Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №185/3304/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3304/26

Провадження № 2/185/4267/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Виговської Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просив суд поділити належне їм із відповідачем спільне сумісне майно подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що з відповідачкою вони перебували в зареєстрованому шлюбі. Вказаний шлюб рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року було розірвано. Від даного шлюбу з відповідачкою вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час їхнього спільного проживання із відповідачкою вони придбали у власність квартиру АДРЕСА_1 . В січні 2026 року через портал «Дія» він дізнався про те, що відповідачка, як титульний власник спірної квартири самостійно та без мого відома та згоди через ЦНАП м. Павлограда зняла його з реєстрації з адреси її розташування, чим було грубо порушено його право власності на це майно та фактично стало під загрозу його право проживання у спільній квартирі. В даний час враховуючи те, що спірна квартира є його єдиним місцем проживання він вважає, що правильним варіантом її розділу буде її поділ між ним та відповідачем по 1/2 частці кожному в ідеальних долях без виділення в натурі. Отже після зняття його з реєстрації в спірній квартирі в січні 2026 року було явно порушено його права на неї, що й вимушує його звернутися до суду із даним позовом за захистом своїх прав на це нерухоме майно шляхом його розділу та виділення йому 1/2 його частини. Вважає, що саме такий варіант розділу спірного майна буде відповідати інтересам сторін за даним позовом, відповідати інтересам дітей, а також вимогам сімейного законодавства України..

Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом/повідомленням сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без йог участі, позов підтримав.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

На підставіч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд ухвалює у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що сторони з 03 вересня 2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

15 лютого 2008 року, під час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу ВКЕ 665248 рн 2-661, посвідченого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , яку зареєстрували на ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18093475 від 14 березня 2008 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 20 листопад 2019 шлюб між сторонами розірвано, рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили та ніким не оскаржувалось.

Звертаючись до суду з позовом зазначає про необхідність поділу спільного майна.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Оскільки у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому частини чоловіка та дружини є рівними. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (ст. ст. 77, 78ЦПК України) і це є її процесуальним обов`язком (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В даному випадку у суду відсутні правові підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя у спільному майні.

Таким чином, оскільки квартира АДРЕСА_1 була набута у власність під час перебування сторонами у зареєстрованому шлюбі, на підставі ст. 61 СК України вона є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - сторін у справі, а тому вказане майно подружжя підлягає поділу.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, отже з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 3 062,50 грн. за подачу позову до суду.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя – задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя наступним чином:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 062 ( три тисячі шістдесят дві) гривні 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя С. Г. Юдіна