Вирок від 02 червня 2026 р. у справі №932/16466/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/16466/25

Провадження № 1-кп/932/1631/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042150001273 від 07 жовтня 2025 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 30 вересня 2025 року Шевченківським районним судом міста Дніпра за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 25 вересня 2025 року, приблизно о 18:00 год. (більш точний час судовим розглядом не встановлено), знаходячись поблизу ТЦ «Дафі», що розташований за адресою: м. Дніпро, бульвар Зоряний, 1А, побачив раніше знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким заздалегідь домовився зустрітись. Знаходячись у тому ж місці в той же час, ОСОБА_4 побачив у руках неповнолітнього ОСОБА_5 належний тому мобільний телефон марки «iPhone 11 Black 64 GB», який визначив предметом свого злочинного посягання.

Негайно реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 звернувся до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 з пропозицією передати належний тому мобільний телефон марки «iPhone 11 Black 64 GB», imei: НОМЕР_2 , під приводом здійснення його покупки за обумовлену суму коштів у розмірі 12000 грн., які мав віддати ОСОБА_5 у той же вечір, при цьому не маючи наміру в подальшому повертати ані мобільний телефон, ані кошти за нього.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 , будучи введеним в оману та не підозрюючи про злочинний корисливий намір ОСОБА_4 , передав тому свій мобільний телефон марки «iPhone 11 Black 64 GB», imei: НОМЕР_2 , після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, умисно, з корисливих мотивів, утримуючи при собі належний неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 мобільний телефон марки «iPhone 11 Black 64 GB», imei: НОМЕР_2 , вартістю 5744,00 грн., з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим заволодів зазначеним мобільним телефоном та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав у повному обсязі та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_5 він був знайомий 4 дні. 25 вересня 2025 року у другій половині дня, приблизно о 18:00 год.. він зустрівся з потерпілим в районі ТЦ «Дафі». У ОСОБА_5 він побачив мобільний «iPhone 11 Black», який пообіцяв купити за 12000 грн., на що ОСОБА_5 погодився і передав йому цей телефон. Потім він з телефоном ОСОБА_5 уїхав. Так як телефон потребував ремонту, то він віддав останнього у майстерню, але так як не зміг розрахуватися з майстром за ремонт, то продав цей телефон майстру за невеликі кошти. Він усвідомлював, що телефон чужий і не належить йому, але не віддав потерпілому ані телефон, ані гроші. Потерпілий вимагав від нього повернення або телефону, або грошей, але у нього не вийшло це зробити. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі. З вартістю телефону згоден. У скоєному щиро розкаявся.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 – ОСОБА_6 у судове засідання надала заяву з проханням розглянути кримінальне провадження у їх відсутність та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 суворе покарання.

Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 жовтня 2025 року, в ході якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_4 за формою обличчя, очами, волоссям, як особу, який 25 вересня 2025 року приблизно о 17:30 год., під приводом покупки взяв його мобільний телефон марки «iPhone 11» чорного кольору, imei: НОМЕР_2 , та не віддав гроші та не повернув телефон, що мало місце за адресою: АДРЕСА_3 ;

- висновок судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/40340-ТВ від 16 жовтня 2025 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «iPhone 11 Black 64 GB», який був у користуванні, станом на 25 вересня 2025 року, складала 5744,00 грн.;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 жовтня 2025 року, в ході якого неповнолітній свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 за рисами обличчя, як особу, який наприкінці вересня 2025 року приблизно о 18 год., взяв у його друга Артема мобільний телефон марки «iPhone 11», та не повернув гроші. Це мало місце біля ТЦ «Дафі» за адресою: м. Дніпро, бульв. Зоряний, 1А;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 жовтня 2025 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 за зовнішнім виглядом і прикметами як особу, який приблизно два тижні тому за адресою: м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети, буд. 2 (ТРЦ «Мост-Сіті») віддав йому на ремонт телефон марки «iPhone 11», а після проведення ремонту у того не було грошей розрахуватись, а саме 2800 грн., і ОСОБА_4 запропонував йому купити цей телефон за 1800 грн., на що він погодився.

Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 190 КК України, так як він умисно, шляхом обману, повторно заволодів чужим майном.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.

ОСОБА_4 раніше судимий; під наглядом у лікаря психіатра не перебуває; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; у скоєному щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд вважає щире каяття у скоєному.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, не можливо без ізоляції від суспільства і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Також у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року був засуджений за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

У свою чергу, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , вчинене ним 25 вересня 2025 року.

Таким чином, кримінальне правопорушення за цим вироком ОСОБА_4 вчинив до постановлення попереднього вироку Шевченківським районним судом міста Дніпра від 30 вересня 2025 року за ч.1 ст. 190 КК України.

Згідно з ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Водночас, у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких обставин кожен вирок виконується самостійно.

З урахуванням вищенаведеного та беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, було вчинено до ухвалення вироку Шевченківським районним судом міста Дніпра від 30 вересня 2025 року за ч.1 ст. 190 КК України, яким обвинуваченому призначене покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, то при призначенні покарання за вироком у цьому кримінальному провадженні, суд не застосовує положення ч.4 ст. 70 КК України, а ухвалює рішення про самостійне виконання вироку Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року.

Така позиція суду узгоджується з висновком Об`єднаної палати ККС ВС, висловленим у постанові від 15 лютого 2021 року у справі №760/26543/17, відповідно до якого якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Крім цього, відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року, наданого у справі №199/1496/17, застосування положень ч.4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі, яка за попереднім вироком була звільнена від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК, припустиме лише у разі, якщо вона засуджується за новим вироком до покарання, від відбування якого також звільняється з випробуванням.

Оскільки вказаний вирок Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року вступив у законну силу, а засуджений ОСОБА_4 за цим вироком звільнений від реального відбування покарання, то цей вирок слід виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати (проведення судово-товарознавчої експертизи) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Відомостей щодо речових доказів суду не надано.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання в порядку виконання вироку.

Вирок Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30 вересня 2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлений.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави у відшкодування витрат на залучення експерта (проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/40340-ТВ від 16 жовтня 2025 року) 1782 (одну тисячу сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.

Відомостей щодо речових доказів суду не надано.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя