Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №205/5016/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №205/5016/26

Суддя: Дахно М. М.

Єдиний унікальний номер 205/5016/26

Номер провадження3/205/1560/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов протокол ВАД №954831 від 09.04.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Відповідно до вказаного протоколу 16.03.2026 о 09:30 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на ІІ поверсі у під`їзді висловлювався нецензурною лайкою в бюік сусідки ОСОБА_2 , чим вчинив дрібне хуліганство. Дії останнього кваліфіковано за ст.173 КУпАП.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду надано такі матеріали:

-протокол прийняття заяви про правопорушення та пояснення ОСОБА_2 про те, що 16.03.2026 о 09:30 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою,

-пояснення ОСОБА_1 про те, що 16.03.2026 о 09:30 він зробив зауваження сусідці ОСОБА_2 з приводу прибирання у під`їзді та висловлювався лайкою на її адресу,

-рапорт ДОП СП ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив раніше надані ним пояснення та додав, що має конфліктні відносини із сусідкою ОСОБА_2 з приводу якості прибирання нею під`їзду, де вони мешкають, 16.03.2026 о 09:30 зустрів її біля під`їзду за адресою: АДРЕСА_2 , та зробив їй зауваження, після цього грубо висловився на її адресу.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, додала, що має давні конфліктні відносини із сусідом ОСОБА_1 з приводу прибирання у під`їзді, та 16.03.2026 о 09:30 з цього ж приводу він ініціював словесний конфлікт та висловлювався на її адресу нецензурною лайкою. Поряд інших осіб не було.

Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок, і прагне цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Поряд з цим диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій - порушення громадського порядку і спокою громадян.

Із матеріалів справи вбачається, що конфліктні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають триваючий характер, та словесний конфлікт між ними біля під`їзду за адресою: АДРЕСА_2 , а не на ІІ поверсі під`їзду, як зазначено у протоколі .

Наведене дає підстави стверджувати, що мотив дій ОСОБА_1 , які проявились в образливих висловлюваннях у бік ОСОБА_2 , не був хуліганським, а їх причиною стала особиста неприязнь до останньої, що вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Сам лише факт висловлювання особою нецензурної лайки, у тому числі між особами, які знаходяться в неприязних стосунках, без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а даних про такі наслідки протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не містять.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене, і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У постанові Верховного суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, була висловлена правова позиція про те, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, 38, 247, 251, 280 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.М.Дахно

Оригінал: reyestr.court.gov.ua