Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №755/2126/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2126/26

Провадження №: 2-о/755/131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Мовчан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Гліб Володимирович, Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: встановити факт родинних відносин, а саме, що: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер двоюрідний брат заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Київ, який до моменту смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 - є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Спір між спадкоємцями щодо спадщини відсутній. Спір про право відсутній, адже заявник є єдиним спадкоємцем за законом після померлого, а звернення до суду продиктовано виключно відсутністю єдиного документа, що доводить родинні зв`язки - свідоцтва про народження матері заявника. Спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 заведена Погребняком Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 14.04.2025, № 66/2025, номер у спадковому реєстрі 74671099. 05.12.2025 заявник звернувся до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, однак Погребняком Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 05.12.2025 за вих.№ 281/02-31 було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відсутністю в повному обсязі документів, що засвідчують родинні відносини зі спадкодавцем. Нотаріусом було роз`яснено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину відомостей та документів процедуру вирішення зазначеного питання необхідно здійснити в судовому порядку.

Факт родинних відносин між заявником, та померлим ОСОБА_2 підтверджують наступні документи: - свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , видане Печерським райбюро ЗАГС міста Києва 29.02.1956, актовий запис № 311 від 29.02.1956, де батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 . Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00054757124 від 13.11.2025 про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві 16.04.1955, актовий запис № 386, де прізвище дружини - ОСОБА_6 . Свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , видане Московським бюро ЗАГС міста Києва 14.09.1965, актовий запис № 82 від 14.09.1965, де батько ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 . Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_3 , видане Шевченківським ЗАГС міста Києва 28.08.1988, актовий запис № 3908 від 28.08.1988. Свідоцтво про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 , видане Дарницьким бюро ЗАГС міста Києва 18.08.1965, актовий запис № 2277 від 18.08.1965, де батько ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_10 . Свідоцтво про шлюб ОСОБА_9 , 1935 року народження, та ОСОБА_11 , 1936 року народження, серії НОМЕР_5 , видане Московським бюро ЗАГС міста Києва 13.02.1960, актовий запис № 235 від 13.02.1960, де прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_12 . Свідоцтво про смерть ОСОБА_10 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_6 , виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві 25.01.2012, актовий запис № 1597 від 25.01.2012. Відповідь на запит щодо неможливості надання Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_11 через відсутність актового запису. Довідка з Державного архіву Київської області про відсутність актів про народження громадян у селі Яблунівка Макарівського (раніше Бишівського) району Київської області за 1936 рік та неможливість видати архівну довідку про народження ОСОБА_11 . Виписка з погосподарської книги Яблунівської сільської ради Бишівського району Київської області, видана Бишівської сільською радою Фастівського району Київської області 13.08.2025 № 174, в якій зазначено, що власником житлового будинку в селі Яблунівка була ОСОБА_8 , 1912 року народження, і разом з нею проживали дві дочки: ОСОБА_5 , 1929 року народження, та ОСОБА_11 , 1936 року народження. Експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України № 056/1285-n від 20.09.2025 про ідентичність прізвищ ОСОБА_13 , ОСОБА_13 та ОСОБА_13 .

Зі вказаних документів вбачається, що заявник є рідним сином ОСОБА_15 , яка є рідною сестрою ОСОБА_16 , яка є рідною матір`ю померлого ОСОБА_2 . Мати заявника та матір померлого ОСОБА_2 були рідними сестрами. Таким чином ОСОБА_1 є двоюрідним братом ОСОБА_2 . Так як недоведеність у безспірному порядку факту родинних відносин з померлим двоюрідним братом порушують права заявника як спадкоємця за законом, перешкоджають у реалізації його спадкових прав, унеможливлюють оформлення спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину, заявник вимушений звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між ним та померлим двоюрідним братом. Встановлення факту родинних відносин між заявником, ОСОБА_1 , та його двоюрідним братом, ОСОБА_2 необхідно заявнику для оформлення в подальшому спадкових прав і одержання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2026 залучено до участі в справі у якості заінтересованої особи Київську міську раду, відкрито провадження у цій справі у порядку окремого провадження, та призначено судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погребняка Гліба Володимировича належним чином засвідчену копію спадкової справи № 66/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .

13.03.2026 від представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_17 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

24.03.2026 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погребняка Г.В. до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме належним чином засвідченої копії спадкової справи № 66/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . У клопотання додатково просив суд, розгляд цивільної справи проводити за його відсутності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.04.2026 витребувано докази у справі.

30.04.2026 від представника заявника ОСОБА_18 - ОСОБА_17 до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

30.04.2026 з Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду надійшли відомості, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану та за результатами перевірки встановлено відсутність будь-яких актових записів по відділу про народження, шлюб, смерть, батьківство відносно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Одночасно інформують, що за даними Державного реєстру акту цивільного стану громадян виявлено актовий запис про народження гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 2277 від 18.08.1965 складений Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного сану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб № 235 від 13.02.1960 гр. ОСОБА_9 , 1935 р.н. та ОСОБА_11 , 1936 р.н., складений Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Виявлено за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть відносно гр. ОСОБА_3 , дата народження не вказана, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , № 1043 від 17.10.1962 складений Голосіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Також, за даними державного реєстру актів цивільного стану громадян факти державної реєстрації актів цивільного стану про шлюб, наявності актових записів про батьківство відносно гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - не виявлені.

01.05.2026 з Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області до суду надійшла відповідь, у якій повідомлено що, за даними картотек заяв по видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року та заяв про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, виявлено заяву про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_19 (рос.мова), ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 23.06.1977 Дніпровським РВВС м. Києва, та заяву про видач паспорта громадянина України зразка 1994 оку на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 28.07.1998 Дніпровським РКГК МВС України в м. Києві.

До вказаного листа ЦМУ ДМС у м. Києві долучили копії заяв про видачу паспорту на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Сторони в судове засідання не з`явилися. Від представника заявника надійшла заява, у якій остання просить суд розглядати справу у її відсутність за наявними матеріалми, вимоги заяви підтримує.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого поряду їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_9 , виданим Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.06.2002 заявником у справі є ОСОБА_1 (а.с.66).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

ОСОБА_1 14.04.2021 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погребняка Г.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с.66).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 82741727 від 01.10.2025 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Г.В. 01.10.2025 заведено спадкову справу № 66/2025 (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погребняка Г.В. від 05.12.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку з відсутністю документів, що засвідчують родинні відносини зі спадкодавцем (а.с.11-13).

Звертаючись із даною заяво, заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є його двоюрідним братом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ, його батьками записані « ОСОБА_20 » та « ОСОБА_21 » (рос.мова) (а.с.14).

ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані « ОСОБА_22 » та « ОСОБА_8 » (рос.мова) (а.с.15).

Батьками заявника ОСОБА_18 записані « ОСОБА_23 » та « ОСОБА_10 » (рос.мова) (а.с.17).

При цьому, « ОСОБА_24 » (рос.мова) до реєстрації шлюбу з ОСОБА_25 мала прізвище ОСОБА_13 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 , актовий запис № 235 (а.с.56 зворот.-57).

Згідно виписки з по господарської книги № 174 від 13.08.2025 виданої Бишівською сільською радою фастівського району Київської області, в погосподарській книзі Яблунівської сільської ради Бишівського району Київської області за № 2 за 1953 -1955 роки зроблено номер об`єкта по господарському обліку 151 про те, що власником житлового будинку, що розташований в селі Яблунівка Бишівського району, Київської області була ОСОБА_8 1912 р.н., та з нею проживали ОСОБА_5 - дочка, 1929 р.н. та ОСОБА_11 - дочка, 1936 р.н.(а.с.40 зворот).

Згідно форми №1 - заяви на видачу паспорту на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , убачається, що її батьками є « ОСОБА_22 , ОСОБА_8 » (рос.мова) (а.с.107-109).

Згідно експертного висновку складеного Українським бюро лінгвістичних експертиз 20.09.2025, убачається, що з практики лінгвістичних експертиз відомі випадки документальної фіксації субнормормативних записів українських прізвищ внаслідок неврахування походження прізвища, під впливом його російської вимови або через орфографічне посередництво відповідного запису російською мовою. Зокрема відомі випадки неправомірного застосування етимологічного принципу при відтворенні українських прізвищ російською мовою. При зворотному міжмовному перетворенні прізвища застосовувався усталений принцип транслітерації, внаслідок чого виникав запис, орфографічно відмінний від первісного (укр. ОСОБА_31 - рос. ОСОБА_31 - укр. ОСОБА_31; укр. ОСОБА_32 - рос. ОСОБА_32 - укр. ОСОБА_32 тощо). Це зумовлює орфографічне розподіблення записів прізвища в різних документах однієї родини. Лінгвістична ідентифікація таких записів ґрунтується на їхньому співвіднесені з типовими девіаціями в практиці документування власних назв, зумовленими наведеними вище причинами. Прізвище ОСОБА_13 - українського походження. Його орфографія регулюється чинними стандартами написання українських прізвищ. Субнормативний російський запис ОСОБА_13 зумовлений неврахуванням походження цього прізвища та неправомірним застосуванням етимологічного принципу при його українсько-російському перетворенні. Субнормативний український запис ОСОБА_13 графічно відтворює просторічну вимову цього прізвища. Такі трансформації українських прізвищ як наслідок міжмовних перетворень є типовою девіацією в умовах українсько-російської міжмовної взаємодії. Відповідно до чинних орфографічних стандартів нормативними записами зазначеного прізвища є: українською мовою - ОСОБА_13, російською - ОСОБА_13 (див. Український правопис ,2019, праграф 141; скрипник Л.Г. , Дзятківська Н.П . Власні імена людей. Словник-довідник.-К.:Наукова думка,1996,с.311-115; 315-318; Юліян Редько . Словник сучасних українських прізвищ. Т. 2. -Львів, 2007. с. 842).

З урахуванням зазначеного український запис прізвища ОСОБА_29 (виписка з погосподарської книги, записи ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 ; профспілковий квиток, запис ОСОБА_8 ) та російські записи ОСОБА_13 (профспілковий квиток, запис російською мовою ОСОБА_8 ; свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_30 , отец ОСОБА_22 , мать ОСОБА_8 ) і ОСОБА_13 (свідоцтво про одруження, запис російською мовою ОСОБА_13 / ОСОБА_19 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Згідно ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як роз`яснено в п. 7 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне останньому для оформлення в подальшому спадкових прав і одержання свідоцтва на спадщину за законом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15.04.2020 справі № 302/991/19, провадження № 61-1128св20.

У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2022 у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Зважаючи на викладене, необґрунтованими є доводи заявника про можливість підтвердження факту родинних відносин виключно письмовими доказами, оскільки такі обставини відповідно до норм процесуального права можуть бути встановлені і на підставі інших доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування і в своїй сукупності доводять обставини, на які посилається сторона.

У справі № 947/22756/19 визнаючи подані позивачем письмові докази (свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину після смерті, фотографії, на яких зображені члени родини позивача декількох поколінь, відеозаписи зі святкування сімейних подій, показання свідків достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

В своїй постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернувся в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням принципу «балансу вірогідностей», що підтверджують правдивість обставин, на які посилався заявник на обґрунтування своїх вимог, доказами, що знаходяться в матеріалах справи та обставинами встановленими під час розгляду даної цивільної справи, суд приходить до висновку про доведеність родинних відносин між заявником та померлим ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (суд ураховує роз`яснення Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»: «суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину»).

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10.02.2010).

Виходячи із викладеного, враховуючи наданий суду обсяг доказів, судом установлено що заявник ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва є двоюрідним братом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Києва, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, зважаючи на неможливість оформлення заявником спадщини після смерті двоюрідного брата без встановлення факту родинних відносин, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами та доповненнями від 25.05.1998, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_10 , АДРЕСА_2 ), заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Гліб Володимирович (РНОКПП: НОМЕР_11 , вул. Миколи Закревського, 27/2 кім.217, м. Київ), Київська міська рада (код в ЄДРПОУ: 22883141, вул. Хрещатик, 36, м. Київ), про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , є двоюрідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 01.06.2026.

Суддя: