Рішення від 04 січня 2026 р. у справі №495/8529/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокуСправа № 495/8529/25

Номер провадження 2-а/495/4/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Братків І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському адміністративний позов ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

05.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно Постанови №10466 Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період), та накладено штраф у розмірі 3 500 (трьох тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у сумі складає 59 500,00 ( п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

В обґрунтування скоєння Позивачем адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення встановив (аркуш 3 Постанови № 10466), що «начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 23.10.2025 складено протокол № 1253/2371, зі змісту якого встановлено, що в.о. директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» ОСОБА_5 , будучи посадовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення вимог ч.1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 та п. 13 Порядку проведення, призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 не вжито заходів щодо забезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов`язаних, визначених Розпорядженням ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 8536 від 15.09.2025, а саме: не здійснення забезпечення прибуття ОСОБА_6 . До того ж, після виходу з відпустки військовозобов`язаних ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 не повідомила про необхідність явки до ТЦК протягом 7 днів з моменту виходу з відпустки (як передбачено ч.1 статті 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу») та не видала відповідний наказ про увільнення від роботи, з метою прибуття до ТЦК, чим не забезпечила його прибуття.

Вказаною бездіяльністю ОСОБА_5 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

На підставі викладених обставин та матеріалів адміністративної справи існують достатні підстави вважати, що вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП доведена в повній мірі».

З Постановою № 10466, Позивач категорично не погоджується, вважає її незаконною і такою, що винесена з грубим порушенням вимог та норм чинного законодавства України.

Позивач вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, зокрема щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Постанова №10466 підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення з наступних підстав.

Позивач – ОСОБА_1 працює на посаді в.о. директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (надалі – ДП «БДМТП») з 08.06.2021 року.

16 вересня 2025 року на адресу ДП «БДМТП» надійшло Розпорядження 8536 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.09.2025, яким зобов`язано здійснити оповіщення та забезпечити прибуття військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку ДП «БДМТП» до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 18.09.2025 о 09 год. за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

В той же день 16 вересня 2025 року по ДП «БДМТП» було видано наказ № 41 (надалі – Наказ № 41) за підписом в.о. директора О.В. Кіктенко, згідно пункту 1 якого наказано забезпечити оповіщення про виклик та прибуття 18.09.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 вищезазначених осіб.

Пунктом 2 Наказу № 41 визначено, що при оповіщенні осіб за умови присутності їх на робочих місцях, вони зобов`язані прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно, з огляду на відсутність технічної можливості доставки їх за рахунок підприємства, а також ці особи звільняються від виконання посадових обов`язків на час, необхідний для прибуття та час на зворотній шлях.

Пунктом 3 Наказу № 41 визначено, що особи, які відсутні на робочих місцях (відпустка, лікарняний) оповіщуються про необхідність прибуття 18.09.2025 о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 листом за підписом керівника підприємства, (з додаванням повістки), який направляється цінним поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за зареєстрованим місцем проживання таких осіб. Лист обов`язково повинен містити умову прибуття особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно, з огляду на відсутність технічної можливості доставки їх за рахунок підприємства.

Пунктом 4 Наказу № 41 визначено відповідальних за оповіщення, зазначених у розпорядженні військовозобов`язаних – начальника відділу кадрів (відповідальна за ведення військового обліку) - за оповіщення осіб, які відсутні на робочих місцях та керівників структурних підрозділів, в підпорядкуванні яких знаходяться особи, які присутні на робочих місцях.

Пунктом 5 Наказу № 41 визначено, що в порядку здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних 18.09.2025 о 9.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язати визначених осіб поінформувати керівника підприємства про прибуття.

Пунктом 6 Наказу № 41 визначено повідомити у визначений чинним законодавством строк ІНФОРМАЦІЯ_3 про результати оповіщення визначених осіб шляхом надсилання листа з додаванням копії його наказу, копії аркушу ознайомлення про необхідність прибуття із врученням повісток та підтверджень надсилання поштових відправлень.

На виконання Наказу № 41, в цей же день 16.09.2025 з цим наказом були ознайомлені присутні на робочих місцях ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що підтверджується Аркушем ознайомлення.

В цей же день 16.09.2025, на виконання пункту 3 Наказу № 41 на адреси реєстрації та проживання працівників ДП «БДМТП» ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які перебували до 04.11.2025 та до 05.11.2025 відповідно, у відпустках за власний рахунок (Накази від 06.08.2025 № 507-к та від 01.08.2025 № 492-к), цінними поштовими відправленнями, з описом вкладення та повідомленням про вручення, були направлені листи-оповіщення від 16.09.2025 № 474/87/1-01-21 та від 16.09.2025 № 473/86/1-01-21 з додаванням повісток, копії розпорядження № 8536 та копії Наказу № 41.

Зазначені листи-оповіщення та додатки до них були направлені ОСОБА_11 та ОСОБА_9 поштовими відправленнями Укрпошти за №№ 6770700071067 та 6770700071059 відповідно.

Працівник ДП «БДМТП» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який також був зазначений у розпорядженні № 8536 мобілізований до лав ЗСУ з 28.04.2021 згідно наказу від 13.05.2021 № 181-к.

На наступний день 17.09.2025 листом ДП «БДМТП» № 483/96/1-01-21 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було подано наручну, повідомлено про виконання розпорядження № 8536 щодо кожного з 5-ти (п`яти) працівників ДП «БДМТП», які підлягали оповіщенню та прибуттю із додаванням до цього листа копії Наказу № 41, копії аркушу ознайомлення, копій листів, направлених на адресу реєстрації відсутніх військовозобов`язаних та копій підтверджень поштових відправлень (описи, поштові накладні, фіскальні чеки).

Натомість, Відповідач повісткою від 14.10.2025 № 9689 викликав Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 як особу, що притягується до дисциплінарної відповідальності на 11.00 год. 24 жовтня 2025 року.

ОСОБА_1 з`явилась до ІНФОРМАЦІЯ_5 23.10.2025 ( на день раніше у зв`язку з необхідністю виїзду 24.10.2025 у відрядження до м. Києва).

При відвідуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 23.10.2025, начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 1253/2376 ( надалі – Протокол № 1253/2376), яким зафіксовано, що в.о. директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» ОСОБА_5 , будучи посадовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення вимог ч.1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 та п. 13 Порядку проведення, призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 не вжито заходів щодо забезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов`язаних, визначених ІНФОРМАЦІЯ_6 № 8536 від 15.09.2025, а саме: не здійснення забезпечення прибуття ОСОБА_6 . До того ж, після виходу з відпустки військовозобов`язаних ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 не повідомила про необхідність явки до ТЦК протягом 7 днів з моменту виходу з відпустки (як передбачено ч.1 статті 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу») та не видала відповідний наказ про увільнення від роботи, з метою прибуття до ТЦК, чим не забезпечила його прибуття.

Також в Протоколі № 1253/2376 ОСОБА_1 було повідомлено про її права згідно статті 268 КУпАП щодо надання пояснень, доказів, клопотань користування юридичною допомогою адвоката, а також про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 31.10.2025 о 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач підписала Протокол № 1253/2376 з наступними поясненнями і зауваженнями «З протоколом абсолютно не згодна. Всі заходи щодо виконання розпорядження № 8536 від 15.09.2025 я виконала у відповідності до п.13.постанови КМУ від 16.05.2025 № 560».

До Протоколу № 1253/2376 в якості доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення додано: копія паспорта та коду ОСОБА_5 , копія розпорядження № 8536 від 15.09.2025, копія листа ДП «БДМТП№» № 486/96/1-01-21 від 19.09.2025 з додатками. (Інформаційно : дата листа зазначена в Протоколі 1253/2376 невірно, оскільки лист №486/96/1-01-21 фактично датовано і отримано Відповідачем 17.09.2025, що підтверджується відтиском штаму організації Відповідача)

Додатки до листа №486/96/1-01-21 від 17.09.2025, додані як докази вчинення Позивачем адміністративного правопорушення наступні : Копія наказу про оповіщення від 16.09.2025 № 41; Копія Аркушу ознайомлення; Копії листів, направлених на адресу реєстрації відсутніх військовозобов`язаних;, Копії підтверджень поштових відправлень (Описи, поштові накладні, фіскальні чеки).

В подальшому, Позивач залучила до справи адвоката та подала на ім`я ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_14 Заперечення від 24.10.2025 щодо складеного Протоколу № 1253/2376, в яких детально виклала відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП з посиланням на норми чинного законодавства.

Зазначені Заперечення були направлені 28.10.2025 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 цінним поштовим відправленням Укрпошти № 6770100373957 з описом вкладення та повідомленням про вручення і були отримані Відповідачем 29.10.2025.

Натомість, всі аргументи Позивача, зазначені в Протоколі № 1253/2376 та в Запереченнях від 24.10.2025 Відповідачем були проігноровані, і в присутності представника Позивача – адвоката Поліщук О.Г., в приміщення Білгород Дністровського РТЦК 31.10.2025 було складено Постанову № 10466, що оскаржується, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 59 500,00 грн.

Як вбачається з Описової частини фактичних обставин справи цієї позовної заяви та письмових доказів, які додаються до позовної заяви, Позивачем, на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 47 Порядку № 1487, пункту 13 Порядку № 560 виконані всі покладені на неї цими законодавчими актами обов`язки, а саме:

1. Видано Наказ № 41 про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначені підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ІНФОРМАЦІЯ_7 , який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних

2. Організовано через відповідальних працівників (керівників структурних підрозділів)) здійснення оповіщення працівників, які присутні на робочих місяцях ОСОБА_13 та ОСОБА_12 шляхом вручення їм повісток та розписки в Аркуші ознайомлення, що додається до позовної заяви.

3. Організовано через відповідальних працівників (начальника відділу кадрів, яка відповідальна за ведення військового обліку) оповіщення працівників, які відсутні на робочий місцях через відпустки за власний рахунок - ОСОБА_9 та ОСОБА_11 шляхом надсилання їм листів рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. (Листи від 16.09.2025 № 474/87/1-01-21 та № 473/86/1-01-21, з додатками).

4. Повідомлено письмово у триденний строк ІНФОРМАЦІЯ_7 про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства ( Лист від 17.09.2025 № 483/96/1-01-21 з додатками).

5. Забезпечено прибуття резервістів та військовозобов`язаних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 шляхом звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях.

Щодо нездійснення Позивачем, за твердженням Відповідача, забезпечення прибуття ОСОБА_9 та ОСОБА_11 шляхом повідомлення про необхідність прибуття до ТЦК протягом 7-ми днів з моменту виходу з відпустки та видачі відповідного наказу про увільнення їх з роботи, з посиланням на частину 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», то Позивач звертає увагу суду, що: ані нормами частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий облік та військову службу», ані вимогами пункту 13 Порядку № 560 або пункту47 Порядку № 1487 такого обов`язку на Позивача не покладено.

Крім того, на дату складання Протоколу № 1253/2376 та розгляду адміністративної справи з винесенням Постанови №10466, що оскаржується ОСОБА_9 та ОСОБА_11 продовжували перебувати у відпустках за власний рахунок до 05.11.2025 та 04.11.2025, відповідно.

Належно завірені копії наказів про надання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 відпусток за власний рахунок у період дії військового стану, а саме: накази від 06.08.2025 № 507-к та від 01.08.2025 № 492-к, надсилались Відповідачу і він має ці документи у власному розпорядженні.

Слід звернути увагу суду, що з тексту Постанови № 1046, що оскаржується незрозуміло на підставі яких поданих документів та матеріалів, яких пояснень осіб що брали участь у справі, тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 зроблено висновок про доведеність вини ОСОБА_15 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

У зв`язку з вище викладеним просить суд скасувати Постанову № 10466 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення України від 31 жовтня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , Місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 59 500,00 грн. та закрити провадження у адміністративній справі за відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

1.2.Відзив на адміністративний позов.

Від відповідача до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 21.11.2025 надійшов відзив, авідповідно до якого відповідач з вимогами позивача не погоджується повністю, виходячи із наступних причин.

Відповідно до пункту 20 статті 109 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку, який діє по теперішній час). Окрім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв?язку з виконанням ними конституційного обов?язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов?язок і військову службу», частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України.

Статтею 16 Закону України «Про оборону України» регламентовано, що підприємства, установи та організації усіх форм власності здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності виконують передбачені законодавством обов?язки у сфері оборони; забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов?язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

В той же час, згідно абз. 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов?язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов?язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п?ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний обов?язок визначений також частиною 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», згідно якої центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов?язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов?язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов?язаних та резервістів.

Механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.

Так, пунктом 13 Порядку регламентовано алгоритм оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов?язаних під час мобілізації, згідно якого керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов?язаних районного (міського) територіального центру комплектування:

-видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов?язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов?язаних, інші питання;

-організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

-здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов?язаних на військову службу під час мобілізації;

-повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов?язаними вимог законодавства;

-забезпечують прибуття резервістів та військовозобов?язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов?язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

-невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Так, на адресу Позивача 15.09.2025 направлено розпорядження тимчасово виконуючого обов?язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №8536 від 15.09.2025 щодо здійснення оповіщення та забезпечення прибуття військовозобов?язаних, які перебувають на військовому обліку в Державному підприємстві «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», яке Позивачем виконано формально, без забезпечення прибуття військовозобов?язаного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Також, Позивачем не повідомлено про необхідність прибуття за викликом до територіального центру комплектування військовозобов?язаних ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , відповідно їхнє прибуття не забезпечено також.

До теперішнього часу вищевказані військовозобов?язані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибули.

За результатами вказаної бездіяльності Позивача відповідальною особою на складання протоколів про адміністративні правопорушення - начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 23.10.2025 складено протокол №1253/2376 про адміністративне правопорушення. Про дату, місце та час розгляду справи Позивач повідомлений належним чином, в поясненнях до адміністративного протоколу зазначив, що розпорядження №8536 від 15.09.2025 нібито виконано в повному обсязі.

Пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.

Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов?язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі у зв?язку зі свідомим та систематичним невиконанням розпорядження начальника територіального центру комплектування відносно Позивача 31.10.2025 винесено постанову №10466 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, обов?язок неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей закріплений статтею 68 Конституції України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, сукупність вищенаведених доказів повністю спростовують доводи Позивача про відсутність доказів його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яке ставиться йому у провину.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов?язок відповідача - суб?єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов?язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб?єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб?єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі №400/1510/19, від 05.07.2022 у справі №522/3740/20, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, від 03.10.2022 у справі №400/1510/19, від 01.11.2022 у справі №640/6452/19 та від 18.01.2023 у справі №500/26/22.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності у відповідності до вимог чинного законодавства України та у межах повноважень, жодних протиправних дій не допущено, у зв?язку з чим, вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

2. Рух справи у суді.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак надали заяву згідно якої просили справу розглянути за їхньої відсутності, позов підтримали та просили задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав на адресу суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності з урахуванням поданого раніше відзиву.

У зв`язку з неприбуттям сторін у судове засідання на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

3. Встановлені судом обставини справи, норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зістатті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зістатті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно достатті 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і за статтею 210 КУпАП.

Судом встановлено, що 31.10.2025 було виписано постанову №10466 ІНФОРМАЦІЯ_3 за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

З постанови від 31.10.2025 №10466, вбачається, що начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_4 23.10.2025 складено протокол № 1253/2376, зі змісту якого встановлено, що в.о. директора ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» ОСОБА_5 , будучи посадовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення вимог ч.І ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 та п. 13 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 не вжито заходів щодо забезпечення здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям військовозобов`язаних, визначених Розпорядженням ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 8536 від 15.09.2025, а саме не здійснення забезпечення прибуття ОСОБА_6 . До того ж, після виходу з відпустки військовозобов`язаних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не повідомила про необхідність явки до ТЦК протягом 7 днів з моменту виходу з відпустки (як передбачено ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу») та не видала відповідний наказ про увільнення від роботи, з метою прибуття до ТЦК, чим не забезпечила його прибуття.

16 вересня 2025 року на адресу ДП «БДМТП» надійшло Розпорядження 8536 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.09.2025, яким зобов`язано здійснити оповіщення та забезпечити прибуття військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку ДП «БДМТП» до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити їх прибуття 18.09.2025 о 09 год. за адресою АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

В той же день 16 вересня 2025 року по ДП «БДМТП» було видано наказ № 41 за підписом в.о. директора О.В. Кіктенко, згідно пункту 1 якого наказано забезпечити оповіщення про виклик та прибуття 18.09.2025 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 вищезазначених осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до положень статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною третьої цієїстатті КУпАП передбачено особливо кваліфікований склад цього проступку, який полягає у вчиненні дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, 17 березня 2014 року оприлюдненоУказ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію»,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Порядок та процедуру оповіщення військовозобов`язаних регулюють: Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (надалі – Порядок № 1487), Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (надалі – Порядок № 560).

Частина 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначає, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а частина 10 статті 1 Закону встановлює, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 1487, 2)військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 5) З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема згідно абзаців 6,7,13 цієї частини підприємства, установи і організації зобов`язані: сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період; забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 5) Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Цей порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України чи відповідного підрозділу розвідувальних органів України; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Згідно пункту 47 Порядку № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов`язані:

видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

вручити призовникам, військовозобов`язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;

забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.

Згідно пункту 13 Порядку № 560 , 13) Керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування: видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;

організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис; здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;

повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;

забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 47 Порядку № 1487, пункту 13 Порядку № 560 виконані всі покладені на неї цими законодавчими актами обов`язки, а саме:

1. Видано Наказ № 41 про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначені підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до ІНФОРМАЦІЯ_7 , який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних.

2. Організовано через відповідальних працівників (керівників структурних підрозділів)) здійснення оповіщення працівників, які присутні на робочих місяцях – ОСОБА_13 та ОСОБА_12 шляхом вручення їм повісток та розписки в Аркуші ознайомлення, що додається до позовної заяви.

3. Організовано через відповідальних працівників (начальника відділу кадрів, яка відповідальна за ведення військового обліку) оповіщення працівників, які відсутні на робочий місцях через відпустки за власний рахунок - ОСОБА_9 та ОСОБА_11 шляхом надсилання їм листів рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. (Листи від 16.09.2025 № 474/87/1-01-21 та № 473/86/1-01-21, з додатками).

4. Повідомлено письмово у триденний строк ІНФОРМАЦІЯ_7 про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства ( Лист від 17.09.2025 № 483/96/1-01-21 з додатками).

5. Забезпечено прибуття резервістів та військовозобов`язаних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 шляхом звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях.

Щодо нездійснення позивачем, за твердженням відповідача, забезпечення прибуття ОСОБА_9 та ОСОБА_11 шляхом повідомлення про необхідність прибуття до ТЦК протягом 7-ми днів з моменту виходу з відпустки та видачі відповідного наказу про увільнення їх з роботи, з посиланням на частину 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», то суд вважає слушним твердження позивача, що ані нормами частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий облік та військову службу», ані вимогами пункту 13 Порядку № 560 або пункту47 Порядку № 1487 такого обов`язку на Позивача не покладено.

Так, згідно частини 1 статті 38 Закону України «Про військовий облік та військову службу 1) Центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, на дату складання Протоколу № 1253/2376 та розгляду адміністративної справи з винесенням Постанови №10466, що оскаржується ОСОБА_9 та ОСОБА_11 продовжували перебувати у відпустках за власний рахунок до 05.11.2025 та 04.11.2025, відповідно.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем в Постанові №10466, що оскаржується, яка складена на підставі Протоколу № 1253/2376 не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП з посиланням на порушені нею норми чинного законодавства із додавання відповідних доказів такого порушення.

Зважаючи на вищевикладене, позов підлягає задоволенню, шляхом скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 31 жовтня 2025 №10466, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_17 , за матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , якою на останню накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 59 500 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись статтями 2,5,9,72,73,77,78,134,139,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Кіктенко Оксани Володимирівни – представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.

Скасувати Постанову № 10466 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у розмірі 59 500,00 грн. та закрити провадження у адміністративній справі за відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: Поліщук Олена Григорівна, ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_13 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина БРАТКІВ