно встановлено, що дійсно неповнолітні діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживають з матір`ю, ОСОБА_2 , на користь якої було присуджено стягувати аліменти з позивача - батька дітей, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_1 . Факт спільного проживання із батьком підтверджується письмовими доказами, поданими позивачем у цивільній справі.

Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2- 5021/11.

Разом з тим, суд вважає безпідставним твердження позивача про необхідність припинення стягнення з нього аліментів з 24.02.2022, оскільки з наданих стороною позивача доказів вбачається виїзд закордон 09.03.2022.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів є обґрунтованими - судом із матеріалів справи встановлено які реально права порушені, ким саме, в який спосіб і які конкретно несприятливі наслідки спричинило для позивача це порушення; а також мету пред`явлення позову позивачем як захист (відновлення) його прав і законних інтересів, оскільки лише при обраному ним способі захисту можливо відновити (захистити) його права саме у спірних правовідносинах про припинення стягнення аліментів, разом з тим, підлягають задоволенню починаючи з 09.03.2024.

Окрім того, позивачем при поданні позову до суду також заявлено вимогу про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, накопиченої за період спільного проживання із дітьми, про що позивачем надано суду достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної вимоги, а тому позивача ОСОБА_1 слід звільнити від нарахованої заборгованості по аліментах, оскільки в цей період діти фактично проживала із батьком, котрий дійсно ніс усі витрати на них, а відповідач не брала достатню та основну участь в матеріальному забезпеченні дітей через віддаленість від місця проживання матері, а також через відсутність даних у цій цивільній справі про те, що саме вона брала участь у вихованні та утриманні дітей. Відтак, суд дійшов переконання, що необхідно позивача звільнити від сплати заборгованості за аліментами, нарахованої на виконання рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2- 5021/11 із врахуванням попереднього висновку суду про перетин кордону 09.03.2022.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей, які, за твердженням позивача, з 24 лютого 2022 року проживають з ним, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Оскільки позивач заявив вимогу про стягнення на його користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей саме в частці від заробітку і вибір способу стягнення належить тому з батьків, з ким проживає дитина, а тому суд вважає за необхідне стягнути аліменти у частці від доходу відповідача, як про це заявлено позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вимоги закону, обов`язок відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей, відсутність на утриманні відповідача інших осіб, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача на користь позивача у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з дня пред`явлення позову – 21.12.2023.

Враховуючи викладене, суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог у означеній вище частині.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 ЦПК України та статтями 180, 197 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та стягнення аліментів задовольнити частково.

Припинити з 09.03.2022 стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліментів на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 у справі №2- 5021/11.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_9 з 09.03.2022, які стягуються на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.12.2011 року у справі №2-5021/11.

Стягувати із ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.12.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

відповідач – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя Ірина БРАТКІВ